- •Лабораторний практикум
- •Івано-Франківськ
- •1 Загальні положення
- •2 Основні правила техніки безпеки
- •3 Звіт з роботи
- •4 Рекомендована література
- •Лабораторна робота №1 Абсорбція аміаку водою
- •Мета і задачі роботи
- •Теоретичні основи
- •1.2.1 Призначення і суть процесу
- •1.2.2 Параметри, які впливають на абсорбцію
- •Опис лабораторної установки
- •Порядок виконання роботи
- •1.5 Обробка результатів досліду
- •1.6 Контрольні питання
- •Лабораторна робота №2 Адсорбційна очистка олив
- •2.1 Мета і задачі роботи
- •2.2 Теоретичні основи
- •2.2.1 Призначення і суть процесу
- •2.2.2 Параметри, які впливають на адсорбцію
- •2.3 Опис лабораторної установки
- •2.4 Порядок виконання роботи
- •2.5 Обробка результатів досліду
- •2.6 Контрольні питання
- •Лабораторна робота №3 Ректифікація бінарної суміші
- •3.1 Мета і задачі роботи
- •3.2 Теоретичні основи
- •3.2.1 Призначення і суть процесу ректифікації
- •3.2.2 Параметри, які впливають на ректифікацію
- •3.3 Опис лабораторної установки
- •3.4 Порядок виконання роботи
- •3.5 Обробка результатів досліду
- •3.6 Контрольні питання
- •Лабораторна робота №4 Екстракція бензолу етиленгліколем
- •4.1 Мета і задачі роботи
- •4.2 Теоретичні основи
- •4.2.1 Призначення і суть процесу
- •4.2.2 Методи екстракції
- •4.2.3 Параметри, які впливають на процес
- •4.3 Опис лабораторної установки
- •4.4 Порядок виконання роботи
- •4.5 Обробка результатів досліду
- •4.6 Контрольні питання
- •Лабораторна робота №5 Каталітичний крекінг
- •5.1 Мета і задачі роботи
- •5.2 Теоретичні основи
- •5.2.1 Призначення, суть і механізм процесу
- •5.2.2 Сировина і одержувані продукти
- •5.2.3 Каталізатор
- •5.2.4 Параметри, що впливають на процес
- •5.2.4.1 Якість сировини
- •5.2.4.2 Температура в реакторі
- •5.2.4.3 Час контакту сировини і каталізатора
- •5.2.4.4 Кратність циркуляції каталізатора
- •5.2.4.5 Тиск в реакторі
- •5.3 Опис лабораторної установки
- •5.4 Порядок виконання роботи
- •5.5 Обробка результатів
- •5.6 Контрольні питання
- •Лабораторна робота №6 Підготовка сировини до каталітичного реформінгу
- •6. 1 Мета і задачі роботи
- •6.2 Теоретичні основи
- •6.2.1 Призначення, суть і хімізм процесу
- •6.2.2 Сировина і одержувані продукти
- •6.2.3 Каталізатори
- •6.2.4 Параметри, що впливають на процеси
- •6.2.4.1 Якість сировини
- •6.2.4.2 Температура на вході в реактори
- •6.2.4.3 Об’ємна швидкість подачі сировини
- •6.2.4.4 Тиск в реакторах
- •6.2.4.5 Кратність циркуляції водневмісного газу
- •6.4 Порядок виконання роботи
- •6.5 Обробка результатів досліду
- •6.6 Контрольні питання
- •Лабораторна робота №7 Карбамідна депарафінізація дизельного палива
- •7.1 Мета і задачі роботи
- •7.2 Теоретичні основи
- •7.2.1 Призначення і суть процесу
- •7.2.2 Сировина і одержувані продукти
- •7.2.3 Параметри, що впливають на процес
- •7.2.3.1 Якість сировини
- •7.2.3.2 Склад і концентрація карбаміду
- •7.2.3.3 Співвідношення карбамід-сировина
- •7.2.3.4 Температура
- •7.2.3.5 Склад і кількість активатора та розчинника
- •7.2.3.6 Час контакту сировини з карбамідом
- •7.3 Опис лабораторної установки
- •7.4 Порядок виконання роботи
- •7.5 Обробка результатів досліду
- •7.6 Контрольні питання
6.5 Обробка результатів досліду
Об’єми бензинових фракцій, одержаних на лабораторній установці та фракційний склад сировини каталітичного реформінгу заносять в табл.6.1.
