
- •Загальні методичні вказівки
- •Лабораторна робота № 1
- •Нафтогазогелогічне районування
- •Території україни
- •Мета роботи полягає в ознайомленні студентів з нафтогазогеологічним районуванням і закономірностями розміщення нафтових і газових родовищ на території України.
- •Основні теоретичні положення
- •Наочні посібники і приладдя
- •Порядок виконання роботи
- •Аналіз результатів роботи, висновки
- •Контрольні запитання
- •Основні теоретичні положення
- •Наочні посібники і приладдя
- •Порядок виконання роботи
- •Контрольні запитання
- •Основні теоретичні положення
- •Висотної арфи
- •Порядок виконання роботи
- •Аналіз результатів роботи, висновки
- •Контрольні запитання
- •Основні теоретичні положення
- •Порядок виконання роботи
- •Аналіз результатів роботи, висновки
- •Контрольні запитання
- •Мета роботи полягає у набутті студентами практичних навиків з аналізу результатів буріння та випробування свердловин необхідних для побудови геологічного розрізу родовища.
- •Порядок виконання роботи
- •Аналіз результатів роботи, висновки
- •Контрольні запитання
- •Основні теоретичні положення
- •Порядок виконання роботи
- •Аналіз результатів роботи, висновки
- •Порядок виконання роботи
- •Оформлення звіту
- •Контрольні запитання
- •Порядок виконання роботи
- •Лабораторна робота № 9 Підрахунок запасів газу методом падіння тиску
- •Основні теоретичні положення
- •Порядок виконання роботи
- •Лабораторна робота № 10 Визначення проектних глибин буріння пошукових, розвідувальних і експлуатаційних свердловин
- •Основні теоретичні положення
- •Аналіз результатів роботи, висновки
- •Контрольні запитання
- •Лабораторна робота № 11 Вибір точок закладання пошукових і розвідувальних свердловин на антиклінальних структурах
- •Основні теоретичні положення
- •Порядок виконання роботи
- •Аналіз результатів роботи, висновки
- •Контрольні запитання
- •Лабораторна робота № 12 Обґрунтування вибору експлуатаційних об’єктів
- •Основні теоретичні положення
- •Порядок виконання лабораторної роботи
- •Контрольні запитання
- •Лабораторна робота № 13 Гідрохімічний метод контролю за розробкою нафтових родовищ при застосуванні законтурного заводнення
- •Основні теоретичні положення
- •Порядок виконання роботи
- •Аналіз результатів роботи, висновки
- •Контрольні запитання
- •Перелік рекомендованих джерел
- •Додатки
- •Рекомендовано методичною радою університету (протокол № ___ від _____________ 2010 р)
- •Рекомендовано методичною радою університету (протокол № ___ від _____________ 2010 р)
Порядок виконання роботи
1. У розрізах свердловин виділити пласти-репери. При цьому увагу слід звертати на літологічний склад пласта, його промислово-геофізичну характеристику та товщину.
2. На аркуші паперу провести горизонтальну лінію – лінію співставлення. На неї виставити покрівлю (або підошву) пласта-репера і намалювати за допомогою умовних позначень всі виділені в свердловині пласти і прошарки, відкладаючи їх товщини у вертикальному масштабі. Аналогічно намалювати розрізи всіх свердловин.
3. З’єднати підошву (покрівлю) пласта-репера у всіх свердловинах, після цього лініями з’єднати однойменні пласти у свердловинах, що залягають нижче і вище від репера. Таким чином отримаємо кореляційну схему.
4. Для складання зведеного розрізу праворуч від кореляційної схеми малюють колонку, в якій зображають всі пласти і прошарки в тій послідовності, в якій вони залягають в свердловинах. Товщину кожного пласта відкладають наступним чином:
- якщо товщина пласта не змінюється в більшості досліджуваних свердловин, то її величину проставляють і на зведеному розрізі;
- якщо товщина пласта змінюється в кожній свердловині, тоді на зведеному розрізі проставляють середнє арифметичне значення;
- якщо товщину пласта в деяких свердловинах визначити неможливо, то на зведеному розрізі проставляють максимальну товщину, яка розкрита свердловиною.
5. Праворуч від літологічної колонки викреслити промислово-геофізичну характеристику розрізу, навести товщини всіх пластів і прошарків та показати продуктивні горизонти.
6. побудовані кореляційну схему і зведений геолого-геофізичний розріз підписати згідно стандартів та розробити відповідну легенду.
При оформленні підписів та легенди для кореляційної схеми та зведеного геолого-геофізичного розрізу використовувати умовні позначення та зразки, які наведені у додатках Ж, К, Л.
