3.6. Загальна оцінка вартості майна

Розглянемо методичну послідовність загальної оцінки майна підприємства та його структури на методичних прикладах (табл. 3.5 і 3.6).

Із наведених у табл. 3.5 даних можна зробити такі висновки. Вартість майна підприємства протягом року збільшилась на 11 800 грн, або на 7,8 % від його суми на початок року. Основні часоби в загальній сумі майна становили на початок року 45,6, а на кінець року— 43,2 %. Отже, їх частка в загальній вартості майна знизилась на 2,4 відсоткового пункта (в.п). Частка оборот­них коштів у загальній вартості майна за цей період збільшилась у тій самій пропорції, тобто на 2,4 в.п. Якщо на початок року част­ка оборотних коштів у загальній вартості майна становила 54,4, то на кінець року — 56,8 %.

Значна частка в оборотних коштах підприємства належала ма­теріальним оборотним коштам: 78,3 % на початок і 72,1 % на кі­нець року. Отже, частка матеріальних оборотних коштів протя­гом року знизилась на 6,2 в.п. на користь більш динамічної частки оборотних коштів — грошових коштів та їх еквівалентів. Частка останніх у сумі оборотних коштів становила на початок року 21,7, а на кінець— 27,9%, що мало позитивний вплив на багато показників оцінки фінансового стану підприємства. Оцінку складу майна підприємства наведено в таблиці 3.6.

Із табл. 3.6 видно, що більше половини майна підприємства (54,4 % на початок і 56,8 % на кінець року) становлять мобільні (оборотні) засоби, решту — 45,6 % на початок і 43,2 % на кінець року — немобільні (основні) засоби.

У структурі мобільних (оборотних) засобів найбільшою є част­ка запасів (42,6 % до загальної суми майна на початок і 41 % — на кінець звітного року). Як позитивну слід відзначити тенденцію до зниження частки запасів у загальній вартості майна на 1,6 в. п

Дебіторська заборгованість у загальній вартості майна стана вить 9 % на початок і 12 % на кінець року. Отже, її частка в струн турі майна збільшилась на 3,0 в. п.

Частка грошових коштів та цінних паперів за звітний рік також збільшилась на один відсотковий пункт, склавши на початок року 2,8, а на кінець 3,8 %.

У разі потреби на підприємстві доцільно здійснювати крім загальної оцінки майна та його структури також аналіз виробничого потенціалу підприємства, визначаючи на початок і кінець року частку таких структурних складових виробничого потенціалу, як основні засоби, виробничі запаси, незавершене виробництво.

Докладної оцінки потребує за даними бухгалтерської звітності така важлива структурна складова виробничого потенціалу, як основні засоби. Саме на основі цієї структурної складової майна здійснюють розрахунок і аналіз основних показників оцінки майнового стану підприємства.

Отже, важливою частиною майна підприємства є його основний капітал. У процесі оцінки ефективності використання основного капіталу за традиційним підходом мають бути визначені такі показники, як коефіцієнт зносу основних засобів, коефіцієнт їх відновлення та показники технічної і вартісної побудови капіталу.

Коефіцієнт зносу основних засобів визначають як частку від ділення суми зносу на первісну вартість основного капіталу

Розглянемо порядок розрахунку коефіцієнта зносу на методичному прикладі (табл. 3.7).

Отже, на підприємстві збільшився коефіцієнт зносу основного капіталу, що є ознакою погіршення стану його матеріально-технічної бази. Однак коефіцієнт зносу не може певною мірою характеризувати фактичний знос основного капіталу хоча б тому, що у підприємства, як правило, є крім діючого ще й законсервоване устаткування, обладнання чи транспортні засоби, на які нараховується амортизація на повне відновлення. Тому хоча фактич­но такі основні засоби і не зношуються, проте загальна оцінка зносу основного капіталу підприємства змінюється.

Крім коефіцієнта зносу для характеристики руху основного капіталу на підприємствах застосовують коефіцієнт відновлення основних засобів. Він визнається як частка від ділення балансо­вої вартості основних засобів, які надійшли до підприємства за звітний період, на балансову вартість основних засобів на кінець звітного періоду, тобто

Розглянемо порядок розрахунку коефіцієнта відновлення ос­новного капіталу на методичному прикладі (табл. 3.8).

Отже, балансова вартість основних засобів, шо надійшли до підприємства за рік, збільшилась на підприємстві у звітному році порівняно із минулим на 10 тис. грн. Балансова вартість основних засобів на кінець звітного року порівняно із кінцем минулого також збільшилась на 20 тис. грн. Унаслідок таких змін коефіцієнт відновлення основного капіталу на підприємс­тві становив у звітному році 0,172 порівняно із 0,148 у мину­лому році, тобто збільшився на 0,024 (2,4 %), що слід оцінити як позитивне явище.

Коефіцієнт відновлення основного капіталу характеризує, яка частка в балансовій вартості основного капіталу на кінець року припадає на новий основний капітал.

Для характеристики руху основного капіталу доцільно також використовувати такий показник, як коефіцієнт вибуття. Він визначається як частка від ділення балансової вартості основних засобів, які вибули з підприємства за рік, на балансову вартість основних засобів на початок року і характеризує ту частку основ­ного капіталу, яка вибула з підприємства за рік з різних причин (знос, реалізація як зайвого тощо).

Порядок розрахунку коефіцієнта вибуття основного капіталу наведено в табл. 3.9.

Отже, у звітному періоді порівняно із минулим балансова вар­тість основних засобів, які вибули з підприємства протягом року з різних причин, збільшилась на 10 тис. грн, а балансова вартість основних засобів на початок року була більшою відповідно на 50 тис. грн. Унаслідок цього коефіцієнт вибуття основного капі­талу у звітному році становив 0,121, або 12,1 %, тобто став на 1,4 % більшим, ніж у минулому році.

Для всебічної оцінки майна підприємства поряд з оцінкою ос­новного капіталу слід обов'язково здійснювати оцінку мобільних (оборотних) засобів. З цією метою доцільно порівнювати дані підсумків розділів II і III активу балансу, аналізуючи причини зміни структурного складу оборотного капіталу.

Як правило, найбільш типовими причинами збільшення обо­ротного капіталу можуть бути такі: збільшення фінансового ре­зультату від звичайної діяльності підприємства після сплати по­датку на прибуток, збільшення суми амортизаційних відраху­вань, зростання вартості власних засобів підприємства, а також заборгованості підприємства по кредитах та позиках, збільшен­ня суми зобов'язань підприємства по кредиторській заборгова­ності тощо.