13.2.2. Ранжування фінансових показників і коефіцієнтів

Особливості практичної реалізації обробки вхідної інформа­ційної бази на основі формування ранжованого ряду фінансових показників і коефіцієнтів розглянемо на одному з поданих нижче алгоритмів (процедури) рис. 1З.З).

Реалізація цього алгоритму забезпечується відповідно до та­ких припущень (результуючі дані першого та другого етапів).

Припустимо, що об'єктом дослідження виступає підприємство «Альфа-1».

Визначено напрями дослідження;

• майновий стан А;

• ліквідність та платоспроможність L;

• рентабельність R;

• акціонерний капітал Е.

Сформовано сукупність цільових показників (табл. 13.1).

Визначено інтервали для ранжування розрахункових значень кожного із цільових показників. Слід зауважити, що межі інтер­валів ранжування залежать від специфіки об'єкта дослідження і можуть вільно варіювати відповідно до цілей та завдань КФА, які ставляться замовниками такого дослідження. При цьому основою для обгрунтування встановлення тих чи інших меж інтервалів може слугувати досвід попередніх комплексних досліджень, нор­мативно-правові вимоги, індикативні показники, розроблені віт­чизняними та зарубіжними практиками та науковцями тощо.

Визначення рангу кожного інтервалу — порядок рангу того чи іншого інтервалу має враховувати поточне ринкове положення об'єкта дослідження, цільове його значення, а також специфіку фінансово-господарської діяльності об'єкта дослідження у корот­ко- та довгостроковому періодах:

Формою надання кінцевої інформації визначено;

— порядок рангу кожного фінансового показника чи коефіцієнта;

—розрахунок сукупного рангу підприємства — сукупний ранг визначається як сума рангів окремих елементів сукупності цільових показників (відповідно, максимальне значення сукуп­ного рангу становить 3О — добуток кількості цільових показни­ків та максимального рангу), а також приведений ранг підпри­ємства — об'єкта дослідження шляхом його приведення до інтервалу [-3; 3], приймаючи рівнозначними кожен із напрямів дослідження (окремі коефіцієнти в межах напрямів дослідження мають однакову вагу).

Абсолютне значення приведеного рангу підприємства, об'єкта дослідження розраховують за формулою

де αі — коефіцієнти ваги напрямів дослідження; β — коефіцієн­ти ваги цільових показників за окремими напрямами.

Зважаючи на викладені вище припущення про рівнозначність напрямів дослідження та цільових показників, формула [13.1] ма­тиме такий вигляд:

Приведений ранг підприємства, що досліджується, станови­тиме 0,542, що вміщується у проміжок від 0 до 1. Отже, фінансо­во-економічний потенціал підприємства, що досліджується, може бути ідентифікований як такий, що вищий від нормального, але нижчий від достатнього рівня відповідно до визначених на почат­ку комплексного фінансового аналізу критеріїв. Крім того, за да­ними аналізу можна визначити, що основним напрямом подаль­шого розвитку економічного потенціалу підприємства, як видно із табл. 13.1, має стати поліпшення майнового стану підприємст­ва, що досліджується (негативний вплив на ранг підприємства -«2», а також окремих цільових показників — поточна ліквідність та цінність акцій.

Звичайно, для цілей комплексного фінансового аналізу від­повідно до запитів замовників досліждення розглянутий алго­ритм ранжування фінансових показників та коефіцієнтів може бути ускладнений через заміну та/або введення додаткових на­прямів дослідження, розширення системи цільових показників, зміни ваги фінансових показників та коефіцієнтів у структурі загального рангу підприємства.

Специфіка розглянутого алгоритму дає змогу рекомендувати його для застосування у вирішенні специфічних завдань, постав­лених перед виконавцями та користувачами комплексного фінан­сового аналізу, а саме:

• деталізоване простеження ситуації щодо окремих фінансо­вих індикаторів, які використовуються при дослідженні;

• формування потенційних напрямів впливу на операційну, інвестиційну та фінансову діяльність підприємства, що дослі­джується, з метою реалізації його фінансово-економічного по­тенціалу;

• ідентифікація слабких місць підприємства, які проявляються у формі незадовільного рівня значень цільових показників, що виступають індикаторами по відповідних напрямах фінансово-господарської діяльності.