2.2.2 Параметри, які впливають на адсорбцію

На процес адсорбції впливають наступні параметри: температура, тиск(для газової суміші), питома витрата адсорбенту, якість адсорбенту і властивості суміші.

Процес адсорбції – екзотермічний, тобто проходить з виділенням теплоти. Збільшення температури призводить до зростання хаотичного руху молекул і зменшення швидкості адсорбції. Проте, збільшення температури до певної межі при розділення суміші рідин покращує процес адсорбції. Це пояснюється тим, що при зростанні температури знижується в’язкість суміші і полегшується рух молекул компоненту, що вилучається, із суміші до поверхні адсорбенту. При подальшому збільшення температури починає зростати швидкість коливання молекул у порах адсорбенту і їх відрив від поверхні адсорбенту, тобто починається зворотній процес – десорбція. Температура при адсорбції регулюється кількістю холодоагенту.

При збільшенні питомої витрати адсорбенту швидкість адсорбції зростає, так як більша кількість молекул компоненту, що поглинається, контактує з поверхнею адсорбенту. Але при великій витраті адсорбенту зростають експлуатаційні затрати, зв’язані з регенерацією адсорбенту і його охолодженням перед стадією адсорбції. Питома витрата адсорбенту регулюється кількістю суміші, що подається в адсорбер.

Підвищення тиску в процесі адсорбції компоненту з газової суміші, аналогічно до абсорбції, прискорює адсорбцію, так як покращується дифузія молекул компоненту до поверхні адсорбенту. Тиск при адсорбції регулюється автоматично клапаном, який встановлюється на лінії виводу з апарату непоглинутих компонентів. При розділенні суміші рідин, тиск на процес адсорбції не впливає.

При збільшення пористості адсорбенту і адсорбційної здатності одного із компонентів суміші, зростає швидкість адсорбції.

2.3 Опис лабораторної установки

Схема лабораторної установки наведена на рис.2.2. Вона складається з скляної колонки 1 з електрообігрівом. В колонці знаходиться шар адсорбенту 2. Швидкість проходження оливи через адсорбент регулюється краном 3. Олива стікає в колбу 4. Температура оливи в колонці заміряється термометром 5.

2.4 Порядок виконання роботи

Зважують 100г попередньо просушеного при температурі 105…140^оС силікагелю або алюмосилікату, засипають його в колонку 1. Після цього зважують 50г неочищеної оливи і заливають її в колонку 1 при закритому крані 3. Через ЛАТР включають обігрів колонки і при досягненні температури оливи в колонці 80^оС витримують її на адсорбенті ще 15...20хв. Відкривають кран 3 і оливу зливають в колбу 4. Повторно заливають частково очищену оливу в колонку і дають можливість їй повністю стекти у попередньо зважену колбу. На аналітичній вазі зважують очищену оливу і адсорбент. Для неочищеної і очищеної оливи визначають показник заломлення і кінематичну в’язкість.

1-скляна колонка; 2- шар адсорбенту; 3- скляний кран; 4 - колба; 5- термометр; 6- ЛАТР

Рисунок 2.2 – Схема лабораторної адсорбційної установки

2.5 Обробка результатів досліду

Складають матеріальний баланс очистки оливи у вигляді табл.2.1.

Кінематичну в’язкість оливи визначають за формулою:

, (2.1)

де - кінематична в’язкість оливи при заданій температурі t, сСт (мм²/с); с-стала віскозиметра, мм²/с²; - час витікання певного об’єму оливи через капіляр віскозиметра, с.

Таблиця 2.1 – Матеріальний баланс адсорбційної очистки оливи

Взято:	Гра-ми	%	Одержано:	Гра-ми	%
Неочищена олива Адсорбент	50 100		Очищена олива Адсорбент+АСР Втрати
Усього:	150	100	Усього:	150	100

За кольором оливи (олива після очистки повинна бути світлішою), за кольором адсорбенту (адсорбент темніє від відкладення на ньому АРС), за матеріальним балансом, показ-ником заломлення та кінематичною в’язкістю неочищеної і очищеної оливи роблять висновок про ефективність процесу адсорбції.