ПИТАННЯ З ДИСЦИПЛІНИ

“ТАКТИКА”,

ЩО ВИНОСЯТЬСЯ НА КОМПЛЕКСНИЙ ДЕРЖАВНИЙ ЕКЗАМЕН

1. Призначення та склад видів Збройних сил України.

2. Головні та цільові програми розвитку Збройних Сил України на 2006-2011 роки.

3. Структура та завдання ЗС України за функціональним призначенням.

4. Завдання які покладаються на миротворчі сили та способи їх виконання.

5. Організаційна структура, бойова техніка та озброєння бригадної артилерійської групи мбр ЗС України.

6. Сутність сучасного загальновійськового бою, характерні риси та вимоги.

7. Організаційна структура, бойова техніка та озброєння мб ЗС України.

8. Організаційна структура, бойова техніка та озброєння тб ЗС України.

9. Організаційна структура, бойова техніка та озброєння мр на БТР ЗС України

10. Порядок і зміст роботи командира батальйону з прийняття рішення.

11. Бойові документи та вимоги, поставлені до них.

12. Мета оборони. Вимоги, що висуваються до оборони, характеристика видів оборони і умови переходу до неї. Тактичні нормативи мб в обороні.

13. Побудова оборони мб (тб)

14. Підготовка оборони мб (тб).

15. Мета наступу, способи ведення наступу та їх коротка характеристика. Завдання мб у наступі.

16. Підготовка наступу мб (тб).

17. Порядок оформлення та зміст бойового наказу командира мб в обороні.

18. Порядок оформлення та зміст бойового наказу командира мб у наступі.

19. Сутність управління і вимоги, які висуваються до нього.

20. Завдання штабів і вимоги, які висуваються до їх роботи.

21. Роль, значення і вимоги що висуваються до скритого управління військами.

22. Основи організації зв’язку в підрозділах і частинах.

23. Обов’язки командира щодо забезпечення дотримання норм Міжнародного гуманітарного права при організації та веденні бойових дій.

24. Розташування частин і підрозділів на місці. Організація сторожової та безпосередньої охорони.

25. Основи організації маршу підрозділів і частин. Маршові можливості військ.

26. Цілі та види бойового забезпечення, їх основні завдання.

27. Тактична розвідка. Вимоги, що висуваються до неї, та способи ведення.

28. Тилове та технічне забезпечення бойових дій.

29. Організація озброєння та бойова техніка мд збройних сил США.

30. Організація озброєння та бойова техніка мпд збройних сил ФРН.

1.Призначення та склад видів Збройних сил України.

Збройні Сили України – це державна військова організація, яка складає основу оборони України. Вона призначена для виконання визначених Конституцією України задач (ст. 234 – 237 розділуVІІ): “Оборона України, захист її суверенітету, територіальної цілісності, а також інших задач відповідно до міжнародних обов’язків України”.

Збройні Сили України складаються з трех видів: Сухопутніх військ, Повітряніх Сил, Військово - Морськіх Сили, а також військових частин та установ підтримки та забезпечення .

Сухопутні війська призначені у взаємодії з іншими видами ЗС вирішувати завдання по стриманню та відбиттю можливої агресії, утриманню зайнятих територій, районів, рубежів, розгрому угрупувань противника.

Сухопутні війська складаються з родів військ: механізованих; танкових; артилерії; військ ППО СВ; аеромобільних військ; армійської авіації; спеціальних військ (підрозділи зв'язку, розвідки і РЕБ, інженерні, РХБ захисту, військові частини, установи та організації логістики, (матеріально-технічного забезпечення, підрозділи медичного забезпечення

Повітряні Сили.

ПС призначені для ведення розвідки для своєчасного попередження керівництва ЗСУ та держави про повітряний напад, здійснення охорони державного кордону і повітряного простору України, наносити ефективні авіаційні удари на велику відстань, здійснювати авіаційну підтримку угруповань СВ і ВМС при виконанні ними бойових завдань та прикриття важливих об'єктів держави, військ (сил) від ударів з повітря.

ПС у своєму складі мають роди сил: авіацію, зенітні ракетні війська, радіотехнічні війська, а також частини бойового (спеціального) забезпечення та обслуговування.

Військово Морські Сили.

Призначені для дій щодо стримування, локалізації та нейтралізації збройного конфлікту на приморському напрямку. Головними завданнями ВМС будуть: сприяння об'єднанням СВ, що діють на приморському напрямку; забезпечення оперативного режиму в акваторії Чорного моря у смузі своєї відповідальності; забезпечення безпеки морських перевезень.

ВМС складатимуться з надводних сил, підводних сил, морської авіації і морської піхоти. До складу ВМС також входитимуть військові частини зв'язку, розвідки і РЕБ, інженерні, РХБ захисту, логістики.

Командування сил підтримки та забезпечення для здійснення забезпечення управління ЗСУ, їх оперативного, матеріально-технічного забезпечення, підготовки кадрів тощо.

Організаційно воно буде складатися із військових частин і установ: зв'язку , РЕБ, інженерних, РХБ захисту, топографічних, логістики (матеріально-технічного забезпечення), 6-8 військових навчальних закладів.

2. Головні та цільові програми розвитку Збройних Сил України на

2006-2011 Роки.

Міністерство оборони відмовилося від практики однорічного оборонного плану­вання та перейшло до програмно-цільового методу стратегічного планування за стандартами НАТО. В базових документах, що прийняті або готуються (про­грами розвитку Збройних Сил та озброєнь, Стратегія воєнної безпеки України), виз­начені стратегічні цілі та завдання з побудови сучасних боєздатних Збройних Сил.

Одним базових документів є Державна програма розвитку Збройних Сил України на 2006-2011рр. Вона розроблена на підставі програми Президента України В.Ющенка "Десять кроків назустріч людям", програми діяльності Кабінету Міністрів України "Назустріч людям", а також Стратегічного оборонного бюлетеню України на період до 2015р., в яких визначені головні орієнтири соціально-еко­номічного розвитку та наступного етапу воєнної реформи в Україні.

Програма розроблена фахівцями Верховної Ради, Кабінету Міністрів, Ради національної без­пеки і оборони, Міністерства оборони України, інших центральних органів виконавчої влади, а також Генерального штабу та видів Збройних Сил. Експерти країн - членів Північноатлантичного альянсу та Управління оборон­ного планування Міжнародного секретаріату НАТО надали методичну експертну допомогу з окремих питань.

На підставі Державної програми на 2006-2011рр. опрацьовані головні та цільові програми розвитку Збройних Сил. До головних програм розвитку ЗСУ на 2006 – 2011 роки відносяться:

- розвиток системи управління ЗСУ;

- розвиток функціональних структур ЗСУ;

- утримання та розвиток частин та установ, які забезпечують життєдіяльність Збройних Сил.

До цільових програм розвитку ЗСУ належать:

- підготовка, розміщення та зайняття посад персоналом;

- підготовка військ і сил;

- озброєння та військова техніка;

- розвиток системи логістики;

- розвиток гуманітарної та соціальної сфер;

- розвиток інфраструктури;

- міжнародне військове співробітництво, миротворча та верифікаційна діяльність ЗСУ;

- забезпечення військовослужбовців житлом.