4.5. Аналіз стану виробничих запасів на підприємстві

На виробничі результати і фінансовий стан підприємства мас значний вплив якість виробничих запасів. Запаси повинні бути оптимальними.

Накопичення великих запасів свідчить про спад ділової актив­ності підприємства. Великі понадпланові запаси призводять до заморожування оборотного капіталу, уповільнення його оборот­ності. Крім того, виникають проблеми з ліквідністю, зростають складські витрати, що негативно впливає на кінцеві результати діяльності.

Водночас нестача виробничих запасів також негативно впли­ває на фінансовий стан підприємства, оскільки зростають ціни за терміновість постачання, зменшується виробництво продук­ції у зв'язку з його перервним характером, зростають ціни на сировинні ресурси, що призводить до зменшення величини при­бутку. Тому кожне підприємство має прагнути до того, щоб ви­робництво вчасно і в повному обсязі не тільки забезпечувалося всіма необхідними ресурсами, а й щоб ці ресурси не залежувались на складах.

Завдання фінансових менеджерів підприємства полягає в то­му, щоб знайти оптимальне співвідношення між надмірно вели­кими запасами, які спроможні привести до фінансових трудно­щів, та надмірно малими запасами, небезпечними для стабільного виробництва. Це завдання може бути вирішене в умовах налаго­дженої системи аналізу й контролю за станом запасів на підпри­ємстві.

Основними завданнями аналізу й контролю стану запасів є:

• забезпечення та підтримання ліквідності й поточної плато­спроможності підприємства;

• забезпечення витрат виробництва через їх зменшення на створення та зберігання запасів;

• зменшення витрат робочого часу та простою обладнання че­рез нестачу виробничих запасів;

• запобігання псуванню, розкраданню та безконтрольному ви­користанню запасів.

Поставлені завдання можна реалізувати за виконання такої аналітичної роботи:

• постійної оцінки оптимальності структури запасів (визначи­ти обсяг надлишкових ресурсів та тих придбання яких потрібно прискорити);

• визначення обґрунтованих строків та обсягів закупівлі мате­ріальних цінностей;

• регулювання запасів матеріальних цінностей, віддаючи пе­ревагу найбільш необхідним у конкретному випадку, враховуючи їх споживчу привабливість;

• визначення показників оборотності основних груп запасів та їх усебічного аналізу з метою встановлення відповідності наяв­них запасів поточним потребам підприємства.

У процесі аналізу запасів необхідно виходити із їх визначення. Згідно з П(С)БО 9 запаси — це активи, які утримуються для по­дальшого продажу за умов звичайної господарської діяльності; перебувають у процесі виробництва з метою подальшого прода­жу продукту виробництва; утримуються для споживання під час виробництва продукції, виконання робіт та надання послуг, а та­кож управління підприємством.

На підприємстві, що розглядається, виробничі запаси мають найбільшу частку в структурі оборотних активів (у 2002 р. — 80 % і у 2004 р. — майже 85 %). У 2003 р. виробничі запаси поміт­но зменшилися як в абсолютній сумі на 5049 тис. грн, так і за част­кою більш як на 3 пункти. Протягом 2004 р. спостерігалося зрос­тання суми і частки виробничих запасів при одночасному змен­шенні загальної суми активів (табл. 4.6).

До причин зменшення суми виробничих запасів можна від­нести нераціональне використання виробничих запасів унаслідок завищення норм витрат сировини, матеріалів на виготовлення одиниці продукції, перебої у постачанні, неправильне визначення оптимальної' потреби підприємства у виробничих запасах. Це може призвести до виникнення дефіциту окремих видів сирови­ни, перебоїв у процесі виробництва, недовантаження виробничих потужностей; збитків.

Серед загальних причин зростання виробничих запасів мож­на назвати нарощування виробничого потенціалу виробництва, прагнення шляхом вкладення у виробничі запаси захистити грошові активи від знецінення під впливом інфляції, накопичення виробничих запасів унаслідок неліквідів, свідоме накопичення запасів у зв'язку з перебоями в постачанні.

Зростання величини виробничих запасів має такі наслідки для підприємства: втрата споживчих властивостей продукції через неякісну сировину, падіння ціни на продукцію, збитки, зниження ефективності використання фінансових ресурсів, зменшення ліквід­ності внаслідок іммобілізації значної частини поточних активів у запаси.

