2.3.4. Пентада основних понять програмування

У попередніх підрозділах було побудовано три тріади розвитку, що в сукупності вводять п’ять основних понять програмування (на професійному рівні). Ці п’ять понять та їх співвідношення будемо називати пентадою основних понять програмування. Ця пентада утворена трьома обертами розвитку (конкретизації). Її розвиток почався з філософського рівня (рис. 2.6).

Пентада основних понять програмування виділяє основні аспекти понять програмування. Так, для поняття програми основними аспектами будуть

• адекватність;

• прагматичність;

• обчислюваність;

• генетичність.

Для процесу програмування основні аспекти це

• проблемна орієнтованість;

• експлікативність.

Зробимо також кілька методологічних зауважень стосовно побудованої пентади. Відзначимо, що для нас тут головним є самі поняття та їх відношення, а не порядок появи у процесі розвитку. Процес розвитку можна було б починати від процесу програмування та йти до програми, потім до проблеми, користувача та процесу виконання. Разом із тим, може з’явитися питання: чому другий оберт (користувач – програма – процес виконання) зроблено раніше, ніж третій (проблема – програма – процес програмування)? Обґрунтування задається принципом історичності. На початковому етапі використання програм велика вага приділялась ефективності використання машинного часу (бо був дуже дорогий), тобто проблемам виконання програм. Лише пізніше почали досліджуватися методи програмування.

У посібнику значну увагу приділено категоріям абстрактного та конкретного. Проілюструємо ці категорії на різних визначеннях поняття програмування, які індукуються введеною пентадою.

Рисунок 2.6. Схема розвитку основних понять програмування

Перше визначення: програмування є процес побудови програм. Це визначення поєднує лише два поняття нашої пентади та абстрагується від інших понять.

Друге визначення: програмування є процес побудови програм, що має на меті розв’язання певних проблем. Це визначення поєднує вже три поняття нашої пентади, але абстрагується від інших понять.

Третє визначення: програмування є процес побудови програм, що має на меті розв’язання певних проблем, актуальних для користувача. Це визначення поєднує чотири поняття нашої пентади, але абстрагується від інших понять.

Нарешті, четверте визначення: програмування є процес побудови програм, що має на меті розв’язання певних проблем, актуальних для користувача, шляхом їх виконання. Це визначення поєднує усі поняття нашої пентади.

Кожному наведеному визначенню відповідають певні методи програмування. Так, перше визначення фактично концентрується на методах написання синтаксично правильних програм. Тут можна навести аналогію з навчанням у школі: спочатку дітей вчать писати букви та слова (тобто тут концентруються на синтаксичному аспекті в абстракції від семантичного). Друге визначення вже апелює до проблем предметної області, тому відповідні методи програмування мають враховувати семантику програм. Продовжуючи аналогію зі школою, можна сказати, що на цьому рівні діти повинні правильно викладати думки. Трете визначення апелює до користувачів та їх особливостей. На цьому рівні дітей у школі повинні навчати специфіці звертання та розмов з учителями, учнями, людьми похилого віку тощо. Нарешті, четверте визначення говорить про те, що методи програмування повинні враховувати особливості інтерфейсу та обчислюваності програм.

Таким чином, введена пентада дозволяє скласти певне уявлення про програмування. Та все ж уведені поняття є ще дуже абстрактними. Побудована пентада фактично відображає будь-який процес програмування, зокрема, процес підготовки програм для телебачення і т.д. Це пентада програмування взагалі. Наприклад, за цією пентадою ми можемо складати план роботи на наступний тиждень. Тому необхідно рухатися до більш конкретних понять, що розкриють процес програмування саме в професійному аспекті, у аспекті інформатизації.

Як же рухатися далі? Аналізуючи побудовану пентаду, можемо дійти висновку, що в них мова йде про зовнішні властивості програм та програмування. Згідно з принципами гносеології маємо тепер перейти до розкриття внутрішніх аспектів цих понять.