12. Комплектування зсу, поняття, значення, задачі

Під комплектуванням Збройних Сил розуміється встановлена та врегульована законодавством країни система заходів щодо забезпечення Збройних Сил особовим складом . Задачами комплектування є:

1.Забезпечення особовим складом встановлених штатів кадру ЗСУ

2.Правильний розподіл осіб, які призоваються на військову слжбу за видами ЗСУ, родам військ, спецвійськам та службам, частинах, кораблях, за посадами в залежності від ділових, моральних, психологічних якостей, стану здоров”я, фізичного розвитку, загальноосвітньої та спеціальної підготовки

3.Підготовка військово – навчених резервів у запасі ЗСУ.

Джерела комплектування – це громадяни України, які прн наявності визначених законом умов підлягають призову( або можуть бути прийняти) на військову службу.

Закон України Про ВО та ВС визначаючи джерела комплектування, встановив, що усі особи чоловічої статі – громадяни України, незалежно від походження, соціального та майнового стану, національної приналежності, освіти, мови, роду та характеру занять мешкання повинні проходити військову службу у збройних силах. Джерелом комплектування ЗСУ особовим складом можуть бути і жінки, громодяни України у віці від 19 до 40 років, які мають медичну освіту або іншу спеціальну підготовку.

Спосіб комплектування - це встановлений порядок залучення громадян України на військову службу: а)на основі призову; б) добровільний вступ -- прийняття громадян України на військову службу за контрактом.

Призов є основним способом комплектування ЗСУ у мирний час. Під час оголошення мобілізації у военний час комплектування ЗСУ усіма категоріями військовослужбовціяів, як правило здійснюється на основі призову за мобілізацією. У мирний час у добровільному порядку ЗСУ комплектуються офіцерським складом, прапорщиками, мічманами, сержантами та рядовими за контрактом.

Згідно ст.4 Закону України „Про військовий обов’язок і військову службу” комплектування військовослужбовцями Збройних Сил України та інших військових формувань здійснюэться шляхом:

- призову громадян України на військову службу;

- прийняття громадян України на військову службу за контрактом.

13. Військовий обов”язок в Україні

Одним з конституційних обов’язків громадян України військовий обов’язок, тобто “ захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є обов’язком громадян України” ( ст., 65 КУ). Військовий обов’язок громадян встановлюється державою. Соціальним призначенням загального військового обов’язку э забезпечення комплектування Збройних Сил України та інших військових формувань утворених у відповідності до діючого законодавства України як у мирний так і воєнний час, крім того - для підготовки населення до захисту України.

Суб’єктами загального військового обов’язку э громадяни України. Цей обов’язок не поширюються на іноземних громадян і осіб без громадянства. Закон України “Про військовий обов’язок та військову службу” конкретизує конституційні положення і визначає правові основи будівництва Збройних Сил України, він є базовим законом у військовій сфері та займає особливе місто у системі законодавства України .Військовий обов’язок в Україні має характеризувати наступні характерні ознаки:

1. Розповсюджується тільки на громадян України;

2. Він є загальним: призову на військову службу підлягають усі громадяни України - особи чоловічої статі;

3. Військовий обов’язок виконують особисто: не дозволяється заміна призовника іншою особою; за ухилення від призову або виконання обов’язків військової служби винні особи несуть кримінальну відповідальність;

4. Обмежена у часі, та віці: закон точно встановлює строки військової служби, кількість та тривалість навчальних зборів, граничний вік перебування у запасі.

Згідно ст. 3 закону військовий обов’язок здійснюється громадянами України у таких формах:

- підготовка громадян до військової служби;

- приписка до призовних дільниць;

- прийняття в добровільному порядку ( за контрактом) та призов на військову службу;

- проходже6ння військової служби;

- виконання військового обов’язку в запасі;

- проходження військової служби у військовому резерві;

- дотримання правил військового обліку.

Щодо військового обов’язку громадяни України поділяються на такі категорії (ст. 9 ЗУ):

допризовники — особи, які підлягають приписці до призовних дільниць;

призовники — особи, приписані до призовних дільниць;

військовослужбовці — особи, які проходять військову службу;

військовозобов’язані — особи, які перебувають у запасі для комплектування Збройних Сил України та інших військових формувань на особливий період, а також для виконання робіт із забезпечення оборони держави;

резервісти — військовозобов’язані, які у добровільному порядку проходять службу у військовому резерві Збройних Сил України та інших військових формувань.