Завдання № 4

Прочитайте опис злочину. Досліджуйте механізм злочинного поводження. Проведіть віктимологічний аналіз. Які міри могли б запобігти трагедії?

Яку роль у впливі на злочинність грають громадські організації й асоціації громадян?

Єлизавета Іванівна знайшла високооплачувану роботу. В наш час це не просто удача. Це щастя. Подруга допомогла їй улаштуватися на фірму, що надавала допомогу в усиновленні українських дітей з дитячих будинків іноземними громадянами.

Вона вже купила собі дорогу шубу. Подумувала про обмін своєї однокімнатної квартири на більше пристойну. Часи, коли їй не вистачало грошей на те, щоб нормально харчуватися, вона згадувала як кошмарний сон. Здавалося б, живи й насолоджуйся життям. Але щось не давало їй спокою.

Спочатку занепокоєння було як би підсвідомим. Потім вона усвідомила, що її тривожить. Спробувала відігнати ці думки, але не виходило.

А тривожило її от що. Вона багато років працювала в системі органів опіки й піклування. Знала, як оформляється всиновлення і як звичайно проходить вся процедура: приїжджають батьки, їх вивчають, і після десятка перевірок, якщо всі благополучно, приймається позитивне рішення. Тут же ніякі батьки не приїжджали. З Америки постійно прилітав той самий чоловік, Гілберт. Він забирав дітей, по кілька людей відвозив із країни. А документи Єлизавета Інокентіївна оформляла так, начебто вони їдуть із родителями. Гілберт говорив їй, що вони зустрічаються з батьками в аеропорті. «Так яке мені справа. Вони платять – я працюю», – але цей психологічний захист не спрацював. Страшний здогад простромив її один раз, немов струмом: дітей забирають для трансплантації. Усиновлення носить фіктивний характер. І вона допомагає вбивати дітей.

• Віктор Петрович, я хотіла б побачити, як живуть наші діти з новими батьками.

• Це неможливо, Єлизавета Інокентіївна. Ви ж знаєте: таємниця всиновлення й все таке. Ми не можемо втручатися в приватне життя, тим більше в американське приватне життя.

• Віктор Петрович, наша фірма поставляє дітей на трансплантацію внутрішніх органів?

- Що ви таке говорите!

- Віктор Петрович! Або я побачу наших дітей, або повідомлю об усе в правоохоронні органи.

- Ну, добре. Якщо ви так порушуєте питання, ми пошлемо вас у відрядження.

У Єлизавети Інокентіївни відлягло від серця. А може бути, вона помилялася? Наступного дня Єлизавету Інокентіївну знайшли мертвою. Лікар поставив діагноз: інфаркт.

Чергову партію дітей на митниці вдалося затримати завдяки активним діям керівника громадської організації – Асоціації по розшуку дітей.

Завдання № 5

Прочитайте опис ситуації. Проаналізуйте криміногенну ситуацію й особистість злочинців.

Проведіть кримінологічний аналіз із позицій соціологічного підходу.

Проведіть віктимологічний аналіз злочину. Чи можливо було запобігти цьому злочину?

Після військової служби Затока рік відпивав, заробляв на життя роботами, які коли ніколи випадково підверталися. Будь-якої спеціальної освіти у нього не було. Шукав щось постійне, але то йому не підходила робота, то його не приймали без певної кваліфікації.

Зустрівши випадково Віктора Карлюка – товариша по військовій службі, вони розговорилися про життя і товариш запропонував йому роботу ризикову, але вигідну.

Так Затока за допомогою товариша став займатися виготовленням та збутом через Карлюка наркотиків. Життя налагодилося, з’явилися хороші гроші, можна було і пошикувати. А що ще треба від життя?! Це йому так здавалося…

За підозрою у незаконному виготовленні наркотичних засобів з метою збуту у підозрюваного Затоки співробітники міліції провели обшук по місцю його проживання, при якому у мішку були виявлені засохлі рослини з різким специфічним запахом.