1.4. Основні напрями і види фінансового аналізу

Основні напрями аналізу фінансового стану підприємства на­ведено на рис. 1.2.

Основу інформаційного забезпечення оцінки фінансового стану складає бухгалтерська звітність. Крім того, може використовуватись додаткова інформація, в основному оперативного характеру, однак вона має допоміжний характер.

Основні напрями аналізу фінансового стану підприємства

1. Економічна оцінка балансу підприємства

2. Характерисстика майна підприємства та джерел його придбання

Майно і капітал підприємства в цілому

Необоротні активи

Оборотні активи

Матеріальні оборотні засоби

Грошові кошти та їх еквіваленти

3. Аналіз фінансової стійкості підприємства

4. Аналіз ліквідності (платоспроможності) підприємства

5. Аналіз фінансових результатів та їх використання, підрахунок резервів

Рис.1.2. Схема аналізу фінансового стану підприємства

Існує кілька видів фінансового аналізу, класифікацію яких подано на рис. 1.3.

Види фінансового аналізу

За організаційними формами проведення

Зовнішній фінансовий аналіз

Внутрішній фінансовий аналіз

За обсягом аналітичного дослідження

Тнматичний фінансовий аналіз

Повний фінансовий аналіз

Залежно від об’єкта фінансового аналізу

Аналіз фінансової діяльності підприємства в цілому

Аналіз фінансової діяльності окремих структурних підрозділів підприємства

Аналіз окремих фінансових операцій підприємства

Залежно від періоду проведення фінансового аналізу

Попередній фінансовий аналіз

Поточний (оперативний) фінансовий аналіз

Прогнозний (ретроспективний) фінансовий аналіз

Рис. 1.3. Класифікація видів фінансового аналізу за різними ознаками

1. За організаційними формами проведення виділяють внут­рішній і зовнішній фінансовий аналіз.

Внутрішній аналіз проводять фахівці самого підприємства.

Зовнішній аналіз здійснюють аналітики, які є сторонніми особами для підприємства, і тому не мають доступу до внутріш­ньої інформаційної бази підприємства. Такий аналіз більш фор­малізований і менш деталізований.

Особливостями зовнішнього фінансового аналізу є:

• значна чисельність суб'єктів аналізу користувачів інформа­ції про діяльність підприємства;

• різноманітність цілей та інтересів суб'єктів аналізу;

• наявність типових методик аналізу, стандартів обліку і звіт­ності;

• орієнтація аналізу тільки на публічну зовнішню звітність підприємства;

• обмеженість завдань аналізу;

• максимальна доступність результатів аналізу для користу­вачів інформації.

Основним змістом зовнішнього фінансового аналізу є:

1. аналіз показників прибутку;

2. аналіз показників рентабельності;

3. аналіз фінансового стану, ринкової стійкості, ліквідності балансу, платоспроможності підприємства.

4. аналіз ефективності використання позикового капіталу;

5. економічна діагностика фінансового стану підприємства і рейтингова оцінка емітентів.

Фінансовий аналіз за даними фінансової звітності називають класичним аналізом.

Основний зміст внутрішнього фінансового аналізу такий самий, як і зовнішнього, проте в ньому використовують як дже­рело інформації оперативні дані системного бухгалтерського об­ліку, нормативну і планову інформацію.

Він включає аналіз ефективності авансування капіталу, аналіз взаємозв'язку витрат, обороту і прибутку, а також оцінку ефектив­ності господарської діяльності.

2. За обсягом аналітичного дослідження розрізняють повний та тематичний фінансовий аналіз підприємства.

Повний фінансовий аналіз проводять з метою вивчення усіх аспектів фінансової діяльності підприємства в комплексі;

Тематичний фінансовий аналіз обмежується вивченням окремих аспектів фінансової діяльності підприємства. Предметом фінансового аналізу може бути ефективність використання активів підприємства, оптимальність залучення фінансових ресурсів з окремих джерел, стан фінансової стійкості та платоспроможності підприємства, оптимальність фінансової структури капіталу тощо.

3. Залежно від об'єкта фінансового аналізу можна виділити такі його види:

• аналіз фінансової діяльності підприємства в цілому. У процесі такого аналізу об'єктом вивчення є фінансова діяльність підприємства в цілому без виділення окремих його структурних одиниць та підрозділів;

• аналіз фінансової діяльності окремих підрозділів підприєм­ства. Цей аналіз грунтується в основному на результатах внутрішнього аналізу підприємства;

• аналіз окремих фінансових операцій підприємства. Предметом такого аналізу можуть бути окремі операції, пов'язані з коротко- або довгостроковими фінансовими вкладеннями, з фінансуванням окремих реальних проектів.

4. Залежно від періоду проведення виділяють попередній, по­точний (оперативний) та прогнозний фінансовий аналіз.

Попередній фінансовий аналіз пов'язаний з вивченням умов фінансової діяльності в цілому або здійснення окремих фінансових операцій підприємства. Наприклад, оцінка власної платоспроможності при необхідності отримання банківського кредиту.

Поточний (оперативний) фінансовий аналіз проводиться в процесі поточної фінансової діяльності з метою оперативного впливу на результати фінансової діяльності. Як правило, він обмежується невеликим періодом часу (місяць, квартал).

Прогнозний (ретроспективний) фінансовий аналіз здійснюється підприємством за певний перспективний або звітний період (місяць, квартал, рік). Він дає змогу глибше та повніше проаналізувати фінансовий стан і результати фінансової діяльності під­приємства порівняно з попереднім та поточним аналізом, оскільки грунтується на звітних матеріалах, а також спрогнозувати діяльність підприємства на перспективу.