- •В укладанні методвказівок приймав участь студент гр. Спк 96 Гомаль о.І.
- •1 Загальні положення
- •1.1 Методика одержання експериментальних швидкісних і механічних характеристик електродвигунів
- •1.2 Методичні вказівки до побудови швидкісних I
- •1.3 Підготовка лабораторного стенда до проведення експерименту
- •1.4 Правила безпеки і внутрішнього розпорядку під час роботи
- •1.5 Порядок оформлення та захисту звітів з лабораторних робіт
- •2 Інструкції до лабораторних робіт
- •2.1 Лабораторна робота 1. Дослідження статичних характеристик
- •Лабораторна робота 2. Дослідження статичних характеристик
- •Машини у системі г-д
- •Лабораторна робота 3. Дослідження усталених і перехідних режимів
- •Лабораторна робота 4. Дослідження статичних характеристик
- •2.5 Лабораторна робота 5. Дослідження статичних характеристик
- •2.6 Лабораторна робота 6. Дослідження статичних характеристик
- •Перетворювача частоти
- •Лабораторна робота 7. Дослідження статичних характеристик дводвигунного електроприводу з механічним з’єднанням валів
- •Лабораторна робота 8. Дослідження регулювальних властивостей
2.5 Лабораторна робота 5. Дослідження статичних характеристик
асинхронного двигуна з фазним ротором
Ціль роботи – експериментальне отримання швидкісних і механічних характеристик двигуна в руховому та гальмівних режимах, вивчення його властивостей.
Загальні положення. Механічна характеристика асинхронного двигуна з фазним ротором з достатньою точністю описується рівнянням Клосса.
,
де М, Мк – поточний та критичний моменти;
S, Sк – поточне та критичне ковзання.
Ковзання S двигуна за нормальною схемою включення визначається відношенням , де - поточна та синхронна швидкості машини.
Швидкісна характеристика двигуна приблизно описується рівнянням виду
,
де - приведені до обмотки статора струм ротора, активний і індуктивний
(у режимі к. з.) опори роторного кола;
- індуктивний опір кола статора;
- фазна напруга мережі.
Двигун може працювати у руховому режимі, а також у режимах гальмування: генераторному (рекуперативному), противмиканням та динамічному (інколи конденсаторному).
Загальний вигляд швидкісних та механічних характеристик досліджуваної машини зображений на рис. 2.8, де - відповідно струми статора досліджуваної і якоря навантажувальної машин; - додатковий опір у роторному колі ДМ.
Співвідношення між струмами і визначається векторною сумою
,
де - струм намагнічування двигуна.
У режимі ідеального холостого ходу досліджуваної машини ( ) струм ротора , тому величина струму практично співпадає із значенням струму , який у даному випадку є мінімальним ( ).
Зміст роботи:
а) зібрати схему лабораторного стенда (рис. 2.9);
б) зняти експериментальні точки природної швидкісної характеристики 1 (див. рис. 2.8,а) досліджуваної машини в області генераторного і рухового режимів;
в) зняти експериментальні точки штучної (реостатної) швидкісної характеристики 2 (там же) двигуна в області генераторного, рухового режимів та режиму противмикання;
г) зняти експериментальні точки характеристик 3 і 4 (див. рис. 2.8,б) при динамічному гальмуванні досліджуваної машини для випадків (3) і (4);
д) використовуючи одержані результати, розрахувати відповідні опорні точки механічних характеристик 1-4 двигуна (див. рис. 2.8,в);
е) за допомогою експериментальних і опорних точок побудувати графіки швидкісних і механічних характеристик.
Рисунок 2.9 – Принципова схема лабораторного стенда
Методичні вказівки. Перед початком роботи студентам слід ознайомитися зі схемою і з розташуванням електрообладнання стенда, уяснити призначення кожного елемента. Далі необхідно перевірити початковий стан комутаційної та регулюючої апаратури: комутаційні апарати (крім 2ВК і 3ВК) повинні бути вимкненні, ручки ДКН і резистора - установлені в крайні відповідно ліве і праве положення. Перевірити монтаж схеми на набірному полі.
