16. Підготовка наступу мб (тб).
Підготовка наступу починається з одержанням завдання. Вона включає:
- організацію бою (прийняття рішення, рекогносцировку, постановку бойового завдання підрозділам, організацію взаємодії, вогневого ураження противника, всебічного забезпечення бою і управління);
- підготовку батальйону (роти) до виконання бойового завдання;
- підготовку вихідного району; організацію і проведення виховної роботи;
- практичну роботу командира батальйону (роти), його заступників і штабу батальйону в підпорядкованих підрозділах та інші заходи.
Під час наступу з положення безпосереднього зіткнення з противником командир батальйону (роти) більшу частику роботи щодо організації бою (прийняття рішення, рекогносцировку, постановку бойових завдань, організацію взаємодії і вогневого ураження) проводить на місцевості. Із заняттям вихідного району (вихідної позиції) або з виходом танків на очікувальні позиції командир батальйону (роти) організовує спостереження і охорону, ставить завдання ротам (взводам) і вогневим засобам щодо відбиття можливе! атаки противника, а також ударів його авіації та аеромобільних груп, дає вказівки щодо інженерного дообладнання вихідного району (вихідної, очікувальної позиції), звертаючи особливу увагу на ретельне маскування інженерних споруджень і виконання заходів щодо захисту від зброї масового ураження і високоточної зброї.
Під час наступу з ходу командир батальйону (роти) приймає рішення І доводить завдання підрозділам, як правило, по карті або на макеті місцевості, надалі він проводить рекогносцировку, віддає бойовий наказ і організовує взаємодію безпосередньо на місцевості. Коли командир батальйону (роти) не має можливості виїхати на місцевість з підпорядкованими командирами рот (взводів), всю роботу щодо організації бою він проводить по карті або на макеті місцевості, при цьому бойові завдання підрозділам і порядок взаємодії він уточнює під час їхнього висування на рубіж переходу в атаку та з початком атаки.
17.Порядок оформлення та зміст бойового наказу командира мб в обороні.
Бойовий наказ повинен мати: гриф таємності і номер екземпляру; адресу (кому призначається); службовий заголовок, який пишеться з початку рядка в один або кілька нових рядків - в ньому послідовно вказується: назва документа, найменування підрозділу, в який він розроблений; порядковий номер по журналу обліку таємних бойових документів; розташування пункту управління (штабу) підрозділу; час і дата підписання документа (проставляється посадовою особою, що підписує документ); мірило і рік видання карти, по якій він буде розроблений.
П
риклад:
Таємно
Прим. №1
БОЙОВИЙ НАКАЗ 1 мб №06. КП- 2 км півн. ПЕТРІВКА (24482).
1 5.00 09.10. Карта 100000, видання 1977 р.
Бойовий наказ підписується командиром і начальником штабу підрозділу. Бойовий наказ, що йде у вищий штаб, повинен мати справжні підписи відповідних посадових осіб з вказаною посадою, прізвищем і званням.
Приклад:
КОМАНДИР 1мб
майор В.ПЕТРЕНКО
НАЧАЛЬНИК ШТАБУ
майор Я.ІВАНЕНКО
Кожна сторінка бойового наказу, а також підписи командира і начальника штабу повинні бути завірені гербовою печаткою з дійсним найменуванням підрозділу.
Зміст бойового наказу командира підрозділу (батальйону, роти) на оборону.
Одним з основних питань, що вирішуються командиром під час прийняття рішення на бойові дії є визначення бойового завдання підлеглим підрозділам.
Бойове завдання є основою здійснення роботи командира з організації управління взаємодій, всебічного забезпечення бою і дій підрозділів. Виконання цього завдання – основний критерій оцінки дій підрозділів, тому при організації бою надзвичайно важливо визначити бойове завдання підлеглим підрозділам.
Прийняття командиром рішення на бойові дії само по собі не забезпечує успішного виконання отриманого бойового завдання.
Рішення на бойові дії становиться основою управління військами та законом для підпорядкованих військ після того як їм стане відомим його зміст, тобто з отриманням кожним з них конкретного бойового завдання. Тому доведення бойових завдань до виконавців – найважливіша функція командира підрозділу і штабу щодо управління військами.
Командир роти (взводу, відділення) розробляє бойове завдання для підлеглих особисто у формі бойового наказу. Командир роти (взводу) записує зміст бойового наказу на зворотному боці робочої карти або в робочому зошиті. Командир відділення записує бойовий наказ в робочому зошиті. В механізованому батальйоні бойовий наказ розробляє начальник штабу батальйону.
