- •Лабораторний практикум
- •Івано-Франківськ
- •1 Загальні положення
- •2 Основні правила техніки безпеки
- •3 Звіт з роботи
- •4 Рекомендована література
- •Лабораторна робота №1 Абсорбція аміаку водою
- •Мета і задачі роботи
- •Теоретичні основи
- •1.2.1 Призначення і суть процесу
- •1.2.2 Параметри, які впливають на абсорбцію
- •Опис лабораторної установки
- •Порядок виконання роботи
- •1.5 Обробка результатів досліду
- •1.6 Контрольні питання
- •Лабораторна робота №2 Адсорбційна очистка олив
- •2.1 Мета і задачі роботи
- •2.2 Теоретичні основи
- •2.2.1 Призначення і суть процесу
- •2.2.2 Параметри, які впливають на адсорбцію
- •2.3 Опис лабораторної установки
- •2.4 Порядок виконання роботи
- •2.5 Обробка результатів досліду
- •2.6 Контрольні питання
- •Лабораторна робота №3 Ректифікація бінарної суміші
- •3.1 Мета і задачі роботи
- •3.2 Теоретичні основи
- •3.2.1 Призначення і суть процесу ректифікації
- •3.2.2 Параметри, які впливають на ректифікацію
- •3.3 Опис лабораторної установки
- •3.4 Порядок виконання роботи
- •3.5 Обробка результатів досліду
- •3.6 Контрольні питання
- •Лабораторна робота №4 Екстракція бензолу етиленгліколем
- •4.1 Мета і задачі роботи
- •4.2 Теоретичні основи
- •4.2.1 Призначення і суть процесу
- •4.2.2 Методи екстракції
- •4.2.3 Параметри, які впливають на процес
- •4.3 Опис лабораторної установки
- •4.4 Порядок виконання роботи
- •4.5 Обробка результатів досліду
- •4.6 Контрольні питання
- •Лабораторна робота №5 Каталітичний крекінг
- •5.1 Мета і задачі роботи
- •5.2 Теоретичні основи
- •5.2.1 Призначення, суть і механізм процесу
- •5.2.2 Сировина і одержувані продукти
- •5.2.3 Каталізатор
- •5.2.4 Параметри, що впливають на процес
- •5.2.4.1 Якість сировини
- •5.2.4.2 Температура в реакторі
- •5.2.4.3 Час контакту сировини і каталізатора
- •5.2.4.4 Кратність циркуляції каталізатора
- •5.2.4.5 Тиск в реакторі
- •5.3 Опис лабораторної установки
- •5.4 Порядок виконання роботи
- •5.5 Обробка результатів
- •5.6 Контрольні питання
- •Лабораторна робота №6 Підготовка сировини до каталітичного реформінгу
- •6. 1 Мета і задачі роботи
- •6.2 Теоретичні основи
- •6.2.1 Призначення, суть і хімізм процесу
- •6.2.2 Сировина і одержувані продукти
- •6.2.3 Каталізатори
- •6.2.4 Параметри, що впливають на процеси
- •6.2.4.1 Якість сировини
- •6.2.4.2 Температура на вході в реактори
- •6.2.4.3 Об’ємна швидкість подачі сировини
- •6.2.4.4 Тиск в реакторах
- •6.2.4.5 Кратність циркуляції водневмісного газу
- •6.4 Порядок виконання роботи
- •6.5 Обробка результатів досліду
- •6.6 Контрольні питання
- •Лабораторна робота №7 Карбамідна депарафінізація дизельного палива
- •7.1 Мета і задачі роботи
- •7.2 Теоретичні основи
- •7.2.1 Призначення і суть процесу
- •7.2.2 Сировина і одержувані продукти
- •7.2.3 Параметри, що впливають на процес
- •7.2.3.1 Якість сировини
- •7.2.3.2 Склад і концентрація карбаміду
- •7.2.3.3 Співвідношення карбамід-сировина
- •7.2.3.4 Температура
- •7.2.3.5 Склад і кількість активатора та розчинника
- •7.2.3.6 Час контакту сировини з карбамідом
- •7.3 Опис лабораторної установки
- •7.4 Порядок виконання роботи
- •7.5 Обробка результатів досліду
- •7.6 Контрольні питання
6.2.4 Параметри, що впливають на процеси
Промисловий процес реформінгу проводять у середовищі водневмісного газу (70…90% об.) при таких умовах: темпе-ратура – 470…520оС, тиск – 1,5…4,0 МПа, об’ємна швидкість подачі сировини – 1,0…2,0 год –1, кратність циркуляції ВВГ – 900…1500 м3/м3.
