
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ВОДНОГО ГОСПОДАРСТВА ТА ПРИРОДОКОРИСТУВАННЯ
Кафедра водогосподарської екології, гідрології та природокористування
Звіт
на тему:
«Маршрутні спостереження»
Виконав:
студент гр. МБГ 21
Буйніцький В.В.
Перевірив:
доц. Антонов О.Д.
Рівне-2010
Зміст:
І.Маршрутні спостереження
II.Маршрутні спостереження досліджуваної території
III. Гірничий компас
IV.Словник
V.Використана література
Маршрутні спостереження
Маршрутні спостереження - наземні візуальні геологічні спостереження, які виконуються після збору і вивчення наявних матеріалів про природні умови досліджуваної території. Для виявлення та вивчення основних особливостей (окремих факторів) інженерно-геологічних умов проводяться прості вимірюваннями деяких показників властивостей геологічного середовища (елементів залягання порід, орієнтування тріщин, потужності шарів тощо). Незважаючи на простоту метод надзвичайно інформативний. В ході наземних спостережень, які супроводжуються описанням властивостей геологічного середовища та картуванням геоморфологічних елементів, вивчають:
геоморфологічний вигляд території і її геоморфологічщ структуру;
розріз (шляхом обстеження виходів порід на поверхню відслонень, осипів та ін.) і умови залягання порід, і мінеральний і гранулометричний склад, стан, властивоті ґрунтів (наприклад, кут укосу осипу);
гідрогеологічні умови, водопрояви (джерела,струмки,річки,озера), заболоченість, положення рівня водоносних і здренованих горизонтів (у колодязях, свердловинам, властивості підземних вод (колір, запах, смак, прозорість тощо).
геоботанічні особливості (вологолюбна, сухолюбна, солестійкії рослинність);
- геокріологічні (мерзлотні) умови;
прояви екзогенних геологічних процесів (зсувів, карсту тощо). В ході обстеження природних відслонень порід встановлююті, і
стратиграфічну приналежність - походження (наявність фауни, характер розрізу, структурно-текстурні особливості, характер шаруватості, наявність контактів).
Геологічне описання розрізів гірських порід дозволяє:
скласти геологічний розріз, на якому можна відобразити дані, які є важливими з точки зору інженерно-геологічіпи оцінки геологічної системи, що вивчається, стосовно до конкретного будівництва;
поділити досліджуваний об'єм геологічного середовища на| геологічні тіла, що відповідають таксономічним одиницям класифікації. Таксономічне виділення геологічних тіл різних категорій передбачає црюність даних про вік і генезис, скла і гірських порід і властивості ґрунтів.
Опис гірських порід ведуть у процесі наземних спостережеш, (вивчення відслонень, розчисток), гірничих і бурових робіт, при відборі зразків порід, в процесі польових і лабораторних випробувані, ґрунтів. Описуються:
- вивітрілі і зачищені породи у відслоненнях, розчистках;
- очищені від шламу куски керна, які добуті з свердловини;
- зразки, відібрані з гірничих виробок, очищені від парафіну моноліти ґрунту, (в лабораторних умовах). Зразковий порядок описання порід
назва породи,
колір (в сухому і вологому станах),
злам,
мінеральний і гранулометричний склад,
структура і текстура,
характер структурних зв'язків мінеральнрго рівня,
активні елементи і структура геологічного тіла,
ефективні структурні зв'язки,
включення (форма, склад, кількість),
пористість,
наявність порожнин, їх розміри, просторове розміщення,
- тріщинуватість (генезис, орієнтування тріщин, їх ширина, характер стінок, заповнювач, просторове розміщення, густота),
розмір і форма окремих зразків та їх розміщення на поверхні,
наявність флори і фауни,
наявність, склад і розподіл органічної речовини та легкорозчинних солей;
вологість, консистенція, міцність в масиві і в зразку,
зміни описаних ознак по розрізу.
При описанні відмічається характер контактів геологічних тіл (особливо відмін за вологістю, консистенцією, міцністю), виявляються шари порід з низькою міцністю, зони послаблення
Маршрутні спостереження слід виконувати з використанням топографічних планів і карт у масштабі не дрібніше, ніж масштаб наміченої інженерно-геологічної зйомки, аеро- і космознімків та інших матеріалів, що відображають результати збору і узагальнення матеріалів вишукувань минулих років (схематичні інженерно-гсологічні та інші карти).
Визначення напрямів маршрутів повинно проводитись з урахуванням результатів дешифрування аеро- та космоматеріалів і асфовізуальних спостережень. Маршрутні спостереження слід ідійснювати по напрямам, орієнтованим перпендикулярно до границь основних геоморфологічних елементів та контурів геологічних структур і тіл, простяганню порід, тектонічним порушенням, а також издовж елементів ерозійної і гідрографічної мережі, по наміченим прокладанням трас лінійних споруд, ділянкам з наявністю геологічних і інженерно-геологічних процесів тощо.
- Частота маршрутів залежать від масштабу і мети зйомки,кладності геоморфологічних, геологічних і гідрогеологічних умов, наявних специфічних ґрунтів, геологічних та інженерно-геологічні процесів, рельєфу и прохідності місцевості. Маршрути повинні досить рівномірно покривати всю площу знімання (приблизно один-два
маршрути на кожний квадратний сантиметр карти в масштяі знімання). Найбільшу увагу слід приділяти опису:
природних і штучних відслонень гірських порід (опорній розрізів),
виходів підземних вод (джерел) та інших водопрояіии, штучних водних
об'єктів (з заміром дебітів джерел, рішим води у колодязях і свердловинах,
температури),
проявів небезпечних геологічних і інженерно-геологічши процесів, малостійких та інших специфічних ґрунтів,
типів ландшафтів,
геоморфологічних умов.
При цьому слід проводити відбір зразків ґрунтів і проб води лабораторних досліджень, здійснювати збір відомостей опитування і попереднє планування місць розміщення ключових ділянок ,і і комплексних досліджень, а також уточнювати резульїаі попереднього дешифрування аеро- та космоматеріалів.
При проведенні комплексних вишукувань маршрутне обстежені їх території повинно включати як інженерно-геологічні, так і інженернії екологічні спостереження.
Кількість маршрутів, склад і об'єм супутніх робіт слід встановлювати в залежності від детальності вишукувань, їх призначення і складності інженерно-геологічних умов досліджуванні території.
При маршрутних спостереженнях на забудованій (освоєнім) території слід додатково виявляти дефекти планування території, розвиток заболоченості, підтоплення, просадок поверхні земні ступінь (надмірність, норма або недостатність) поливу газонів І деревинних насаджень та інші фактори, що зумовлюють зміну геологічного середовища або є їх наслідком.
За результатами маршрутних спостережень слід намічати місця розміщення ключових ділянок для проведення більш детальних досліджень, складання опорних геолого-гідрогеологічних розрізні, визначення характеристик складу, стану і властивостей ґрунти основних літогенетичних типів, гідрогеологічних параметр водоносних горизонтів з виконанням комплексу гірничопрохіднихробіт, геофізичних, польових і лабораторних досліджень, а
також (необхідності) стаціонарних спостережень.