За фракційним складом широкої бензинової фракції роблять висновок про якість підготовки сировини для реформінгу.
6.6 Контрольні питання
1. Для чого призначений процес каталітичного реформінгу?
2. В чому полягає суть каталітичного реформінгу?
3. Наведіть основні реакції перетворення вуглеводнів, які мають місце при каталітичному реформінгу?
4. Що використовуються в якості сировини реформінгу?
5. Назвіть продукти реформінгу і дайте їх характеристику.
6. Дайте характеристику промислових каталізаторів реформінгу.
7.Як впливає на процес реформінгу якість сировини?
8. Як впливає на результати реформінгу температура входу сировини в реактори?
9. Як впливає на процес реформінгу об’ємна швидкість подачі сировини?
Таблиця 6.1 – Дослідні дані
Взято сировини,мл |
Одержано бензинової фракції, мл |
Фракційний склад сировини реформінгу, оС |
||||||
легкої |
широкої |
важкої |
t п.к. |
t 10% |
t 50% |
t 90% |
t к.к. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
10. Як впливає на процес реформінгу тиск в реакторі?
11. Що таке кратність циркуляції ВВГ і як вона впливає на процес реформінгу?
12. Чому необхідно контролювати температуру по висоті реактора?
13. Чому необхідно контролювати перепад тиску на каталізаторі?
14. Чому необхідно контролювати температуру стінок реактора?
15. З яких конструктивних елементів складається лабораторна установка для підготовки сировини до реформінгу?
16. Який порядок виконання роботи на лабораторній установці підготовки сировини до реформінгу?
17. Якими показниками оцінюється якість сировини каталітичного реформінгу в лабораторній роботі?
Лабораторна робота №7 Карбамідна депарафінізація дизельного палива
7.1 Мета і задачі роботи
Мета: закріплення і поглиблення теоретичного матеріалу з процесу карбамідної депарафінізації; набуття експериментальних навичок проведення карбамідної депарафінізації дизельного палива на лабораторній установці.
В результаті виконання лабораторної роботи студент повинен
знати:
- призначення і суть процесу карбамідної депарафінізації нафтопродуктів;
- характеристику сировини і одержуваних продуктів;
- опис технологічної схеми установки карбамідної депарафінізації дизельного палива;
- параметри контролю і регулювання на установці карбамідної депарафінізації;
вміти:
- оцінювати результати проведення процесу на лабораторній установці;
- правильно вибирати необхідні параметри для одержання якісних продуктів і в заданій кількості.
7.2 Теоретичні основи
7.2.1 Призначення і суть процесу
Процес карбамідної депарафінізації служить для вилучення високоплавких твердих парафінових вуглеводнів із дизельних палив та олив з метою зниження їх температури застигання.
Суть процесу полягає в тому, що сировину змішують з карбамідом (сечовиною), етиловим спиртом і розчинником. Хімічна формула карбаміду H2NCONH2. За зовнішнім виглядом це білий кристалічний порошок. В кожний кристал карбаміду входить чотири молекули. При цьому молекули орієнтовані так, що між ними немає вільного простору. Така структура кристалу називається тетрагональною. При контакті зі спиртом структура кристалу карбаміду змінюється на гексагональну і між молекулами утворюється канал діаметром 5…6А. В утворенні канали заходять молекули твердих парафінових вуглеводнів, діаметри яких є меншими. Утворюється комплексна сполука карбаміду з парафіном. Розчинник додають для зниження в’язкості реакційної суміші і покращення контакту між сировиною та карбамідом. В якості розчинника використовуються легкий бензин, дихлоретан та інші продукти. У подальшому комплексна сполука відокремлюється від депарафінізованого продукту і розкладається гарячою водою. Парафіни, які входять в комплексну сполуку легко відокремлюються від водного розчину карбаміду. Розчинник відганяється від депарафінізованого продукту. На цьому процес закінчується.