Засоби індивідуального захисту при виконанні газонебезпечних робіт. Правила користування та випробування.

При виконанні газонебезпечних робіт у загазованому середовищі використовують переважно шлангові типу ПШ-1 або ПШ-2 та в деяких випадках киснево-ізолюючі протигази, а також рятівні пояси та шнури /мотузки/.

Використання фільтруючих протигазів не дозволяється.

Шлангові протигази типу ПШ-1 і ПШ-2 є індивідуальними ізолюючими приладами, які застосовуються для захисту органів дихання при недостатній кількості кисню у оточуючому середовищі, а також при наявності в ньому великої концентрації отруйних газів, парів, диму, туману та пилу, за винятком тих речовин, які можуть привести до отруєння організму через незахищену шкіру.

У відповідності з “Правилами безпеки систем газопостачання України” кожний робітник, який бере участь у виконанні газонебезпечних робіт, в т. ч. і керівник бригади, зобов’язані мати шланговий протигаз.

Шланговий протигаз ПШ-1 складається зі шлем-маски з ґофрованою трубкою і армованого ґумового шлангу /через який втягується чисте повітря/.

В комплект протигаза входить рятувальний пояс, рятувальний шнур /мотузок/, три шлем-маски різних розмірів і ящик для зберігання.

Шланговий протигаз ПШ-2 із примусовою подачею повітря складається з трьох шлем-масок різних розмірів із ґофрованою трубкою, рятувального пояса і шнура /мотузки/, шлангу і електроповітродувки.

Перед початком роботи у шланговому протигазі необхідно перевірити його справність. Протигаз справний, якщо при затискуванні рукою ґофрованої трубки неможливо дихати. Маска або шлем протигаза повинні бути підібрані по розміру і щільно прилягати до обличчя, не викликаючи больових відчуттів.

Розмір шлем-маски шлангового протигаза підбирають у відповідності із загальними правилами підбору протигазів.

До початку і під час роботи у шланговому протигазі необхідно слідкувати, щоб кінець шлангу був у зоні чистого повітря, а сам шланг не перегинався, не скручувався і не був затиснутий яким-небудь предметом. Кінець шлангу повинен бути обов’язково закріплений для попередження можливого переміщення.

Шланг протигазу повинен мати внутрішній діаметр не менше 20 мм. і довжину не менше 8 м., але не більше 15 м. у самовсмоктуючих і не більше 40 м. у протигазів із механічною подачею повітря.

Киснево-ізолюючі протигази повинні використовуватись, коли загазований простір не може бути своєчасно і надійно провітрено.

Дозвіл на користування киснево-ізолюючим протигазом у кожному випадку повинен видавати керівник робіт особам, що мають медичний дозвіл, допущені медичною комісією до роботи у протигазі і які пройшли спеціальний інструктаж по правилах користування таким протигазом.

Якщо регенеративний патрон пропрацював за один або декілька прийомів більше 30 хв., його необхідно перезарядити або замінити новим. Час роботи в киснево-ізолюючому протигазі слід записувати в паспорт протигаза.

Інженерно-технічний працівник, який відповідає за видачу киснево-ізолюючого протигаза, зобов’язаний перевірити роботу всіх частин протигаза по інструкції, яка додається до кожного протигазу.

Під час роботи в киснево-ізолюючому протигазі необхідно слідкувати, щоб залишковий тиск кисню в балоні забезпечив повернення працюючого в ньому від місця виконання робіт у незагазовану зону.

Тривалість роботи у протигазах без перерви не повинна перевищувати 30 хв.

Відповідальність за організацію, проведення і безпечну роботу людей у протигазах несе керівник робіт.