7.2.2 Сировина і одержувані продукти

Сировиною установки карбамідної депарафінізації є фракції дизельного палива прямої перегонки нафти або рафінати селективної очистки олив.

Продуктами установки є депарафінізоване дизельне паливо, що використовується як компонент зимового дизельного палива и(t_заст.< -25^oC) або депарафінізована олива, що направляється на доочистку та м’які парафіни. Що використовуються як сировина для одержання синтетичних жирних спиртів і кислот. Їх, в свою чергу, використовують для виробництва миючих і поверхнево-активних речовин.

7.2.3 Параметри, що впливають на процес

До основних параметрів, що впливають на якість і вихід продуктів карбамідної депарафінізації відносяться: якість сировини, склад і концентрація карбаміду, співвідношення карбамід –сировина, температура, склад і кількість активатора та розчинника, час контакту сировини з карбамідом.

7.2.3.1 Якість сировини

Ефективність карбамідної депарафінізації залежить від фракційного і хімічного складів сировини. Найкращою для процесу є сировина з межами википання > 150^oC i < 420^oC, тобто гасові, дизельні фракції і фракція легкої оливи парафінової основи. Використання в якості сировини бензинової фракції недоцільно тому, що в ній не містяться парафінові вуглеводні з кількістю атомів вуглецю 9 і з якими карбамід утворює нестійкий комплекс. Поганою є і дуже важка сировина. В ній, як правило, знаходяться вуглеводні ізобудови і ароматичні вуглеводні. Розміри їх молекул більші діаметру каналів в карбаміді і тому вони не утворюють комплексної сполуки, а залишаються в депарафінізаті. Крім того, в такій сировині містяться асфальто-смолисті речовини і сірчані сполуки, які адсорбуються на поверхні карбаміду та ізолюють канали від сировини, в результаті чого утворення комплексу погіршується. Фракційний склад сировини контролюється на апараті Енглера.

7.2.3.2 Склад і концентрація карбаміду

Карбамід може використовуватися у кристалічному вигляді або у вигляді насиченого водного чи спиртового розчинів. У кристалічному стані карбамід є більш активним і дозволяє одержувати швидше і добре промитий комплекс.

7.2.3.3 Співвідношення карбамід-сировина

Оптимальне співвідношення між карбамідом і сировиною залежить від виду сировини. Для депарафінізації легкої сировини необхідно менше карбаміду, для важкої – більше. Кратність карбамід-сировина знаходиться в межах (0,7…1,2):1 для реактивного і дизельного палив, (1,0…3,0):1 для депарафінізації олив. При збільшення карбаміду зростає кількість вилученого парафіну із сировини, температура застигання депарафінізату знижується, але якість парафіну погіршується із-за наявності в ньому ароматичних вуглеводнів. Кратність карбамід-сировина регулюється кількістю сировини, що подається на установку.

7.2.3.4 Температура

Температура процесу залежить від якості сировини, а саме від її фракційного складу. При збільшенні молярної маси і температурних меж википання фракції температура депарафінізації зростає. При цьому зменшується в’язкість, покращується контакт між карбамідом і сировиною, але рівновага комплексоутворення зсувається вліво. Тому температуру процесу необхідно вибирати оптимальною, яка сприяє максимальному виходу депарафінізату з мінімальною температурою застигання. При депарафінізації реактивних і дизельних палив температура підтримується в межах 20…35^оС, а при депарафінізації олив - +30…50^оС. При більших температурах починається зворотній процес – руйнування комплексної сполуки. При нижчих температурах, внаслідок зростання в’язкості реакційної суміші, сповільнюється швидкість комплексоутворення. Крім того, для охолодження продуктів необхідні додаткові експлуатаційні витрати. Температура реакційної суміші у промислових умовах регулюється кількістю холодоагента, що подається в холодильник, через який циркулює реакційна суміш.