Тема 6 Товарне виробництво і товарно – грошові відносини.

1. Етапи розвитку форм вартості.

1. Проста випадкова або одинична форма вартості - це така форма при якій одному товару, що перебуває у відносній формі вартості відповідає інший один товар, що знаходиться у еквівалентній формі вартості.

X товарів А=y товарів В

2. Повна або розгорнута ФВ – це така форма, при якій один товар, що перебуває у відносній ФВ відповідає безліч інших товарів, що знаходяться в еквівалентній ФВ.

Z товарів С

X товарів А = Y товарів В

K товарів Д

3. Загальна форма вартості – це така ФВ, при якій безліч товарів перебувають у відносній формі вартості, а один т овар - у еквівалентній.

Z товарів С

Y товарів В = 2 г. золота

K товарів Д

4. Грошова форма вартості.

Монета – це певна кількість металу визначеної форми, вага і проба якої встановлюється державою.

4. Сучасна інфляція: суть, причини та особливості.

Якщо грошей стає більш ніж потрібно для нормального товарообороту, то їхня купівельна спроможність починає падати, а ціни на товари зростають. Перевищування грошової маси, яка перебуває в обігу над сумою товарних цін, і поява внаслідок цього не забезпечених товарами грошей призводить до виникнення інфляції.

Інфляція – це переповнення каналів обігу грошової маси понад потреби товарообігу, що викликає знецінення грошової одиниці та відповідне зростання цін.

Однак вивчення інфляції як надлишку грошової маси над потребами товарообороту не можна вважати повним. Хоча інфляція і виявляється у зростанні цін, проте її не можна зводити до грошового виміру.

Інфляція – складне соц.-економічне явище, яке породжується диспропорціями відтворення у різних сферах ринкового господарства – це найгостріша проблема розвитку економіки.

В иди інфляції.

Відкрита Прихована

Нічим не стримується держава робить спроби стримати ціни

Залежно від темпів зростання цін, інфляція буває:

• Повзуча – ціни зростають поступово, але невпинно (до 10% за рік);

• Галопуюча – надзвичайно швидко, стрибкоподібно (10-100% за рік);

• Гіперінфляція – більше 100% за рік, гроші перестають виконувати свої функції.

На інфляцію впливає багато внутрішніх і зовнішніх чинників:

Внутрішні:

1. надмірна емісія грошей;

2. надмірні військові витрати;

3. завищенні капітальні вкладення, що відволікають на тривалий час грошові та матеріальні ресурси від споживання населенням;

4. розладнання або кризи держ.фінансів, коли уряд витрачає грошей більше ніж має доходів, збільшуючи дефіцит держ.бюджету;

5. кредитну експансію з боку банків, які видають кредити понад нормальні потреби, що переповнює грошима сферу обігу;

6. необґрунтоване зростання цін на товари і послуги підприємствами, кооперативними і торгівельними організаціями;

7. необґрунтоване зростання заробітної плати без урахування збільшення продуктивності праці;

8. активізацію “тіньової” економіки, представники якої нечесними операціями вилучають з обігу величезні суми грошей.

Зовнішні:

1. зростання цін на Світовому ринку;

2. збільшення зовнішнього боргу;

3. широкий обмін у банках іноземної валюти на національну, що впливає на додаткову емісію грошей за курсом обміну;

4. структурні світові кризи, пов’язані із зменшенням природних ресурсів і зростанням цін на важливі види сировини і палива;

5. воєнні конфлікти між державами, коли воєнні витрати призводять до збільшення фінансових і матеріальних витрат, збільшення вартості життя тощо.

Починаючи з 1990р. в Україні катастрофічно наростала інфляція, причому держ.органи спочатку намагалися її замовчувати. Тільки з кінця 1991 – поч.1992рр., коли інфляція набула галопуючих темпів, про неї заговорили ЗМІ. Гроші остаточно знецінились через внутрішні і зовнішні причини. 1996р відбулась грошова реформа.

Вихід з інфляції передбачає не тільки усунення її наслідків, а й подолання спаду виробництва і викорінення причин, що викликали знецінення грошей.

Процес стимулювання знецінення грошей на відміну від інфляції називається – дефляцією. Вона передбачає зменшення грошової маси, вилучення зайвих грошей з обігу. Дефляція здійснюється за допомогою ряду фінансово-кредитних заходів:

1. збільшення обґрунтованого обґрунтування та здійснення ефективного контролю за надходженням коштів до держ.фін.органів;

2. зменшення держ.витрат;

3. заморожування заробітної плати при стримуванні зростання цін на товари широкого вжитку і паливно-енергетичні ресурси;

4. зменшення видавання кредитних сум;

5. збільшення позикового відсотка.

Інфляція посилює диспропорції в економіці, дезорганізовує господарські зв’язки, призводить до кризи фінансів, значно активізує спекуляцію та тіньову економіку, посилює злочинність. Одним з негативних наслідків інфляції є знецінення трудових заощаджень.

Методи стабілізації грошового обігу.

• Нуліфікація грошей – це різновид грошової реформи, коли знеціненні гроші анулюються, тобто, оголошуються недійсними. Цей метод використовують при гіперінфляції.

• Ревалоризація – повернення до попередньої купівельної спроможності грошових знаків. Для цього з обігу вилучаються зайві гроші. Застосовується при невеликих масштабах інфляції.

• Девальвація – зменшення обмінного курсу валюти порівняно з іноземною.

Упродовж 1991-1994рр радянський карбованець девальвував кілька разів, а гривня за 1996-2000рр приблизно 4 рази.

Інфляція в Україні має ряд своєрідних рис:

1. пов’язана з процесами переходу вітчизняної економіки до ринку;

2. на її інтенсивність вплинув кризовий стан економіки, розпад народногосподарських зв’язків у складі колишньої союзної держави;

3. на її темпах позначилось багатократне зростання цін на енергоресурси;