51.Особливості патогенезу вірусних інфекцій. Гостра та персистентна вірусні інфекції.

52.Імунологічні особливості вірусних інфекцій. Фактори противірусного імунітету.Інтерферони. Вірусні інгібітори.

Інтерферони - клас білків, що виділяються клітинами організмів більшості хребетних тварин у відповідь на вторгнення інородних агентів, таких як віруси. Завдяки інтерферонам клітини стають несприйнятливими по відношенню до цих агентів^[1]. Механізм дії інтерферонів полягає у викликанні каскаду реакцій, що приводять до руйнування дволанцюжкових РНК та деяких інших молекул.

53.Методи виявлення вірусів у культурі клітин та їх оцінка. Цитопатогенна дія вірусів, її види.

Вірус в заражених культурах (індикація вірусів) визначають за розвитку специфічної дегенерації клітин, тобто за цитопатогенному дії, виявлення внутрішньоклітинних часток, на основі позитивних реакцій гемадсорб-ції, гемаглютинації. Цитопатогенное дію вірусів і наявність внутрішньоклітинних включень визначають при мікроскопії, реєструючи відповідно морфологічні зміни клітин в результаті внутрішньоклітинної репродукції вірусу або скупчення віріонів або окремих їх компонентів в цитоплазмі і ядрі клітин при спеціальному фарбуванні. При вирощуванні вірусів в культурі клітин під агаровым покриттям реєструють утворення бляшок, або "негативних колоній", - світлих, порівняно з пофарбованим газоном живих клітин, плям на місці загиблих. Ідентифікацію вірусів проводять на основі виявлення специфічного антигену з допомогою імунологічних методів [реакції гальмування гемагглютина-ції (РТГА), зв'язування комплементу (РСК), нейтралізації (РН), преципітації в гелі, імунофлюоресценції] і виявлення специфічних фрагментів генома методом ПЛР.

ІФА -

76.Клітини імунної системи: макрофаги, т-лімфоцити, в-лімфоцити, їх популяції. Роль в імунній відповіді організму.

Макрофаги - фагоцити циркулють в периферичній крові і тканинні, макрофаги утворюються в кістковому мозку, впадають у кровотік у виді моноцитів. Т лімфоцити - 55-60%, розвиваються в тимусі під дією гормонів. 1) Т-кілери (руйнують клітини без участі АТ) 2) Т-хелпери (взаємодіють з B2 лімфоцитами, стимулюють їх проліфер. и трансформ. в плазматичні клітини)3) Т- супресори – пригнічу. проліфер. B-л і продук. антитіл. 4) Т –ефектори (відповід за клітинні реакції.)5)Т-л-памяті. B лімфоцити – 25-30%. Розвиваються в кістковому мозку. 1)B1-Т незалежні(приймають участь )2)B2-Т залеж. Перетворюються в плазматичні клтини за допомогою Т-хелп. 3)B3 –кілери руйнують клітини без Со, але за допомогою АТ 4)B4-супресори – пригнічують проліферацію Тлімф. 5)B5 – лімфоцити памяті. Інтерлейкіни (ILs) — цитокіни, відповідальні за міжклітинні взаємодії між лейкоцитами.

77.Форми і типи імунного реагування. Гуморальна імунна відповідь та її етапи.

Гуморальні фактори імунітету, що забезпечують вроджену резистентність організму, дуже численні. Виробляються вони різноманітними клітинами, головним чином Т-лімфоцитами і макрофагами, і нерідко є їх активаторами. Концентрація їх у крові і лімфі здорових людей невелика, але при інфікуванні може різко зростати. Більшість гуморальних факторів має антимікробної активністю та широким спектром дії. Природа їх різноманітна, але, як правило, вони є поліпептидами.