3. Характеристика показників зовнішньоекономічної діяльності підприємства

Усю систему показників зовнішньоекономічної діяльності підприємства, організації, фірми можна поділити на чотири групи (див.рис.1.2) [7, с.725]:

Абсолютні показники

Відносні показники

Показники структури

Показники ефективності (ефекту)

Рис.1.2. Основні показники зовнішньоекономічної діяльності підприємства

1 група. Абсолютні показники:

1. обсяг експорту;

2. обсяг імпорту;

3. обсяг накладних витрат на експорт/імпорт;

4. середній залишок коштів;

5. кількість отриманих рекламацій;

6. сума рекламацій;

7. кількість задоволених рекламацій;

8. обсяг використання торговельної марки фірми;

9. обсяг експорту нових товарів.

2 група. Відносні показники:

а) індекси динаміки:

1. індекс вартості;

2. індекс фізичного обсягу;

3. індекс ціни;

4. індекс кількості (наприклад, динаміка частки світового, європейського ринків, частка нових товарів в експорті, які з'явилися на ринках за останні 5 років, частка зниження витрат, яка одержана за рахунок використання нових технологій тощо);

б) коефіцієнти виконання зобов'язань з експорту та імпорту:

1. за вартістю;

2. за фактичним обсягом;

3. за ціною;

в) середня тривалість обороту експортної (імпортної) операції;

г) коефіцієнт віддачі коштів від експортних/імпортних операцій.

3 група. Показники структури:

1. товарна структура експорту або імпорту;

2. географічна структура експорту або імпорту;

3. структура накладних витрат на експорт або імпорт.

4 група. Показники ефективності (ефекту):

1. валютна ефективність експорту/імпорту;

2. ефективність експорту/імпорту;

3. рентабельність експорту/імпорту;

4. економічний ефект експорту/імпорту;

5. інтегральний економічний ефект від експортно-імпортної діяльності;

6. ефективність реалізації експортної продукції на внутрішньому ринку;

7. ефективність придбання і використання імпортного обладнання;

8. ефективність придбання та продажу ліцензій.

Розрахунок показників економічної ефективності здійснюється за такими принципами [4, с.232]:

1. найповніший облік усіх складових витрат і результатів. Неповний облік витрат та отриманих результатів може спотворити висновки про оцінку ефективності того чи іншого рішення;

2. необхідність порівняння з базовим варіантом. За базовий варіант може бути прийнятий стан справ до прийняття рішення. Неправильний вибір бази порівняння може призвести до спотворення оцінок;

3. приведення витрат і результатів до однієї бази зіставлення;

4. приведення різних за часом витрат і результатів до одного моменту часу;

5. наявність достовірності інформації, системи збору та аналізу інформації.

Конкретний розрахунок показників ефективності залежатиме значною мірою від виду зовнішньоекономічної операції, її мети, умов та інших особливостей і конкретної угоди.

1.4. Оцінювання ефективних напрямів діяльності підприємства у сфері зовнішньоекономічної діяльності

Для визначення ефективних напрямів діяльності підприємства у сфері зовнішньоекономічної діяльності потрібен ретельний аналіз її стану.

Проведення аналізу експортних та імпортних операцій включає:

1. визначення виконання зобов'язань за вартістю, фізичним обсягом та ціною експортованих (імпортованих) товарів;

2. визначення виконання зобов'язань за термінами їх поставок та якістю;

3. установлення факторів і величин їх впливу на економічні показники;

4. з'ясування причин недовиконання зобов'язань за всіма позиціями.

Процес проведення аналізу має чотири етапи. На першому етапі аналізується виконання зобов'язань за товарами та товарними групами, на другому — виконання зобов'язань за країнами експорту (імпорту), на третьому — виконання зобов'язань за країнами ближнього зарубіжжя, на четвертому — узагальнюються результати аналізу.

У ході аналізу виконання зобов'язань за торговими угодами з'ясовується:

1. кількість та загальна сума укладених угод;

2. кількість та сума виконаних торгових угод;

3. кількість, види та сума прострочених контрактів;

4. причини неповної реалізації угод і порушень термінів поставок.

Процес проведення аналізу має чотири етапи:

1. аналізується виконання зобов'язань за товарами та товарними групами

2. аналізується виконання зобов'язань за країнами імпорту

3. аналізується виконання зобов'язань за країнами ближнього зарубіжжя

4.узагальнюються результати аналізу

Рис.1.3. Хід аналізу виконання зобов'язань за торговими угодами

Для аналізу ЗЕД підприємства використовують систему аналітичних показників.

Для повнішої характеристики роботи підприємства на зовнішньому ринку можна розрахувати такі показники [13, с. 543-544]:

а) частка сум контрактів, прострочених у звітному періоді (І_П.К):

І_П.К = , (1.1)

де К_П — сума контрактів, прострочених протягом року; К_В — сума контрактів, що підлягають виконанню у звітному періоді;

б) коефіцієнт виконання зобов'язань за вартістю (К_В.З.В).

Він розраховується і для окремих товарів, і для їх сукупності:

К_В.З.В. = , (1.2)

де Ц_Ф та Q_Ф, — фактичні ціни і кількість і-того товару;

Ц_П та Q_П — планові ціни і кількість г-того товару;

n — кількість товарів;

в) коефіцієнт виконання зобов'язань з експорту товарів за фізичним обсягом (К_В.З.Ф):

К_В.З.Ф. = , (1.3)

де Q_Ф * Ц_П — вартість експорту і-того товару в звітному періоді перерахована за плановими цінами;

Q_П * Ц_П — планова вартість експорту і-того товару;

n — кількість товарів;

г) коефіцієнт виконання зобов'язань по експорту товарів за ціною (К_В.З.Ц):

К_В.З.Ц. = , (1.4)

де Q_Ф * Ц_Ф — фактична вартість експорту і-того товару;

Q_П х Ц_П – вартість експорту і-того товару у звітному періоді перерахована за плановими цінами;

n — кількість товарів.