Аналіз результатів роботи, висновки
Для написання висновків по лабораторній роботі необхідно проаналізувати та визначити наступне:
1. У розрізах свердловин виділити інтервали залягання пластів-колекторів та визначити їхні товщини.
2. Визначити типи флюїдів, що насичують пласти-колектори.
3. Навести методи ГДС, які дозволяють в розрізах свердловин виділяти пласти-колектори та встановлювати характер їх насичення.
Контрольні запитання
1. Що називають кореляцією розрізів свердловин?
2. З якою метою проводять кореляцію розрізів свердловин?
3. Які ознаки можуть бути покладені в основу кореляції?
4. Які існують види кореляції?
5. Що називають пластом-репером?
6. Які документи складають на основі проведеної кореляції?
7. Чим відрізняються нормальний та типовий розрізи?
8. З якою метою будують зведений геолого-геофізичний розріз?
9. В якому порядку проводять кореляцію розрізів свердловин та будують зведений геолого-геофізичний розріз?
Лабораторна робота № 5
Побудова Профільного геологічного
розрізу
Мета роботи полягає у набутті студентами практичних навиків з аналізу результатів буріння та випробування свердловин необхідних для побудови геологічного розрізу родовища.
Завдання роботи полягає у побудові геологічного розрізу родовища за даними аналізу конкретної геологічної ситуації.
Основні теоретичні положення
Вивчення родовища не вичерпується встановленням в результаті кореляції розрізів пошукових, розвідувальних та експлуатаційних свердловин стратиграфії відкладів, кількості пластів, їх товщин та складу порід. Основну інформацію про геологічну будову родовища надають профільні розрізи та структурні карти.
Геологічним профілем (розрізом) називається графічне зображення будови надр у вертикальній площині у заданому напрямку.
Геологічний профіль дає наочне уявлення про будову родовища або його продуктивної частини, показує зміну літолого-фаціального складу порід у різних напрямках і положення покладів нафти і газу та їхніх контактів між собою та водоносною частиною, полегшує проектування точок закладання розвідувальних та експлуатаційних свердловин, допомагає будувати структурні карти.
У залежності від напрямку лінії геологічного профілю по відношенню до довгої осі складки розрізняють:
- поперечний профіль, який проходить перпендикулярно до неї;
- поздовжній профіль, який проходить паралельно до неї;
- діагональний профіль, який проходить під гострим кутом до неї. Його будують, коли необхідно простежити лінії екранування (тектонічні порушення, лінії літологічного заміщення порід та ін.).
Лінії профільних розрізів слід розташовувати таким чином, щоб були найбільш повно висвітлені всі характерні особливості будови родовища. Тому, напрям профілю вибирають в залежності від розмірів і геологічної будови родовища та поставлених задач.
Геологічні профілі викреслюють у масштабі геологічної або структурної карти. Однак, якщо масштаб карти дуже малий, профіль необхідно будувати у крупнішому масштабі. Для виключення спотворення кутів падіння порід необхідно, щоб горизонтальний та вертикальний масштаби були одинакові.
Геологічні профілі викреслюють відносно сторін світу: з лівого боку - на захід або на південь, з правого - на схід або на північ. Приклад геологічного профілю родовища наведений на рис.5.1.
При побудові геологічних профілів велика увага приділяється аналізу геологічних причин зміни товщин відкладів та аномальності залягання пластів. Ці факти можуть бути пояснені наявністю тектонічних порушень та поверхонь неузгоджень.
При побудові геологічного профілю необхідно враховувати можливість його спотворення в результаті неправильного знесення точок свердловин на лінію профілю і викривлення стовбурів свердловин в процесі буріння. Для того, щоб уникнути спотворення геологічного профілю, вводять відповідні поправки на знесення точок свердловин, які не попали на лінію розрізу.
Крім цього, в процесі буріння викривлених і похило-скерованих свердловин проводять регулярний контроль за допомогою інклінометра, який дозволяє одночасно вимірювати не тільки кут, але й азимут викривлення. Після цього, нахилену свердловину перераховують на вертикальну і ці поправки враховують при побудові геологічних профілів.
1 – піски; 2 – доломіти; 3 – глини; 4 – вапняки; 5 – пісковики нафтонасичені; 6 – метаморфічні породи; 7 – аргіліти; 8 – глинисті пісковики; 9 – пісковики водонасичені; 10 – породи кори вивітрювання;
11 – алевроліти; 12 – ВНК; 13 –тектонічне порушння.
Рисунок 5.1 – Профільний геологічний розріз