9.2.3. Оцінка кредитоспроможності на основі аналізу ділового ризику

Діловий ризик — це ризик, пов'язаний з несвоєчасним завершенням кругообороту фондів та неефективним використаи ресурсів (фінансових, матеріальних, трудових). Факторами ділового ризику є різні причини, що призводять до припинення або затримки кругообороту фондів на окремих стадіях: постачання, виробництва, реалізації.

Стадію постачання можна оцінити за такими показниками;

• кількістю постачальників та їх надійністю;

• потужністю і кількістю складських приміщень;

• відповідністю способу транспортування характеру вантажу;

• доступністю цін на сировину та його транспортування для позичальника;

• кількістю посередників між покупцями і виробником сировини та інших матеріальних цінностей;

• віддаленістю постачальника;

• економічними факторами;

• модою на сировину та інші цінності, що закуповуються;

• чинниками валютного ризику;

• небезпекою впровадження обмежень на вивіз та ввіз імпортної сировини.

Прямі поставки, велика кількість постачальників, тривалі зв'яз­ки, ритмічність поставки, наявність складських приміщень, близь­ких до місця виробництва, оцінюються більш високо і отримують при кількісній оцінці більше балів.

Стадію виробництва можна оцінити за такими показниками:

• наявністю і кваліфікацією робочої сили;

• віком і потужністю обладнання;

• завантаженістю обладнання;

• станом виробничих приміщень;

• продуктивністю робітників;

• продуктивністю обладнання.

Зростання частки працівників високої кваліфікації, продуктив­ності їх праці та обладнання, частки обладнання із строком екс­плуатації до 10—12 років також оцінюється високо.

Стадію реалізації оцінюють за допомогою таких показників, як:

• кількість покупців та їх платоспроможність;

• диверсифікованість дебіторів;

• ступінь захисту від неплатежів покупців;

• ступінь конкуренції в галузі;

• порядок розрахунків;

• вплив на ціну зовнішніх факторів;

• демографічні фактори;

• фактори валютного ризику;

• можливість впровадження обмежень на вивіз із країни та ввіз в іншу країну експортної продукції.

Зростання кількості покупців, прогресивні форми розрахунків, низька частка простроченої дебіторської заборгованості, недостат­ня насиченість ринку продукцією дають змогу оцінити роботу підприємства як надійну.

В умовах економічної нестабільності аналіз ділового ризику в момент надання кредиту або позики суттєво доповнює оцінку кредитоспроможності підприємства на основі фінансових коефі­цієнтів, які розраховують на основі середніх фактичних даних за звітний період.

Перелічені фактори ділового ризику обов'язково беруть до уваги при розробці банком стандартних форм кредитних заявок, а також техніко-економічного обгрунтування можливості надан­ня кредиту.

Оцінка ділового ризику комерційним банком може проводи­тися за системою, коли кожний фактор ділового ризику оцінюється в балах.

Аналогічна модель оцінки ділового ризику застосовується та­кож на основі інших критеріїв. Бали виставляють за кожним кри­терієм і підсумовують. Чим більша сума балів, тим менший ризик і більша ймовірність завершення угоди із запрогнозованим ефек­том, що дає змогу позичальнику своєчасно розрахуватися із свої­ми борговими зобов'язаннями.