
- •Лабораторний практикум
- •Івано-Франківськ
- •1 Загальні положення
- •2 Основні правила техніки безпеки
- •3 Звіт з роботи
- •4 Рекомендована література
- •Лабораторна робота №1 Абсорбція аміаку водою
- •Мета і задачі роботи
- •Теоретичні основи
- •1.2.1 Призначення і суть процесу
- •1.2.2 Параметри, які впливають на абсорбцію
- •Опис лабораторної установки
- •Порядок виконання роботи
- •1.5 Обробка результатів досліду
- •1.6 Контрольні питання
- •Лабораторна робота №2 Адсорбційна очистка олив
- •2.1 Мета і задачі роботи
- •2.2 Теоретичні основи
- •2.2.1 Призначення і суть процесу
- •2.2.2 Параметри, які впливають на адсорбцію
- •2.3 Опис лабораторної установки
- •2.4 Порядок виконання роботи
- •2.5 Обробка результатів досліду
- •2.6 Контрольні питання
- •Лабораторна робота №3 Ректифікація бінарної суміші
- •3.1 Мета і задачі роботи
- •3.2 Теоретичні основи
- •3.2.1 Призначення і суть процесу ректифікації
- •3.2.2 Параметри, які впливають на ректифікацію
- •3.3 Опис лабораторної установки
- •3.4 Порядок виконання роботи
- •3.5 Обробка результатів досліду
- •3.6 Контрольні питання
- •Лабораторна робота №4 Екстракція бензолу етиленгліколем
- •4.1 Мета і задачі роботи
- •4.2 Теоретичні основи
- •4.2.1 Призначення і суть процесу
- •4.2.2 Методи екстракції
- •4.2.3 Параметри, які впливають на процес
- •4.3 Опис лабораторної установки
- •4.4 Порядок виконання роботи
- •4.5 Обробка результатів досліду
- •4.6 Контрольні питання
- •Лабораторна робота №5 Каталітичний крекінг
- •5.1 Мета і задачі роботи
- •5.2 Теоретичні основи
- •5.2.1 Призначення, суть і механізм процесу
- •5.2.2 Сировина і одержувані продукти
- •5.2.3 Каталізатор
- •5.2.4 Параметри, що впливають на процес
- •5.2.4.1 Якість сировини
- •5.2.4.2 Температура в реакторі
- •5.2.4.3 Час контакту сировини і каталізатора
- •5.2.4.4 Кратність циркуляції каталізатора
- •5.2.4.5 Тиск в реакторі
- •5.3 Опис лабораторної установки
- •5.4 Порядок виконання роботи
- •5.5 Обробка результатів
- •5.6 Контрольні питання
- •Лабораторна робота №6 Підготовка сировини до каталітичного реформінгу
- •6. 1 Мета і задачі роботи
- •6.2 Теоретичні основи
- •6.2.1 Призначення, суть і хімізм процесу
- •6.2.2 Сировина і одержувані продукти
- •6.2.3 Каталізатори
- •6.2.4 Параметри, що впливають на процеси
- •6.2.4.1 Якість сировини
- •6.2.4.2 Температура на вході в реактори
- •6.2.4.3 Об’ємна швидкість подачі сировини
- •6.2.4.4 Тиск в реакторах
- •6.2.4.5 Кратність циркуляції водневмісного газу
- •6.4 Порядок виконання роботи
- •6.5 Обробка результатів досліду
- •6.6 Контрольні питання
- •Лабораторна робота №7 Карбамідна депарафінізація дизельного палива
- •7.1 Мета і задачі роботи
- •7.2 Теоретичні основи
- •7.2.1 Призначення і суть процесу
- •7.2.2 Сировина і одержувані продукти
- •7.2.3 Параметри, що впливають на процес
- •7.2.3.1 Якість сировини
- •7.2.3.2 Склад і концентрація карбаміду
- •7.2.3.3 Співвідношення карбамід-сировина
- •7.2.3.4 Температура
- •7.2.3.5 Склад і кількість активатора та розчинника
- •7.2.3.6 Час контакту сировини з карбамідом
- •7.3 Опис лабораторної установки
- •7.4 Порядок виконання роботи
- •7.5 Обробка результатів досліду
- •7.6 Контрольні питання
4.6 Контрольні питання
1.Для чого служить процес екстракції?
2.В чому полягає суть процесу екстракції ?
3.Наведіть приклади використання екстракції в нафтогазовому комплексі.
4.Опишіть однократну екстракцію.
5.Намалюйте і опишіть багатократну екстракцію.
6.Намалюйте і опишіть протитічну екстракцію.
7.Як на процес екстракції впливає температура?
8.Як на процес екстракції впливає співвідношення розчинник/сировина?
9.Що таке селективність і що таке розчинність розчинника?
10.Як на процес екстракції впливає якість розчинника?
11.З яких конструктивних елементів складається лабораторна установка для проведення екстракції?
12.Як одержують рафінат і екстракт?
13.Як визначити склади рафінату і екстракту?
Лабораторна робота №5 Каталітичний крекінг
5.1 Мета і задачі роботи
Мета: засвоєння і закріплення теоретичних положень з процесу каталітичного крекінгу; набуття експериментальних навичок проведення каталітичного крекінгу вакуумного газойлю на лабораторній установці.
В результаті виконання лабораторної роботи студент повинен
знати:
- призначення, суть і механізм реакцій процесу каталітичного крекінгу;
- характеристику сировини і одержуваних продуктів;
- вплив параметрів на процес каталітичного крекінгу;
вміти:
- правильно вибирати параметри для одержання продуктів необхідної якості і в заданій кількості;
- оцінювати результати проведення процесу на лабораторній установці.
5.2 Теоретичні основи
5.2.1 Призначення, суть і механізм процесу
Каталітичний крекінг служить для одержання компонентів моторних палив, сировини для нафтохімії, виробництва технічного вуглецю і коксу із важких нафтових фракцій з межами википання 350...5000С .
Суть процесу полягає в тому, що сировина в реакторі змішується з гарячим каталізатором. Молекули сировини при контакті з поверхнею каталізатора розриваються (крекуються) з утворенням більш легких продуктів порівняно з вихідною сировиною. В умовах каталітичного крекінгу (температура 450...5100С, тиск 0,1...0,3 МПа, каталізатор-аморфний або кристалічний алюмосилікатний) протікає велика кількість реакцій, серед яких визначаючими є: розрив вуглець-вуглецевого зв’язку, перерозподіл водню, ароматизація, ізомеризація, розрив і перегрупування вуглеводневих кілець, конденсація, полімеризація і коксоутворення. Механізм більшості реакцій каталітичного крекінгу найбільш задовільно пояснюється карбокатіонною теорією, згідно якої активними проміжними частинками є карбокатіони. Вони утворюються при гетеролітичному розриві зв’язків у молекулі вуглеводнів під впливом каталізатора або при приєднанні до вуглеводню електрондефіцитних кислотних груп каталізатора.
У схематичному вигляді основні напрями перетворення вуглеводнів при каталітичному крекінгу можна представити наступним чином:
Таким чином, найбільш активними вуглеводнями в умовах контакту з алюмосилікатним каталізатором є олефінові. Це пояснюється в першу чергу їх високою адсорбційною здатністю по відношенню до каталізатора. Реакції перерозподілу водню нарівні з розщепленням та ізомеризацією в значній мірі визначають якість продуктів крекінгу.