3.2 Розрахунок завантаження точок перетинів маршрутів у вузлах

Розглянемо три основні схеми можливих перетинів маршрутів поїздів у одному рівні.

1. перетинаються дві одноколійні лінії:

Рисунок 3.1 – Схема перетину одноколійних ліній

Сумарний час завантаження усіма маршрутами на перетині:

Т_зав = ΣN_it_i , (3.1)

де N_i - розміри руху поїздів i-тої категорії по кожній лінії (для вантажних на 10й рік експлуатації);

t_i - час завантаження перетину поїздами i-тої категорії.

Час завантаження перетину поїздами:

, (3.2)

, (3.3)

, (3.4)

де L_бд - довжина блок-дільниць розділення, 1500 м;

V_бд - швидкість руху поїздів по блок-дільниці, для пасажирських і приміських V_бд = 70 км/год, для вантажних V_бд = 60 км/год;

l_пер - довжина перетину для кожної лінії, визначається за рисунком 3.1;

l_пер для першої і другої лінії буде однаковим і складатиме у обох напрямках: l_св + l_гс + l_цп + l_гс. При тепловозній тязі, марках хрестовин 1/11 і рейках Р65 l_пер становить:

l_пер = 50 + 46,81 + 53,13 + 46,81 = 196,75 м.

При електровозній:

l_пер = 300 + 46,81 + 53,13 + 46,81 = 446,75 м.

l_пас, l_пр, l_ван - довжина пасажирського, приміського і вантажного поїздів;

V_пер - швидкість руху поїздів по перетину, для пасажирських і приміських V_пер = 40 км/год, для вантажних V_пер = 30 км/год.

2. перетинаються одноколійна і двоколійна лінії:

Рисунок 3.2 – Схема перетину одноколійної і двоколійної лінії

Сумарний час завантаження при зазначеному перетині:

Т_зав = N₁t₁ + N₂t₂ (1-q₁) + N₃t₃ , (3.5)

де q₁ - ймовірність виникнення паралельних маршрутів на 1 і 2 лінії, які не є ворожими:

q₁ = N₁t₁ /1440. (3.6)

Довжина перетинів l_пер для першої і другої лінії складатиме 196,75 м (для тепловозної тяги), 446,75 м (для електровозної тяги); для третьої лінії: l_пер =l_св + l_гс + l_цп + l_сп + l_цп + l_гс

l_пер = 50 + 46,81 + 53,13 + 45,3 + 53,13 + 46,81 = 295,18 м (при тепловозній тязі), та l_пер =545,18 (при електровозній тязі).

3. п еретинаються дві двоколійні лінії:

Рисунок 3.3 – Схема перетину двох двоколійних ліній

Сумарний час завантаження складає:

Т_зав = N₁t₁ + N₂t₂ (1-q₁) + N₃t₃ + N₄t₄ (1-q₃) , (3.7)

Довжини перетинів по третій і четвертій лініям – 295,18 м (при тепловозній тязі) або 545,18 м (при електровозній тязі) по першій і другій лінії складають l_св + l_гс + l_цп + l_цп + l_цп + l_гс м.

3.3 Обґрунтування прийнятих розв’язок підходів у вузлах

Передвузлові пости без колійного розвитку (тобто без приймально-відправних колій) споруджуються на підході до вузлів для розв'язки маршрутів прийому поїздів по роду руху (коли у вузлі є спеціалізована пасажирська станція), а також маршрутів відправлення по напрямках, що примикають. Для конкретних даних може бути обрана одна зі схем на рисунку 3.4.

Рисунок 3.4 - Варіанти схем передвузлових постів без колійного розвитку

Пости-шлюзи служать для розподілу точок перетинання в часі та дозволяють здійснювати прийом поїздів із зупинкою. Залежно від наявності та розташування шлюзової колії пости-шлюзи бувають:

1) найпростіші - при відсутності шлюзової приймально-відправної колії. Шлюз утвориться за рахунок самих головних колій, що з'єднуються стрілочними переводами та з'їздами (рисунок 3.5). Проектуються вони при перетинанні одноколійних ліній.

Рисунок 3.5 - Схеми найпростіших постів-шлюзів

2) неповні - при наявності шлюзової приймально-відправної колії, але без дублювання головних колій (рисунок 3.6)

Рисунок 3.6 - Схема неповного посту-шлюзу

3) повні однобічні - при наявності шлюзової приймально-відправної та дублюючої колії одного напрямку (рисунок 3.7)

Рисунок 3.7 - Схема повного однобічного посту-шлюзу

4) повні двосторонні - при наявності шлюзової приймально-відправної колії для обох напрямків (споруджується при перетинанні одноколійних ліній).

Рисунок 3.8 - Схема повного двостороннього посту-шлюзу.

Повні пости-шлюзи вважаються розв'язками в одному рівні, тому що вони практично не знижують пропускної спроможності пересічних ліній, а інші пости - перетинаннями в одному рівні.

Як правило, станції вузла обслуговують поїзда, що надходять із всіх напрямків, при цьому окремі парки або їхні секції спеціалізуються для обслуговування поїздів парного або непарного напрямку.

Розв'язки маршрутів прийому та відправлення або відправлення цих поїздів на входах у вузол називаються розв'язками по напрямках, при цьому маршрути можуть використатися як для вантажних, так і для пасажирських поїздів (рисунок 3.8). Розв'язки цього виду підрозділяються на симетричні (об’ємні), у яких головні колії лінії, що примикають, розташовуються із зовнішнього боку головних колій основної лінії (рисунок 3.9,а,б) і послідовні, у яких одна з головних колій лінії, що примикає, розташовується між головними коліями основної лінії (рисунок 3.9б,в)

Рисунок 3.9 - Схеми розв'язок по напрямках

На підходах до вузлів з паралельним розташуванням станцій, а також до вузлів з послідовним розташуванням станцій але з однобічним розміщенням головних колій для пропуску вантажних поїздів по відношенню до пасажирської станції або пасажирських поїздів по відношенню до сортувальної станції після розв'язки по напрямках проектують розв'язки по роду руху, відокремлюючи маршрути руху пасажирських поїздів від вантажних (рисунок 3.10.а). Розв'язки по роду руху можуть проектуватися і усередині вузла між основними станціями (рисунок 3.10,б,в)

Рисунок 3.10 - Схеми розв'язок по роду руху

Розглядаючи в цілому розв'язки підходів до вузла (і по напрямках і по роду руху) розрізняють: повні, скорочені та комбіновані.

У повних розв'язках (рисунок 3.10,в) відсутні перетинання маршрутів в одному рівні (точки злиття та розгалуження маршрутів не є точками перетинання); у скорочених - можуть допускатися точки перетинання одноколійних маршрутів (наприклад на рисунок 3.10.б зберігається перетинання маршрутів відправлення пасажирських поїздів на Б та вантажних поїздів на Г у одному рівні); у комбінованих - можливе перетинання в одному рівні зустрічних найменш завантажених маршрутів (так, при подачі вагонів на вантажну станцію на рисунок 3.11 зберігаються зустрічні перетинання з маршрутами прийому вантажних поїздів на сортувальну станцію).

Рисунок 3.11 - Схема комбінованої розв'язки