Оскільки виробничі запаси займають найбільшу частку в структурі оборотних активів, стабілізація діяльності підприємст­ва значною мірою залежить від їх стану, ефективного викорис­тання та оптимізації їх обороту. Тому підприємства мають нормувати оборотні кошти. Норматив власних оборотних коштів — це мінімальний (оптимальний) рівень оборотних коштів, необ­хідний підприємству для стабільної роботи. Підприємство визна­чає (розраховує) нормативи власних оборотних коштів.

На підприємстві, яке аналізується, використовується прямий метод розрахунку нормативів власних оборотних коштів за кож­ним елементом оборотних коштів.

При прямому методі розрахунку нормативів застосовують два показники:

• одноденні витрати (потреба споживання підприємством), що визначається згідно з кошторисом витрат за квартал, рік;

• норматив запасу в днях.

Аналіз стану виробничих запасів підприємства необхідно роз­починати з вивчення динаміки та перевірки відповідності фактич­них залишків їх плановій потребі.

Здійснимо розрахунок нормативу оборотних коштів вироб­ничого призначення підприємства станом на 2004 рік та прове­демо аналіз відхилень фактичних даних від нормативних.

1. Собівартість виробленої продукції в 2003 р. за кошторисом витрат становить — 15 613,4 тис. грн.

2. Матеріальні витрати на виробництво за кошторисом витрат — 9160 тис. грн; одноденні витрати: 25,44 тис. грн (9160 : 360).

3. У матеріальних витратах 60 % займають комплектуючі виро­би, одноденні витрати становитимуть: 15,26 тис. грн (25,44 * 060)

4. Вартість матеріалів 10,18 тис. грн (25,44 - 15,26).

Запаси по матеріалах становлять 54 дні, а норматив 549,72 тис. грн (10,1854).

6.Запаси в днях по комплектуючих — 57 днів, норматив 869,82 тис. грн (15,26-57).

7.Допоміжні матеріали становлять 30 % від основних матері­алів:

25,44 -0,30 = 7,63 тис. грн.

7,63 : 360 = 0,02 тис. грн.

Запаси в днях — 54 дні, норматив 1,08 тис. грн (0,02 * 54).

8.Норматив на паливо — 2800 тис. грн за кошторисом витрат:

2800 : 360 = 7,8 * 45 = 351 тис. грн.

9.Норматив малоцінних та швидкозношуваних предметів розраховують на одного працюючого на підприємстві.

Первісна вартість малоцінних та швидкозношуваних предме­тів за ф. № 1 становить 1,02 тис. грн (2064 : 2 021); 45,90 тис. грн (1,02*45).

10. Собівартість виробленої продукції в 2002 р. за кошторисом витрат становить — 15 613,4 тис. грн.

Одноденні витрати — 43,37 тис. грн (15 613,4 : 360).

Тривалість виробничого циклу по основному виду продукції форматору-вулканізатору — 210 днів:

43,37-210 = 9107,7 тис. грн.

11.Норматив по готовій продукції при плановому обсязі ви­робництва продукції за 2004 рік 18 000 тис. грн становить:

18 000 : 360 * 28 = 1400 тис. грн.

12.Інші витрати за кошторисом:

3213 : 360 * 45 = 401,63 тис. грн.

Узагальнимо розрахунки в табл. 4.7.

Наявність виробничих запасів на 1 січня 2004 р. за балансом підприємства становить 15 255 тис. грн при потребі в 12 726,85 тис. грн. Отже, у підприємства виникає надлишок запасів на суму в 2528,15 тис. грн. Перевищення наявності виробничих запасів над їх потребою призводить до погіршення фінансового стану підприємства, оскільки відбувається іммобілізація коштів на придбання запасів, які не використовуються у виробництві.

Упродовж 2004 р. залишок виробничих запасів збільшився в 1,18 раза. Такий приріст може бути виправданим, оскільки обо­рот підприємства зріс в 1,23 раза — з 29 624 тис. грн у 2003 р. до 36 453 тис. грн у 2004 р.

Відповідно до фінансової звітності склад і структура запасів на підприємстві мають такий вигляд (табл. 4.8).