При доведенні бойових завдань до підлеглих зазвичай вказується наступне:
Висновки з оцінки противника (склад противника, характер його дій, можливі напрямки його головного удару, вірогідні строки переходу до наступу) зроблених старшим командиром щоб підлеглі командири змогли з’ясувати групування противника від розгрому якої залежить успіх виконання бойового завдання та з’ясувати які зусилля потрібні для їх виконання.
Порядок використання старшим командиром засобів ураження у смузі дій свого підрозділу, а також завдання сусідів та розмежувальні лінії з ними. Цей пункт бойового наказу в поєднанні з іншими призначений для того, щоб підлеглі змогли з’ясувати свої завдання та врахувати який вплив на їхнє виконання здійснює використання старшим командиром своїх засобів ураження та дії сусідів.
Бойове завдання підрозділу поставлене старшим начальником та замисел дій командира підрозділу щоб підлеглі командири змогли з’ясувати своє місце та роль в виконані загального бойового завдання і були готові замінити командира на випадок необхідності.
Після слова „НАКАЗУЮ” окремими абзацами позначеними буквами в алфавітному порядку визначаються бойові завдання підпорядкованим підрозділам в такій послідовності:
а). Підрозділам першого ешелону (з права наліво в залежності від їх місця в бойовому порядку) – номер підрозділу, місце у бойовому порядку, засоби посилення, опорні пункти і напрямки зосередження основних зусиль, завдання щодо відбиття наступу противника та знищення противника, який вклинився в оборону, кількість траншей та їх зображення, смуга вогню, додаткові сектори обстрілу, ділянки зосередження вогню, якими силами і засобами забезпечити фланги, стики та проміжки і хто відповідальний за них, хто підтримує);
б) Підрозділам другого ешелону – теж саме що і підрозділам першого ешелону, а для роти додатково напрямки та рубежі розгортання для контратак. Для танкової роти і механізованої роти на БМП - вогневі рубежі.
в). Резерву – район зосередження (опорний пункт), завдання до виконання яких бути готовим, для танкової роти і механізованої роти на БМП - вогневі рубежі.
г). Бронегрупи – склад, район і час зосередження в ньому, вогневі рубежі і завдання до виконання яких бути готовими.
д). Вогневій засаді – склад, місце, завдання щодо знищення противника, який наступає і порядок дій після виконання завдання.
є). Приданим підрозділам артилерії і мінометній батареї – порядок підтримки вогнем бойової охорони, завдання щодо вогневого ураження противника під час підходу його до переднього краю оборони і розгортання, переходу в атаку, вклинення в оборону і підтримки другого ешелону; основні і запасні (тимчасові) вогневі позиції.
ж). Гранатометному взводу – завдання щодо підтримки рот першого ешелону і відбиття атаки противника; основні і запасні позиції, смугу вогню, додатковий сектор обстрілу, ділянки зосередженого і рубежі загороджувального вогню.
з). Протитанковому взводу – місце в бойовому порядку і напрямок можливих дій, рубежі розгортання, порядок їхнього заняття і завдання до виконання яких бути готовими, сигнали відкриття і припинення вогню, порядок дій після виконання завдання.
к). Зенітно-ракетному взводу – завдання, стартові позиції, сектори для розвідки повітряного противника і ведення вогню, час і ступені готовності, порядок ведення вогню.
л). Механізованому взводу призначеному в бойову охорону – позицію, завдання, які вогневі засоби виділяються для підтримки, порядок виклику їхнього вогню і порядок виходу.
Витрата ракет та боєприпасів, паливно-мастильних матеріалів на виконання бойового завдання, місце розташування підрозділів технічного забезпечення і тилу.
Час готовності до виконання бойового завдання, а також час заняття оборони, готовність системи вогню та інженерних загороджень, черговість і терміни виконання заходів щодо маскування і інженерного обладнання батальйонного району оборони (опорного пункту).
Місце і час розгортання командно-спостережного пункту (КСП) батальйону і напрямок його переміщення під час бою, на кого з підлеглих командирів покладається управління на випадок виходу з ладу КСП.
Об’єкти, позначені знаками Червоного Хреста і Півмісяця, цивільної оборони, культурні цінності, устаткування, споруди, які не мають небезпечних сил; порядок супроводження військовополонених на пункти їх збору вказані старшим начальником.