4.4 Порівняння варіантів залізничних вузлів та вибір оптимального

При проектуванні та реконструкції залізничних вузлів необхідно знайти оптимальні рішення, розглядаючи вузол як єдину взаємопов’язану систему. За заданими умовами потрібно визначити мінімальні приведені витрати на будівництво. При розробці генеральних планів розвитку однією з основних задач є раціональне розміщення сортувальних, вантажних та пасажирських станцій у залізничному вузлі.

При виборі схеми вузла в першу чергу варто визначити переважний напрямок руху поїздопотоку, що перероблюється. З боку прибуття більшого числа поїздів з переробкою проектується сортувальна станція з послідовним розташуванням парків прийому та сортувального або сортувально-відправного. Цей напрямок вважається переважним, відмітки землі в якому повинні знижуватися із середнім уклоном 1^о/_оо,. отже перепад висоти місцевості від входу на станцію до виходу повинен становити від 3 до 4 м. Найбільш кращим був би варіант зі зниженням відміток землі від входу на станцію до середини сортувального парку на 5-6 м, а далі до виходу зі станції - з підйомом до 2-3 м. Якщо по місцевих умовах переважний напрямок не збігається зі зниженням відміток землі, то може бути обґрунтоване розташування основних парків у непереважному напрямку. У випадку коли число поїздів з переробкою в обох напрямках приблизно однаково (при різниці не більше 10 ^о/_оо), перевага віддається варіанту розташування основних парків, що забезпечує мінімальні обсяги земляних робіт.

Типи вузлів обираються згідно з завданням.

При цьому варто врахувати наступні рекомендації: 1) прийом вантажних поїздів у колієпровідних розв'язках краще передбачати на підйомі (тобто по верху колієпроводу), а відправлення - на спуску (тобто по нижніх коліях); 2) головні колії основної лінії (більше вищої категорії) проектувати від розв'язки до пасажирської станції без додаткових переломів траси; 3) розв'язки підходів і всі основні пристрої у вузлі варто проектувати з обліком електрифікації ліній.

Список використаних джерел

1. Железнодорожные станции и узлы. Учебн. для вузов ж.-д. трансп. Под ред. В.М. Акулиничева. – М.: Транспорт, 1992. – 480 с.

2. Проектирование железнодорожных станций и узлов. Ч. 1, 2. [Учебное пособие для транспортных вузов] Н.В. Правдин, Т.С. Банек, В.Я. Негрей. – Минск: Высшая школа, 1984. – 288 с.

3. Железнодорожные станции и узлы. Учебник для вузов ж.-д. транспорта. Под ред. В.Г. Шубко, Н.В. Правдина. – Москва: УМК МПС России, 2002. – 368 с.

4. Инструкция по проектированию станций и узлов /ВСН 56-78.-М.: Транспорт, 1978.

5. Проектирование ж.д. станций и узлов /Справочное и методическое руководство //Под ред. А.М. Козлова и К.Г. Гусевой. – М.: Транспорт, 1981.

6. Крячко В.І. Проектування сортувальної станції та залізничного вузла /Навчальний посібник. – ХарДАЗТ, 2000.

7. Савченко И.Е. и др. Железнодорожные станции и узлы. – М.: Транспорт, 1980.

8. Правдин Н.В., Шубко В.Г., Архангельский Е.В. /Железнодорожные станции и узлы (задачи, примеры, расчеты): Учебное пособие для вузов железнодорожного транспорта. - М.: Маршрут, 2005.

9. СНиП ІІ-39-76. Строительные нормы и правила. Нормы проектирования железнодорожных путей 1520 мм. - М.: Стройиздат, 1977.

10. Правила и нормы проектирования сортировочных устройств /ВСН 207-89.-М.: Транспорт, 1992.