Тема 15. Конкурентноздатність підприємницьких операцій

Основні питання:

1. Вибір в умовах невизначеності.

2. Валютні операції.

3. Лізинг як форма фінансової підтримки підприємництва.

Мета теми: сформувати знання щодо визначення причин та сутності підприємницького ризику, види ризику та управління ними, основ валютних операцій та лізингових угод.

Основні терміни і поняття теми: підприємницький ризик, його види, ризик-менеджмент, валютні операції, валютний своп, лізинг.

Зміст теми:

Конкурентноздатність підприємницьких операцій залежить від досконалого володіння ринковою інформацією, вміння своєчасно враховувати фактори ризику й невизначеності. Характерною особливістю підприємницького ризику є його пряма залежність від умов конкретної угоди або дії у виробництві.

Для визначення кількісної міри ризику застосовують базові показники, що використовуються для порівняння альтернативних рішень (очікувані показники прибутку, витрат, виручки). Структура підприємницького ризику включає ризик можливої втрати ресурсів та ризик можливої втрати частини або усіх доходів. Основними видами ризику є: виробничий, матеріально-технічний, постачальницько-збутовий, інвестиційний, кредитний, валютний, управлінський, маркетинговий та економіко-правовий.

Ризик-менеджмент базується на таких методах зниження його в підприємницькій діяльності, як диверсифікація ризику, об’єднання ризиків або страхування, розподіл ризиків, пошук інформації. З цією метою формується ризикова політика фірми, яка представляє собою комплекс заходів від основних ризиків.

Важливим інструментом внутрішньофірмового управління активами і структурою капіталу стають валютні свопи, головна відмінність яких від паралельних позик полягає у тому, є підписання угоди про обмін номіналів і процентні виплати, де одна сторона виконує свої зобов’язання з виплат. Тобто валютний своп є ускладненим варіантом форвардного валютного контракту. Регулювання свопів поширюється на валютний, процентний і кредитний ризики.

Одним із методів оновлення матеріальної бази підприємств є лізинг, як ефективний спосіб стимулювання інвестиційної активності, залучення додаткових вкладень в розвиток виробництва.

Лізинг – це підприємницька діяльність, яка спрямована на інвестування власних чи залучених фінансових коштів і полягає в наданні лізингодавцем у виключне користування на визначений термін лізингоодержувачу майна, що є власністю лізингодавця за умови сплати лізингоодержувачем періодичних лізингових платежів. Лізинг здійснюється за договором лізингу, який регламентує правові відносини між суб’єктами лізингу і залежно від особливостей здійснення таких операцій, може бути двох видів – фінансовий або оперативний. Залежно від форм здійснення лізинг може бути зворотнім, пайовим, міжнародним тощо.

Об’єктом лізингу може бути майно (рухоме і нерухоме), якщо воно не заборонено до вільного обігу. Суб’єктами лізингу можуть бути суб’єкти підприємницької діяльності: лізингодавець та лізингоодержувач.

Література: [4; 5, т. 15; 6; 7; 11, гл. 12; 15; 16, т. 3.6]