65.Центральні та перифер. Органи імунної ситеми. Імуномодулятори.Імуностимулятори та імуносупресори.

ИС – це лімфоїдна тканина яка взаємодіє з іншими системами і підтримує гомеостаз. 1)центральні – тимус, кістковий мозок. 2) периферичні – лімфо.судини. селезінка, міндалини.

66.Типи алергічних реакцій. Механізми розвитку гіперчутливості негайного та сповільненого типу.

За характером. 1) Гіперчутливість негайного типу 2) Гіперчутливість сповільненого типу.

За механ.розвитку. 1) B залежні А) анафілактичні б) цитотоксичні в) імунокомплексні. 2) Т залежн. А) інфекційна алергія б) хімічна алергія.

Гіперчутливість негайного типу- Виділені організмом в результаті реакції біологічно активні речовини (медіатори) викликають гострі запальні процеси. Гіперчутливість сповільненого типу. відбувається стимуляція синтезу Т-клітинами цитокінів, які визивають різні запальні процеси.

1. Принципи класифікації вірусів. Основні властивості вірусів людини і тварин.

Віруси – це неклітинні форми життя, які мають власний геном і здатні до розмноження у клітинах хазяїна, використовуючи їх метаболічні процеси. За хім. складом: біополімери, що складаються з нуклеїнової кислоти і білка. Відмітні властивості вірусів:1) субмікроскопічні розміри (нанометри);2) фільтрування через бактеріальні фільтри;3) неклітинна будова;4) один тип Н.К. - РНК або ДНК яка оточена білковою оболонкою (капсидом): субодиниці – капсомери – поліпептидні ланцюги навколо НК певним чином зєднуючись утв білковий капсид.;5) ізольована Н.К може бути інформаційною, інфекційною;6) не мають обміну речовин, вони облігатні внутрішньоклітинні генетичні паразити;7) спосіб розмноження диз'юнктивний - роздільний;8) здатні до кристалізації.

Класифікація вірусів:

1. Тип і характеристика н.к. (РНК-місткі або ДНК-місткі)

2. Розмір вібріону.

3. Наявність або відсутність суперкапсидної оболонки (складний чи простий)

4. Тип симетрії нуклеокапсиду (кубічний, спіральний).

5. Характеристика вірусних ферментів.

6. Антигенна характеристика вібріону.

7. Місце і характер розмноження в клітині (цитоплазма чи ядро)

8. Спосіб розмноження (дез'юктивний або роздільний)

44.Реакції вірусної гемаглютинації і гемадсорбції. Механізм, практичне використання.

РГА – це склеювання еритроцитів під дією вірусів. На поверхні деяких складних вірусів є рецептори – гемаглютиніни. Віруси адсорбуються на поверхню еритроцитів і завдяки гемаглютинінам викликають склеювання еритроцитів і утворення осаду з нерівним краєм.

РГадсорбціі – складні віруси при виході з клітини змінюють її мембрану, відбувається від брунькування.

До цих змінених місць можуть прикріплятися еритроцити.

45.Серологічні реакції, які використовують. у вірусології. Реакція вірус-нейтралізації.

1) Реакція вірус-нейтралізації гальмування гемаглютинації. РН – специфічні АТ сироватки нейтралізують інфекц. активність вірусу. Це можна перевірити при зараженні комплексом АГ-АТ чутливих клітин культур.

46.Реакція гальмування гемаглютинації, її механізм, практичне використання.

РГГА – використовують для складних вірусів які мають на поверхні гемаглютиніни. АТ специфічні. Вірусні АГ зв’язуються з ними і виклик. гальмування ГА (утворення норм. осаду еритроцитів) Використ. Для СИД і СД.

47. Реакція зв'язування комплементу, її суть, оцінка.

РЗК – це складна, серологічна реакція в якій використовується дві системи АГ,АТ и один СО. РЗК проходить у два етапи 1) система+Со – 1 год. 2) додають гемолітичну систему і через 1г роблять звіт. РЗК для СД и СИ.

48.Реакції з міченими антитілами і антигенами у вірусології. Реакція імунофлюоресценції (РІФ).

РІФ заснована на властивості флюоресціюючих антитіл специфічно з’єднуватись з гомологічним антигеном і викликати їх світіння в фіолетовій і ультрафіолетовій частині спектру люмінесцентного мікроскопу. РІФ специфічна, високочутлива, використовується в основному для ідентифікації антигену і може бути здійснена в кількох варіантах.

49.Використ клітинн. культур у вірус. Класиф. культур клітин. Пожив. Середов. для культивування клітин.

1) Первинно трипсонізовані клітинні культури отримують з швидко зростаючих тканин (людини, мишей), кількість пасажів 8-10. (вивчають взаємодію вірусу з клітиною ) 2) пасажні клітини – отримують з пухлинних тканин. Кіл-сть пасажів безмежно. 3) напів пасажні клітини – отримують з нормальних клітин. Набір хромос. диплоїд. Це клітини шкіри, легень. Кіл-сть пасажів до 100. Використ. Для отримання вірусних вакцин.

Основні поживні середовища – це середовища, які за складом, наявністю живильних речовин придатні для культивування багатьох видів бактерій.

Спеціальні середовища використовуються в тих випадках, коли мікроорганізми не ростуть на простих поживних середовищах.

Елективні середовища – це середовища, на яких мікроорганізми певного виду ростуть швидше, більш інтенсивно, опереджають у своєму розвитку інші види бактерій.

Селективні середовища – це середовища, які завдяки додаванню певних компонентів (жовч, фарби, антибіотики та ін.) здатні пригнічувати розвиток одних видів мікроорганізмів, але не впливають на інші види.

Диференціально-діагностичні середовища – це середовища, які дозволяють визначити певні біохімічні властивості мікроорганізмів і проводити їх диференціацію.

50.