4.7. Аналіз руху грошових коштів підприємства

При функціонуванні підприємства в ринкових умовах госпо­дарювання важливо знати не тільки фінансові результати, а й окремо аналізувати рух коштів за звітний період, визначати зміну основних джерел отримання коштів і напрями їх використання.

Рух грошових коштів являє собою вхідні та вихідні грошові потоки в процесі операційної (основної), інвестиційної та фінан­сової діяльності суб'єкта господарювання. Кожному із зазначе­них видів діяльності, які пов'язані між собою рухом коштів, влас­тиві певні джерела надходження і напрями витрачання цих коштів.

Рух грошових коштів від основної діяльності пов'язаний з по­точними операціями по отриманню виручки від реалізації, оплатою рахунків постачальників, отриманням короткострокових кредитів і позик, виплатою заробітної плати, розрахунків з бюджетом.

Грошові потоки від інвестиційної діяльності переважно пов'я­зані з відпливом коштів, оскільки частіше вони направлені на при­дбання основних засобів і нематеріальних активів, рідше виступа­ють припливом грошових коштів унаслідок реалізації цих активів.

Рух грошових коштів від фінансової діяльності пов'язаний зі здійсненням коротко- та довгострокових фінансових вкладень, отри­манням довгострокових кредитів та позик, виплатою дивідендів.

Грошові активи підприємства складаються з:

• грошових коштів у національній валюті;

• грошових коштів у іноземній валюті;

• резервних грошових активів у формі високоліквідних фінан­сових інвестицій (депозитні вкладення в банках, депозитні бан­ківські сертифікати, високоліквідні фондові інструменти з корот­костроковим періодом зберігання).

Управління грошовими активами мас таке саме значення, що й управління запасами і дебіторською заборгованістю. Мистецтво управління поточними активами полягає в тому, щоб тримати на рахунках мінімально необхідну суму грошових коштів, які потріб­ні для поточної оперативної діяльності. Сума грошових коштів, необхідна підприємству, —- це його страховий запас, призначений для покриття короткочасної незбалансованості фошових потоків. Сума має бути такою, щоб її вистачало для виробництва та всіх першочергових платежів. Оскільки грошові кошти, які знаходять­ся в касі або на рахунках у банку, не приносять прибутку, їх треба мати в наявності нарівні безпечного мінімуму. Наявність великих залишків грошей протягом тривалого часу може бути результатом неправильного використання оборотного капіталу.

Для того щоб фоші працювали на підприємство, потрібно пус­кати їх в оборот з метою отримання прибутку, тобто:

• розширювати власне виробництво;

• інвестувати в прибуткові проекти інших суб'єктів господа­рювання з метою отримання вигідних відсотків;

• зменшувати величину кредиторської заборгованості з метою скорочення витрат по обслуговуванню боргу;

• оновлювати основні фонди, придбавати нові технології тощо. Збільшення або зменшення залишків готівки на рахунках у банку зумовлюється рівнем незбалансованості грошових потоків, тобто вхідних і вихідних потоків фошових коштів. Перевищення вхідних фошових потоків над вихідними збільшує залишок віль­ної фошової готівки, і навпаки, перевищення вихідних фошових потоків над вхідними призводить до нестачі грошових коштів та збільшення потреби в кредиті.

На рис. 4.3 стрілки, направлені всередину, показують вхідні потоки грошових коштів, назовні — вихідні.

Дані звітів про рух грошових коштів підприємства свідчать, що протягом 2002—2004 рр. найбільшу частку коштів підприєм­ство отримало від операційної діяльності, а витратило — від ін­вестиційної. За цим видом діяльності витрачання коштів у 2002 р. було 100 %-м (9736 тис. фн), а у 2004 р. надходження грошових коштів від інвестиційної діяльності було більш як у 10 разів меншим від їх витрачання (251 тис. грн і 2518 тис. грн відповід­но). Фінансова діяльність підприємства за період, що аналізуєть­ся, зводилась лише до отримання й погашення позик.

Аналізуючи наведені показники, слід порівнювати темпи ви­трачання коштів на інвестиційну діяльність ΔІД з темпами чис­того руху коштів від операційної діяльності Δ ЧОД. Якщо Δ ЧОД > Δ ІД, інвестиційна політика підприємства ефективна, якщо Δ ЧОД < Δ ІД — неефективна. Аналогічно можна порівня­ти темпи витрачання коштів на фінансову діяльність з ΔЧОД.

За фінансовими даними підприємства, що містяться у Звіті про рух грошових коштів за 2003 і 2004 рр., можна зробити ви­сновок про неефективну інвестиційну діяльність підприємства:

Щодо фінансової діяльності, то за звітними показниками мож­на говорити про її ефективність.

Крім того, зменшення грошових потоків свідчить про нестабіль­ний фінансово-економічний стан підприємства.

Основною метою аналізу грошових коштів підприємства є оцінка сум і рівня середнього залишку грошових активів з пози­цій забезпечення платоспроможності підприємства, а також ви­значення ефективності їх використання.

На першому етапі аналізу оцінюють ступінь участі грошових активів у оборотному капіталі. Оцінка здійснюється на основі ви­значення коефіцієнта участі грошових активів у оборотному капіталі (табл. 4.16)

У процесі аналізу руху грошових коштів потрібно вивчати ди­наміку залишків готівки на рахунках у банку, період надходжен­ня капіталу в даному виді активів (період обороту грошових кош­тів) та кількість оборотів середнього залишку грошових коштів (оборотність грошових коштів).

Період обороту грошових коштів визначають так:

Кількість оборотів середнього залишку грошових коштів (оборотність грошових коштів) обчислюють за формулою

Для визначення оборотності грошових коштів можна викорис­тати таку формулу:

Використання останньої формули, на наш погляд, дасть більш точний результат, оскільки загальний видаток грошових кош­тів — це кредитовий оборот по рахунку «Розрахунки в національ­ній валюті» за період, а загальна сума обороту від реалізації в бух­галтерському обліку відображує не тільки кошти, які фактично отримані за реалізовану продукцію, а й дебіторську заборгова­ність за відвантажену, але не оплачену продукцію.

Результати аналізу руху грошових коштів на підприємстві на­ведено в табл. 4.17.

Результати дослідження показують, що участь грошових кош­тів у оборотному капіталі підприсмства в 2002—2004 рр. дуже мала: від 0,04 % до 0,09 %. Таке становище зумовлено нераціональ­ною структурою оборотних активів підприємства, що має негатив­ний вплив на його платоспроможність.

Проведений аналіз свідчить про збільшення періоду обороту грошових коштів у 2004 р. більш як у 5 разів порівняно з 2002 р. Така тенденція є негативною, оскільки свідчить про збільшення періоду витрачання коштів для виробництва продукції до отри­мання коштів за реалізовану продукцію.

Збільшення періоду обороту грошових коштів призводить до зменшення їх оборотності. Протягом 2004 р. оборотність грошо­вих коштів підприємства зменшилася більш як у 5 разів.

Отже, виходячи з проведеного аналізу грошових коштів на підприємстві, можна зробити висновок про незадовільний стан організації грошових потоків, незбалансованість надходження та витрачання грошових коштів, що потребує підвищення ефектив­ності управління грошовими коштами на підприємстві.