Добавил:
Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Скачиваний:
78
Добавлен:
23.10.2019
Размер:
88.58 Кб
Скачать

9 Законодавче забезпечення інформаційної безпеки

До складу законодавства щодо забезпечення інформаційної безпеки включаються Конституція, закони України, акти Президента України, акти Кабінету Міністрів України, нормативні правові акти органів державної влади. Нижче ми охарактеризуємо найбільш значущі нормативні правові акти в галузі забезпечення інформаційної безпеки.

Конституція України містить норми, які визначають правові основи інформаційної безпеки: основні положення правового статусу суб'єктів інформаційних відносин, принципи інформаційної безпеки (законності, поваги прав, баланс інтересів особи, суспільства і держави), конституційний статус державних органів, що забезпечують інформаційну безпеку та ін.

Стаття 17. Захист суверенітету і територіальної цілісності України, забезпечення її економічної та інформаційної безпеки є найважливішими функціями держави, справою всього Українського народу.

Стаття 34. Кожному гарантується право на свободу думки і слова, на вільне вираження своїх поглядів і переконань.

Кожен має право вільно збирати, зберігати, використовувати і поширювати інформацію усно, письмово або в інший спосіб - на свій вибір.

Цивільний кодекс України

Стаття 302. Право на інформацію

1. Фізична особа має право вільно збирати, зберігати,

використовувати і поширювати інформацію.

Збирання, зберігання, використання і поширення інформації про

особисте життя фізичної особи без її згоди не допускаються, крім

випадків, визначених законом, і лише в інтересах національної

безпеки, економічного добробуту та прав людини.

2. Фізична особа, яка поширює інформацію, зобов'язана

переконатися в її достовірності.

Фізична особа, яка поширює інформацію, отриману з офіційних

джерел (інформація органів державної влади, органів місцевого

самоврядування, звіти, стенограми тощо), не зобов'язана перевіряти

її достовірність та не несе відповідальності в разі її

спростування.

Фізична особа, яка поширює інформацію, отриману з офіційних

джерел, зобов'язана робити посилання на таке джерело.

{ Стаття 302 із змінами, внесеними згідно із Законом N 3261-IV

( 3261-15 ) від 22.12.2005 }

ЗУ «Про інформацію» регулює відносини щодо створення, збирання, одержання, зберігання, використання, поширення, охорони, захисту інформації.  закріплює правові основи забезпечення безпеки особистості, суспільства і держави. Закон визначає ключові терміни в сфері інформації, які можна застосувати й для галузі інформаційної безпеки, принципи інформаційних відносин в Україні.

Встановлює види інформації за змістом та режимом доступу до неї.

ЗУ «Про захист інформації в інформаційно-телекомунікаційних системах» регулює відносини відповідно в сфері захисту інформації в інформаційних, телекомунікаційних та інформаційно-телекомунікаційних системах. Дає визначення понять цих систем. Визначає об’єкт захисту, суб’єктів відносин захисту інформації в системах. Встановлює загальні норми щодо умов обробки інформації в системі, забезпечення захисту інформації в системі, повноважень державних органів у сфері захисту інформації в системах.

Закон України "Про державну таємницю" регулює суспільні відносини, пов'язані з віднесенням інформації до державної таємниці, засекречуванням, розсекречуванням її матеріальних носіїв та охороною державної

таємниці з метою захисту національної безпеки України. 

Закону країни «Про захист персональних даних» регулює відносини, пов'язані із захистом персональних даних під час їх обробки.

Норми названих законів на більш детальному регулюють умови правового режиму доступу до відомостей конфіденційного характеру, конкретизують правовий статус суб'єктів відносин, що виникають з приводу таємниць і персональних даних. Саме в названих законах містяться основні заборони, обмеження та дозволи, які складають правові підстави для формулювань складів інформаційних правопорушень, спрямованих на інтереси особистості, суспільства і держави в області конфіденційності інформації.

Закон України "Про електронний цифровий підпис" визначає правовий статус електронного цифрового підпису та регулює відносини, що виникають при використанні електронного цифрового підпису