Дані табл. 4.8 свідчать про зростання на підприємстві за 2004 р. обсягу запасів на 2781 тис. грн, або більш як на 18 %, порівняно з попереднім періодом, що погіршує ліквідність та платоспромож­ність підприємства. Таке зростання відбулося переважно за рахунок збільшення готової продукції на складі на 4478 тис. грн. Слід зазна­чити, що накопичення готової продукції на складі поряд зі стрімким падінням величини чистого прибутку зі 114 тис. грн у 2003 р. до 6 тис. грн у 2004 р. є вкрай негативним явищем.

Для проведення аналізу запасів на підприємстві подамо вихід­ні дані у вигляді табл. 4.9.

Ефективність використання виробничих запасів досліджують за допомогою показників оборотності.

Швидкість обороту виробничих запасів визначають за формулою

Для оперативного управління запасами проводять більш до­кладний аналіз їх обороту за кожним їх видом.

Період обороту запасів (сировини і матеріалів) дорівнює часу зберігання їх на складі від моменту отримання до передачі у ви­робництво. Чим менший цей період, тим менший за всіх рівних умов виробничо-комерційний цикл:

На підприємстві значну частку в поточних активах займає го­това продукція. Тривалість знаходження капіталу в готовій про­дукції дорівнює часу зберігання готової продукції на складах від моменту її отримання з виробництва до відвантаження покупцям:

Оцінити стан незавершеного виробництва на підприємстві можна за допомогою визначення тривалості виробничого циклу. Тривалість виробничого циклу дорівнює часу, протягом якого із сировини виробляється готова продукція:

Проведений аналіз свідчить, що на підприємстві протягом трьох років у цілому ефективність використання виробничих за­пасів підвищилася. Усі отримані показники (табл. 4.8) за своїм значенням є кращими.

У 2002—2004 рр. зросла оборотність та суттєво скоротився строк збереження виробничих запасів, що є позитивним явищем і ознакою поліпшення ділової активності підприємства.

Протягом періоду, що аналізується, спостерігалося приско­рення обороту сировини і матеріалів, що слід оцінити позитивно, оскільки воно свідчить про більш раціональне їх використання у виробничій діяльності.

Майже 60 % у структурі запасів підприємства у 2004 р. займала готова продукція (табл. 4.10). Крім того, за останній рік залишки го­тової продукції на складі зросли більш як на 18 % порівняно з 2003 р. Такий стан може бути визваний втратою ринків збуту, високою со­бівартістю продукції, низькою купівельною спроможністю покуп­ців, неритмічним випуском та відвантаженням продукції тощо.

Це є негативним явищем, оскільки зростання залишків готової продукції на складі призводить до тривалого заморожування оборотного капіталу, відсутності готівки, появи у підприємства потреби в кредитах, зростання кредиторської заборгованості. Проте на підприємстві, що аналізується, поряд зі зростанням за­лишків готової продукції на складі тривалість знаходження капі­талу в готовій продукції зменшується. Так, протягом 2004 р. на підприємстві відбулося скорочення залишків незавершеного ви­робництва на 1033 тис. грн (див. табл. 4.8). Таке скорочення мо­же бути наслідком, з одного боку, скорочення виробництва, а з другого— прискорення оборотності капіталу внаслідок скоро­чення тривалості виробничого циклу.

З 2002 по 2004 р. тривалість виробничого циклу зменшилася на 78 днів. Скорочення тривалості виробничого циклу призвело до зменшення залишків незавершеного виробництва внаслідок прискорення оборотності капіталу.

Ефективність управління використанням виробничих запасів можна оцінити за допомогою суми коштів додатково вивільнених з обороту чи додатково залучених в оборот для забезпечення ви­робничої діяльності підприємства.

Суму коштів, додатково вивільнених з обороту, можна визна­чити за формулою

де Ві, в_о — оборотність запасів у звітному та базисному періодах; Ті — одноденний фактичний оборот у звітному періоді;

ΔСО = (1,15 - 1,02) * 14 183 : 360 = 18,91 тис. грн.

Отже, у результаті проведеного аналізу можна зробити висно­вок про більш ефективне управління виробничими запасами на підприємстві в 2002 р., наслідками якого стало додаткове вивіль­нення капіталу в сумі 18,91 тис. грн.