11.8. Аналіз резервів зростання прибутку

Для забезпечення зростання прибутку потрібно відшукати невикористані можливості його збільшення, тобто резерви зрос­тання. Визначення резервів зростання прибутку базується на науково обґрунтованій методиці розробки заходів щодо їх мо­білізації.

У процесі виявлення резервів виділяють три етапи:

1. аналітичний, на якому виявляють і кількісно оцінюють ре­зерви;

2. організаційний, коли розробляють комплекс інженер­но-технічних, організаційних, економічних і соціальних захо­дів, спрямованих на забезпечення використання виявлених ре­зервів;

3. функціональний, коли практично реалізують заходи і конт­ролюють їх виконання.

Збільшення прибутку можливе за рахунок:

• збільшення обсягу випуску продукції (робіт, послуг);

• зниження витрат на виробництво та реалізацію продукції;

• економії та раціонального використання коштів на оплату праці робітників і службовців;

• запровадження досягнень науково-технічного прогресу, у результаті чого зростає продуктивність праці.

Резерв зростання прибутку за рахунок збільшення обсягу про­дукції розраховують за формулою

де Пі — планова сума прибутку на одиницю і-ї продукції; ΔР — додатково реалізована продукція, тис. грн.

Якщо прибуток розраховано на 1 грн продукції, то суму резер­ву його зростання в результаті збільшення обсягу реалізації роз­раховують за формулою

де рФ _ фактичний обсяг реалізації; ΔР(р.з) — резерв збільшен­ня реалізації продукції. Здійснимо розрахунки на умовних при­кладах.

Приклад 1

Визначити резерви зростання прибутку за рахунок збйіьшення обсягу реалізації вказаних видів продукції (табл. 11.18).

Дані табл. 11.18 свідчать, що резерви збільшення прибутку за раху­нок зростання обсягу реалізації всіх видів продукції становитимуть 16,95 тис. грн.

Іншим важливим напрямом пошуку резервів збільшення при­бутку є зниження витрат на виробництво та реалізацію про­дукції.

Для виявлення й підрахунку резервів зростання прибутку за рахунок зниження собівартості аналізують звітні дані щодо ви­трат на виробництво за калькуляціями, користуючись методом порівняння фактичного рівня витрат з прогресивними науково обгрунтованими нормами та нормативами за видами витрат (сировини й матеріалів, паливно-енергетичних ресурсів), нор­мативами використання виробничих потужностей, обладнання, нормами непрямих матеріальних витрат, капітальних вкладень тощо.

Величину резервів визначають порівнянням досягнутого рівня з нормативною величиною за формулою

де ΣС(рз) — резерв зниження собівартості продукції за рахунок і-го виду ресурсів; С1і, — фактична величина використаного і-го виду ресурсу; Сні — нормативна величина використаного і-го ви­ду ресурсу.

Тоді загальну величину виявлених резервів зниження собівар­тості продукції визначимо за формулою

Резерви зниження собівартості продукції будуть водночас ре­зервом збільшення прибутку. Розрахунки резерву зростання при­бутку здійснюють за формулою

де ΣРЗ_пС — резерв зростання прибутку; С_м — можливе знижен­ня витрат на 1 грн продукції; Рі — реалізована продукція за зві­том; Рn — можливе зростання обсягу реалізації.

Приклад 2

Визначити резерви зростання прибутку за рахунок зниження собівар­тості реалізованої продукції (табл. 11.19).

Після розрахунку загальної величини резервів зниження собівартос­ті продукції за всіма калькуляційними статтями потрібно деталізувати резерви збільшення прибутку за рахунок зниження затрат живої та уре­чевленої праці за окремими напрямами.

Економія затрат живої праці досягається за рахунок впровадження таких заходів: підвищення продуктивності праці й зниження трудоміст­кості, скорочення витрат за понаднормові години роботи, виплат за ці­лоденні та внутрішньозмінні простої тощо.

Підрахунок зростання прибутку за рахунок виявлених резервів зниження собівартості можна проводити за такими напрямами:

1. Впровадженням організаційно-технічних заходів можна отримати економію протягом 12 міс. з моменту їх повного впро­вадження, що визначається за формулою

де ΣРЗ_С — економія від упровадження організаційно-технічних заходів, грн; С1 – С2 — собівартість одиниці продукції відповідно до і після здійснення такого організаційно-технічного заходу, грн; ВП — річний обсяг випуску продукції після здійснення ор­ганізаційно-технічного заходу, грн;

2. Зменшення чисельності працівників — захід, який може за­безпечити економію за багатьма напрямами через те що він пе­редбачає:

• збільшення продуктивності праці, а отже, збільшення обсягу виробництва з меншою чисельністю працівників;

• зміну трудомісткості продукції;

• більш повне використання фонду робочого часу. Для всіх цих напрямів можна використати формулу

де РЗ_Ч — резерв, отриманий за рахунок зменшення чисельності працівників, грн; Ч — середньорічна чисельність скорочених працівників, осіб; З_о — середня заробітна плата звільненого працівника, грн; Ф_с — сума відрахувань до соціальних та інших фондів.

3. Економія коштів на оплату праці за рахунок упровадження досягнень науково-технічного прогресу (зниження трудомістко­сті) — розраховують за формулою

де ΣРЗнтп — резерв за рахунок запровадження заходів науково-технічного прогресу, грн; Зо, З1 — витрати на оплату праці оди­ниці продукції до і після впровадження досягнень науково-технічного прогресу, грн; ВП_нат — обсяг виробництва продукції після впровадження досягнень до кінця року в натуральних оди­ницях виміру;

4. Зменшення прямих матеріальних витрат. Для розрахунку суми можливого прибутку використовують формулу

де ΣРЗпм— сума прибутку, одержана за рахунок зниження ма­теріальних витрат, грн; Нп , Нд — норма витрат прямих матеріаль­них ресурсів до і після впровадження досягнень науково-технічного прогресу у натуральних одиницях виміру; Ц_м — ціна прямих матеріальних витрат, грн; ВП — обсяг виробництва про­дукції після впровадження досягнень НТП, грн;

5. Зниження умовно-постійних витрат, яке може спостеріга­тися у зв'язку із зростанням обсягу випуску продукції. Цю залеж­ність можна виразити формулою

де ΣРЗуп — сума збільшення прибутку за рахунок зниження умовно-постійних витрат, грн; С_кс — сума витрат за однією з комплексних статей, грн; Ч_у-_п — частка умовно-постійних витрат у статтях витрат; Аб — сума амортизаційних відрахувань у собі­вартості базового періоду, грн; К_у-п — коефіцієнт темпів прирос­ту обсягу випуску продукції.

6. Підвищення якості продукції — значний резерв збільшення прибутку (табл. 11.20).

Дані табл. 11.20 показують, що у зв'язку із зростанням частки продукції І сорту до 60 %, її — до 40 %, зниженням випуску ви­робів III сорту середня ціна реалізації виробу збільшиться на 27,2 тис. грн.

Після закінчення аналізу пошуку резервів збільшення прибут­ку результати його узагальнюються. Під час пошуку резервів прибутку протягом звітного року можуть раптово бути виявлені резерви короткострокової дії.

Залучення цих резервів зростання прибутку можливе за допо­могою розробки і реалізації системи оперативних заходів.