
- •Лабораторний практикум
- •Івано-Франківськ
- •1 Загальні положення
- •2 Основні правила техніки безпеки
- •3 Звіт з роботи
- •4 Рекомендована література
- •Лабораторна робота №1 Абсорбція аміаку водою
- •Мета і задачі роботи
- •Теоретичні основи
- •1.2.1 Призначення і суть процесу
- •1.2.2 Параметри, які впливають на абсорбцію
- •Опис лабораторної установки
- •Порядок виконання роботи
- •1.5 Обробка результатів досліду
- •1.6 Контрольні питання
- •Лабораторна робота №2 Адсорбційна очистка олив
- •2.1 Мета і задачі роботи
- •2.2 Теоретичні основи
- •2.2.1 Призначення і суть процесу
- •2.2.2 Параметри, які впливають на адсорбцію
- •2.3 Опис лабораторної установки
- •2.4 Порядок виконання роботи
- •2.5 Обробка результатів досліду
- •2.6 Контрольні питання
- •Лабораторна робота №3 Ректифікація бінарної суміші
- •3.1 Мета і задачі роботи
- •3.2 Теоретичні основи
- •3.2.1 Призначення і суть процесу ректифікації
- •3.2.2 Параметри, які впливають на ректифікацію
- •3.3 Опис лабораторної установки
- •3.4 Порядок виконання роботи
- •3.5 Обробка результатів досліду
- •3.6 Контрольні питання
- •Лабораторна робота №4 Екстракція бензолу етиленгліколем
- •4.1 Мета і задачі роботи
- •4.2 Теоретичні основи
- •4.2.1 Призначення і суть процесу
- •4.2.2 Методи екстракції
- •4.2.3 Параметри, які впливають на процес
- •4.3 Опис лабораторної установки
- •4.4 Порядок виконання роботи
- •4.5 Обробка результатів досліду
- •4.6 Контрольні питання
- •Лабораторна робота №5 Каталітичний крекінг
- •5.1 Мета і задачі роботи
- •5.2 Теоретичні основи
- •5.2.1 Призначення, суть і механізм процесу
- •5.2.2 Сировина і одержувані продукти
- •5.2.3 Каталізатор
- •5.2.4 Параметри, що впливають на процес
- •5.2.4.1 Якість сировини
- •5.2.4.2 Температура в реакторі
- •5.2.4.3 Час контакту сировини і каталізатора
- •5.2.4.4 Кратність циркуляції каталізатора
- •5.2.4.5 Тиск в реакторі
- •5.3 Опис лабораторної установки
- •5.4 Порядок виконання роботи
- •5.5 Обробка результатів
- •5.6 Контрольні питання
- •Лабораторна робота №6 Підготовка сировини до каталітичного реформінгу
- •6. 1 Мета і задачі роботи
- •6.2 Теоретичні основи
- •6.2.1 Призначення, суть і хімізм процесу
- •6.2.2 Сировина і одержувані продукти
- •6.2.3 Каталізатори
- •6.2.4 Параметри, що впливають на процеси
- •6.2.4.1 Якість сировини
- •6.2.4.2 Температура на вході в реактори
- •6.2.4.3 Об’ємна швидкість подачі сировини
- •6.2.4.4 Тиск в реакторах
- •6.2.4.5 Кратність циркуляції водневмісного газу
- •6.4 Порядок виконання роботи
- •6.5 Обробка результатів досліду
- •6.6 Контрольні питання
- •Лабораторна робота №7 Карбамідна депарафінізація дизельного палива
- •7.1 Мета і задачі роботи
- •7.2 Теоретичні основи
- •7.2.1 Призначення і суть процесу
- •7.2.2 Сировина і одержувані продукти
- •7.2.3 Параметри, що впливають на процес
- •7.2.3.1 Якість сировини
- •7.2.3.2 Склад і концентрація карбаміду
- •7.2.3.3 Співвідношення карбамід-сировина
- •7.2.3.4 Температура
- •7.2.3.5 Склад і кількість активатора та розчинника
- •7.2.3.6 Час контакту сировини з карбамідом
- •7.3 Опис лабораторної установки
- •7.4 Порядок виконання роботи
- •7.5 Обробка результатів досліду
- •7.6 Контрольні питання
4.4 Порядок виконання роботи
У мірному циліндрі готовлять суміш з 15мл бензолу і 15мл гексану. Приготовлену суміш через горловину 5 заливають в колбу 1. Після цього в колбу доливають 70 мл розчинника – етиленгліколю. Включають в мережу ЛАТР 4 і плавним поворотом ручки включають електродвигун 3 для обертання мішалки 2. Суміш перемішують на протязі 20 –25 хвилин . При перемішуванні бензол буде розчинятися в етиленгліколі. За час перемішування продуктів визначають рефрактометром коефіцієнт заломлення бензолу і гексану.
Після закінчення перемішування суміш переливають з колби 1 в ділильну лійку 8. В ділильній лійці вся маса продуктів розділяється на два шари з чіткою границею розділу між ними. Нижній шар – екстрактний розчин – етиленгліколь з розчиненим в ньому бензолом; верхній шар – рафінатний розчин – гексан з невеликою кількістю етиленгліколю. Зливають нижній шар ( екстрактний розчин) з ділильної лійки і заливають його в колбу 10 для відгону бензолу. Колбу 10 під’єднують до холодильника 12 , закривають корком з термометром 11 і нагрівають газовим пальником 14. Бензол випаровується з розчину, конденсується в холодильнику 14 і у вигляді рідини стікає в мірний циліндр 13. При відгонці бензолу від розчинника необхідно слідкувати за температурою. Як тільки весь бензол випарується, то пари його не будуть омивати ртутний стовпчик термометра 11, і температура різко буде зменшуватися. Після цього припиняють нагрівання колби і відключають газовий пальник.
Заміряють об’єм відігнаного бензолу, етиленгліколю і гексану, що залишився в ділильній лійці.
Визначають коефіцієнти заломлення одержаних рафінату-гексану і екстракту-бензолу.
1 – колба; 2 – механічна мішалка; 3 – електродвигун; 4 – ЛАТР; 5,6 – бокові горловини; 7 – термометр; 8 – ділильна лійка; 9 – штатив; 10 – колба з екстрактним розчином; 11 – термометр; 12 – холодильник; 13 – мірний циліндр; 14 – газовий пальник.
Рисунок 4.2 – Лабораторні установки для проведення екстракції
4.5 Обробка результатів досліду
Значення показників заломлення чистих гексану і бензолу, а також одержаних рафінату і екстракту та об’єми одержаних продуктів заносять в таблицю 4.1.
Таблиця 4.1- Дослідні дані
Взято, мл |
Одержано, мл |
Коефіцієнт
заломлення,
|
|||||||
Гексану |
Бензолу |
Розчинника |
Рафінату |
Екстракту |
Розчинника |
Гексану |
Бензолу |
Рафінату |
Екстракту |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
За даними таблиці будують графік залежності коефіцієнту заломлення гексану і бензолу від складу продуктів (рис.4.3) та визначають склади рафінату і екстракту. Роблять висновок про якість розділення вихідної суміші.
Вміст гексану, % об
Рисунок 4.3 – Графік для визначення складу рафінату і екстракту