
- •Термодинаміка
- •7.1 Внутрішня енергія системи. Кількість теплоти. Перше начало термодинаміки
- •7.2 Степені вільності молекул. Розподіл енергії по степеням вільності. Внутрішня енергія ідеального газу
- •Робота газу в ізопроцесах
- •7.4 Молекулярно-кінетична теорія теплоємності газів
- •3.5 Адіабатний процес
- •4.1 Оборотні і необоротні процеси. Термодинамічні цикли
- •4.2 Принцип дії теплової машин та її коефіцієнт корисної дії (ккд). Друге начало термодинаміки
- •4.3 Ідеальна теплова машина Карно та її ккд
- •4.4 Принцип дії холодильної машини. Холодильний коефіцієнт
- •4.5 Зведена кількість теплоти. Поняття про ентропію.
- •4.6 Властивості ентропії та її фізичний зміст. Теорема Нернста. Вільна енергія системи
- •4.7 Зміна ентропії ідеального газу
4.5 Зведена кількість теплоти. Поняття про ентропію.
Вище були одержані вирази для ККД реальної (4.1) і ідеальної (4.3) теплової машини. Ясно, що ККД реальної машини не більший, ніж ідеальної, тобто маємо нерівність
.
(4.5)
Відношення кількості теплоти Q до абсолютної температури Т джерела тепла називається зведеною кількістю теплоти. Враховуючи, що тепло Q2 віддається, тобто Q2 < 0, в лівій частині нерівності (4.5) стоїть алгебраїчна сума зведених кількостей теплот циклу, яка не може бути позитивною. Вираз (4.5) можна переписати в інтегральній формі
. (4.6)
Це співвідношення називається нерівністю Клаузіуса і являється математичним записом другого начала термодинаміки.
Розглянемо
деякий замкнутий оборотний цикл, який
складається із двох процесів: 1а2 і 2б1.
Для оборотного циклу у виразі (4.6) буде
знак рівності. Одержимо
.
(4.7)
Рівняння (4.7) показує, що зведена кількість теплоти, одержана системою не залежить від шляху переходу, а визначається тільки параметрами початкового (1) і кінцевого (2) станів. Цей факт дає можливість ввести певну функцію стану системи, ентропію S, зміна якої дорівнює алгебраїчній сумі зведених кількостей теплот, тобто
.
(4.8)
Якщо в циклі є необоротний процес 1н2, то одержуємо
,
(4.9)
або в загальному випадку
(4.10)
Знак (=) для оборотного знак (>) для необоротного процесу. Для нескінченно малих величин маємо
.
(4.11)
4.6 Властивості ентропії та її фізичний зміст. Теорема Нернста. Вільна енергія системи
-
Ентропія - функція стану системи;
-
Ентропія величина адитивна. Це означає, що зміна ентропії системи дорівнює алгебраїчній сумі змін ентропії частин системи. Або, загальна зміна ентропії в якомусь складному процесі дорівнює алгебраїчній сумі змін ентропії в простих процесах, із яких складається даний процес.
-
Нульовий рівень ентропії задається теоремою Нернста (німецький фізик і хімік), який у 1906 р встановив закон, який називають іще третім началом термодинаміки
.
(4.12)
Ентропія системи при зменшенні абсолютної температури до нуля теж зменшується до нуля.
-
з’ясуємо фізичний зміст ентропії.
З
першого начала термодинаміки
.
Нехай
маємо ізотермічний
оборотний процес.
Тоді
,
.
(4.13)
Тут
(4.14)
називається вільною енергією системи частинок.
Вільна енергія – це та частина внутрішньої енергії, за рахунок зменшення якої (знак мінус в (4.13)) система може виконати роботу.
Тоді добуток TS дає ту частину внутрішньої енергії, яка не може перетворитись в роботу, тобто зв’язану енергію.
Дійсно, якби в роботу можна було перетворити всю внутрішню енергію, це означало б зникнення системи.
-
у 1872 р. австрійський фізик-теоретик Л.Больцман зв’язав ентропію з термодинамічною ймовірністю W стану системи
.
(4.15)
Термодинамічна
ймовірність – це кількість мікроскопічних
станів систем, якими може бути реалізований
макроскопічний її стан. Наприклад,
макроскопічний стан системи із трьох
молекул газу – одна молекула знаходиться
в одній половині посудини, а дві в другій
може бути реалізований трьома способами.
Стани, зображені один під одним однакові,
так як не уточнюється в якій саме (лівій
чи правій) знаходиться одна молекула.
Отже W
= 1/3.
З формули Больцмана випливає що зростання ентропії означає перехід системи з менш імовірного стану в більш імовірний.