Основними параметрами, які впливають на показники роботи установки каталітичного реформінгу є наступні: якість сировини, температура сировини на вході в реактори, об’ємна швидкість подачі сировини, тиск і кратність циркуляції ВВГ.
На промислових установках реформінгу контролюють перепад температури по висоті реактора, перепад тиску на каталізаторі і температуру стінок реактора.
6.2.4.1 Якість сировини
На показники реформінгу великий вплив мають вуглеводневий і фракційний склади сировини. Вихід каталізату і водневмісного газу, стабільність роботи каталізатора зростають при збільшенні у сировині нафтенових і ароматичних вуглеводнів. Гетероорганічні сполуки та олефінові вуглеводні знижують працездатність каталізатора, тому їх вилучають гідроочищенням. Щодо фракційного складу, то оптимальною є фракція 85-180оС при одержанні високооктанового компоненту бензину. Фракцію п.к. – 85оС переробляти недоцільно, так як при цьому збільшується вихід вуглеводневого газу за рахунок реакцій гідрокрекінгу. Помітного ж збільшення октанового числа бензину не проходить із-за відсутності у цій фракції нафтенів С6. Кінець кипіння сировини обмежується тим, що вище 180оС у сировині містяться поліциклічні вуглеводні, які викликають інтенсивне закоксовування каталізатора і його дезактивацію, внаслідок чого зменшується тривалість міжрегенераційного періоду в роботі установки реформінгу. Вміст нафтенових і ароматичних вуглеводнів у сировині визначається аналізатором, а фракційний склад – розгонкою на апараті Енглера.
6.2.4.2 Температура на вході в реактори
Температуру сировинно-водневої суміші на вході в реактори встановлюють на початку реакційного циклу на рівні, який забезпечує задану якість каталізату – октанове число або концентрацію ароматичних вуглеводнів. Звичайно, початкова температура знаходиться в межах 470…500оС. По мірі закоксовування каталізатора, температуру на вході в реактори підвищують, підтримуючи постійну якість каталізату. Зниження температури при інших рівних умовах призводить до збільшення виходу бензину, зниження виходу газів, зменшення коксоутворення, але водночас і до зменшення октанового числа бензину. При надмірному підвищенні температури посилюється коксоутворення на каталізаторі, а також збільшується вихід газів внаслідок проходження реакцій гідрокрекінгу. Температура сировини на вході в реактори регулюється подачею палива в трубчату піч, де підігрівається сировина.
6.2.4.3 Об’ємна швидкість подачі сировини
Об’ємна швидкість подачі сировини – це відношення об’єму сировини, що подається в реактор за одну годину до об’єму каталізатора, який знаходить в зоні реакції. Зазвичай, вона становить 1,0…2,0год –1. Зменшення об’ємної швидкості сировини при інших рівних умовах дає той самий ефект, що і підвищення температури: зменшення виходу каталізату, підвищення його октанового числа, збільшення виходу газу та коксу. Дуже низькі об’ємні швидкості подачі сировини економічно невигідні, оскільки при цьому значно збільшуються розміри реакторів або зменшується продуктивність установки. Об’ємна швидкість сировини регулюється кількістю сировини, що подається на установку.