Лабораторну роботу рекомендується виконувати в такому порядку:
а) установити перемички П1 і зняти перемичку П2 на набірному полі;
б) з’єднати перемичкою клеми 1,2 і 3 роторної обмотки досліджуваної машини 44 ( ) ;
в) увімкнути автомат 6А і, натиснувши на кнопку , включити контактор К1*. Проконтролювати за допомогою таховольтметра TV розгон двигуна;
г) увімкнути навантажувальний пристрій (див. п. 1.3);
д ) змінюючи за допомогою ДКН струм навантажувальної машини 43, зняти 6-7 експериментальних природної швидкісної характеристики 1 (див. рис. 2.8,а), почавши з генераторного режиму (швидкість двигуна не повинна перевищувати 1250 об/хв). В усіх точках зафіксувати показання приладів (при невеликому струмі користуватися амперметром , для чого слід під час вимірів вимкнути автомат 2ВК), А2 і TV, включаючи показання в точці ідеального холостого ходу ( );
е) вимкнути автомат 1ВК і повернути ручку ДКН ліворуч до упору;
ж) вимкнути послідовно автомати 1А, 6А, 4А і 5А;
з) зняти перемичку з клем 1,2,3 і з’єднати нею клеми 1’, 2’, 3’ ( );
і) повторити операції згідно з п. в,г;
к) повторити операції згідно з п. д, навантажуючи досліджувану машину до зупинки і далі – для одержання режиму противмикання (характеристика 2 на рис. 2.8,а);
л) повторити операції згідно з п. е,ж;
м) зняти перемички П1 і поставити перемичку П2;
н) за допомогою автомата 2А підключити обмотку статора досліджуваної машини до мережі постійного струму, зафіксувати показання амперметра А3;
о) увімкнути навантажувальний пристрій (див. п. 1.3);
п) змінюючи за допомогою ДКН швидкість двигуна, зняти 6-7 експериментальних точок реостатної характеристики 4 при динамічному гальмуванні (див. рис. 2.8,б). В усіх точках зафіксувати показання приладів А2 і TV, у тому числі показання при зрушенні з місця ( ) і в критичній точці ( );
р) вимкнути автомат 1ВК і повернути ручку ДКН ліворуч до упору;
с) вимкнути послідовно автомати 2А, 1А, 6А, 4А, 5А;
т) зняти перемичку з клем 1’, 2’, 3’ і з’єднати нею клеми 1, 2, 3 ( );
у) повторити операції згідно з п. н, о, п, зняти експериментальні точки характеристики 3 при динамічному гальмуванні (див. рис. 2.8,б).
Для вимикання лабораторного стенда слід повторити операції згідно з п. р,с.
Після закінчення роботи для контролю правильності одержаних результатів студентам необхідно орієнтовно побудувати швидкісні характеристики двигуна 44 і показати їх викладачеві.
Для розрахунку електромагнітного моменту М досліджуваної машини рекомендується використати усереднену лінійну залежність на рис. 1.4, де і - значення струму холостого ходу навантажувальної машини, вимірені при (див. п. д, к) і (див. п. п, у).
Зміст звіту. У звіті необхідно подати:
ціль дослідження;
схему лабораторного стенда;
технічні дані машин 43 і 44, у тому числі опір якоря навантажувальної машини;
таблицю з експериментальними і розрахунковими даними (див. табл. 1.2);
графіки швидкісних і механічних характеристик асинхронного двигуна (див. рис. 2.8 а, б, в), побудованих за допомогою експериментальних та опорних точок;
стислий аналіз одержаних результатів.
Контрольні запитання:
а) назвіть параметри, від яких залежать критичний момент Мк та критична швидкість асинхронного двигуна у нормальній схемі включення;
б) те ж, але в режимі динамічного гальмування;
в) оцініть показники реостатного регулювання швидкості двигуна з фазним ротором;
г) порівняйте ефективність і економічність динамічного гальмування відносно режиму противмикання;
д) чому при обертанні навантажувальної машини зі швидкістю досліджуваної машини значення струму не залежить від того, увімкнена чи вимкнена досліджувана машина?
Література: [1, с. 74-89]; [2, c. 58-76]; [3, c. 193-199, 201-207, 254-260].