Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Розділ №3-9.doc
Скачиваний:
2
Добавлен:
08.11.2019
Размер:
11.04 Mб
Скачать

6. Технічний стан меліоративних систем. Необхідність проведення додаткових меліоративних робіт

Меліоративні системи у переважній більшості і зараз знаходяться у робо-чому стані та виконують свої функції, хоча і були побудовані ще в період інтенси-вного розвитку меліорації на Україні – в п’ятидесяті та шестидесяті роки минуло-го століття. Деякі з них у 80-х роках були частково реконструйовані.

Необхідно відзначити, що вирішальну роль в цьому відіграють зусилля колективу управління оскільки, починаючи з середини 90-х років розмір коштів, що виділяються з держбюджету на експлуатацію систем, постійно зменшується і в даний час їх розмір є абсолютно недостатнім для проведення капітальних ремон-тів, модернізацію і дооснащення меліоративних систем новітніми технічними засобами.

Слід врахувати, що практично вся землерийна техніка, яка знаходиться на балансі управління, вже давно вичерпала свій технічний ресурс, і в процесі робо-ти часто виходить з ладу та вимагає все більш серйозних ремонтів із заміною де-талей, вузлів та агрегатів, у зв'язку чим частина з них прийшла до стану, що не до-пускає подальшого безпечного використання і була списана ( див. відповідні розділи пояснювальної записки).

Недостатність коштів на паливно-мастильні матеріали та труднощі із забезпеченням запасними частинами ( техніка, аналогічна наявній в управлінні, давно знята з виробництва), стримує нарощення темпів проведення земляних робіт навіть при ремонті міжгосподарської мережі, а тим більше при очищенні внутрішньогосподарської мережі та наданні платних послуг.

В останні роки кошти для проведення капітальних ремонтів не виділяються зовсім а тих, які фактично виділяються на утримання міжгосподарської мережі, не вистачає навіть на проведення поточних ремонтів. з огляду на що управління у звітному році змушене було обмежитись лише підтримуючими ремонтами та дог-лядом за елементами міжгосподарської мережі.

Слід відзначити, що ця тенденція негативно позначається на технічному стані осушувальних систем, а тому площі меліорованих земель, які потребують

меліоративного поліпшення, або реконструкції, з року в рік збільшуються, що змушує працівників управління з кожним роком докладати все більших зусиль для підтримання їх у робочому стані та, по можливості, забезпечувати не обхід-ний водно-повітряний режим ґрунтів.

Однак і в цих умовах спеціалісти управління знаходять можливості для підтримання систем у робочому стані, для чого практично усі кошти, зароблені на виконанні робіт іншим замовникам, направляється на виконання поточних ремонтів та доглядових робіт на міжгосподарській мережі.

7. Виконання експлуатаційних заходів, покращення естетичного та технічного стану меліоративних систем.

Як уже зазначалось, осушувальні системи були побудовані ще у період з 60-тих по 80-і роки минулого століття, а тому цілком закономірне їх технічне та моральне старіння і, не зважаючи на те, що до цього часу вони зберігають працездатність, потребують значних ремонтів та переоснащення новітніми технічними засобами.

З метою залучення населення до збереження меліоративних фондів, працівники управління широко пропагують значення меліорації для організації сільськогосподарського виробництва та отримання стабільно високих врожаїв сільгоспкультур, розвитку тваринництва та інших галузей.

Так, у місцях перетину осушувальних каналів з автомагістралями встанов-лені інформаційні знаки (див. фото).

Інформаційний знак осушувальної системи «Стубелка»

(Рівненська експлуатаційна дільниця)

Інформаційний знак осушувальної системи "Бухта"

(Гощанська експлуатаційна дільниця)

Інформаційний знак осушувальної системи «Головниця»

(Корецька експлуатаційна дільниця)

З метою приведення до належного технічного та естетичного стану гідротехнічних споруд у 2011 році вiдремонтовано на мiжгосподарськiй мережi 118 гідротехнічних споруд.

З метою поліпшення естетичного вигляду та експлуатаційних показників у звітному році обкошено 817,319 га відкосів і берм каналів та вирубано чагарнику на 150,957 га каналів.