
- •Спеціальності 6.092100 «Теплогазопостачання і вентиляція»
- •Лабораторні заняття
- •1.1. Мета роботи
- •1.2.1. Об'єкти дослідження
- •1.2.2. Дослідження потенціометричного перетворювача кутових переміщень
- •1.2.3. Дослідження тахометричного перетворювача частоти обертання
- •1.2.4. Дослідження диференційно-трансформаторного перетворювача лінійних переміщень.
- •1.2.5. Дослідження тензометричного перетворювача деформацій.
- •1.3. Обробка результатів досліджень
- •2.1 Мета роботи
- •2.2 Опис лабораторної установки
- •2.3 Порядок виконання лабораторної роботи
- •2.3.1. Вивчення і дослідження роботи електронного автоматичного моста типу ксм.
- •2.3.2. Вивчення електронного автоматичного компенсатора типу ксп і дослідження його роботи.
- •2.3.3. Вивчення електронного приладу типу ксд з диференційно-трансформаторною схемою і дослідження його роботи
- •2. Обробка результатів лабораторної роботи
- •3.1 Мета роботи
- •3.2. Програма роботи
- •3.3. Будова та призначення регулятора мік-21
- •3.4. Порядок виконання
- •3.4.1. Вивчити будову та призначення регулятора мік-21:
- •3.4.2. Вивчити рівні конфігурування і настроювання регулятора:
- •3.4.3. Зняти перехідні характеристики регулятора з п, пі та під законами керування:
- •4.1 Мета роботи
- •4.2. Теоретичні відомості
- •4.3. Експериментальна частина
- •4.4. Обробка експериментальних даних.
- •5.1. Мета роботи
- •5.2. Схема дослідження системи регулювання
- •5.3. Порядок виконання роботи
- •5.3.1. Дослідження двопозиційного закону керування
- •5.3.2. Дослідження неперервного під-шім закону керування
- •6.1. Мета роботи
- •6.2. Опис лабораторної установки
- •6.3. Порядок виконання роботи
4.1 Мета роботи
4.1. Вивчити методику експериментального дослідження статичних і динамічних характеристик об’єкту регулювання.
4.2. Навчитись експериментально визначити основні параметри об'єкту.
4.2. Теоретичні відомості
Об’єктами
автоматичного регулювання називають
машини, апарати, технологічне обладнання
або їх - сукупність, яким потрібна
спеціально організована зовнішня дія
для їх функціонування за заданим
алгоритмом. В загальному вигляді об’єкт
автоматизації характеризується
функціональною залежністю
між вихідною Хвих
і вихідною Хвх
фізичними величинами при наявності
збурення і завади F.
Рис. 4.1. Схематичне зображення об’єкту автоматичного регулювання
Вихідна величина Хвих характеризує стан регульованого параметру /температура, тиск, рівень, густина, концентрація, вологість і інше/ об'єкту. Вхідна величина Хвх характеризує кількість енергії чи речовини, яка необхідна для забезпечення заданого значення регульованого параметру з врахуванням дії збурення F і завади f , які обумовлюють зміну регульованого параметру - це зміна навантаження об'єкту, втрати енергії, сировини за рахунок порушення герметичності і інше. До завад відносять дію не передбачуваних зовнішніх факторів, наприклад, зміна температури оточуючого середовища, зміни напрямку і швидкості вітру, зміни вологості і таке інше.
Кількісно Хвх формується спеціальними самодіючими засобами керування - регуляторами.
Властивості об’єктів автоматичного регулювання /ОР/ описуються певними рівняннями в статичному /статична характеристика/ динамічному /перехідна характеристика/ режимах. Статична характеристика об'єкту являє собою залежність в усталеному режимі при постійному збуренні. Якщо ця залежність лінійна, то статична характеристика описується лінійним рівнянням
(4.1)
де
К
- коефіцієнт перетворення.
Якщо статична характеристика нелінійна, то при малих відхиленнях вихідної величини може бути лінеаризована, тоді
(4.2)
Перехідна характеристика об'єкту являє собою графік зміни вихідної /регульованої/ величини Хвих в часі, якщо на вхід подається дія одиничної функції Хвх=1(t). Загальний вигляд перехідних характеристик для типових об’єктів наведено на рис. 4.2.
З перехідної характеристики об’єкту визначають важливий параметр – сталу часу Т , яка характеризує інерційні властивості об’єкту. Стала часу Т характеризує час, за який вихідна величина Хвих досягла би нового усталеного значення, якби швидкість зміни була постійною. Практично Т дорівнює часу, який відсікає на осі проекція дотичної до перехідної характеристики між лініями Хвих при t=0 і Хвих при t=∞ в момент зміни /стрибка/ вхідної величини /рис. 4.2а/ або до точки перегину /рис. 4.2 б і в/.
Якщо вхідна величина змінюється стрибком від Хвх=0 до номінального значення Хвх.ном, то таку перехідну характеристику називають кривою розгону /рис. 4.2./. З кривої розгону визначають час розгону об’єкту τр, транспортне τтр, перехідне τп, і повне τз запізнення, а також сталу часу Т.
Методику визначення τр, τтр, τп, τз і Т показано на рис. 4.2. Перехідний процес вважається закінченим, якщо Хвих = 0,97Хвих.уст.
Динамічні властивості об’єкту описуються диференційними рівняннями, передаточними функціями і частотними характеристиками, які в лабораторній роботі не розглядаються і вивчаються а теоретичному курсі.
Технологічний процес в об’єкті регулювання завжди зв’язаний з притоком, накопиченням, перетворенням і витратою енергії або речовини.
Здатність об’єкту до накопичення енергії чи речовини називають акумулюючою здатністю і її оцінюють коефіцієнтом ємності об’єкту Кс, який дорівнює кількості енергії чи речовини, що вводиться а об’єкт для зміни керованого параметру на одиницю його вимірювання.
Соб – ємність об’єкту;
Хвих.зд - задане значення керованого або регульованого параметру.
Рис. 4.2 Криві розгону об’єктів: а- інерційний об’єкт без запізнення; б- інерційний об’єкт із перехідним запізненням; в- інерційний об’єкт із перехідним і транспортним запізненням.