Обов’язкові медичні огляди працівників певних категорій.

Згідно “Порядку проведення медичного огляду працівників певних категорій” затвердженого наказом МОЗ України від 21.05.2007р. № 246 власник підприємства /адміністрація/ зобов’язаний за свої кошти організувати проведення попереднього /при прийнятті на роботу/ і періодичних /протягом трудової діяльності/ медичних оглядів працівників, зайнятих на важких роботах, роботах із шкідливими чи небезпечними умовами праці або таких, де є потреба у професійному доборі, а також щорічного обов’язкового медичного огляду осіб віком до 21 року.

Контингент осіб, які підлягають медичному огляду визначається адміністрацією господарства разом із санепідемстанцією та профспілковим комітетом.

Власник має право притягнути працівника, який ухиляється від проходження обов’язкового медичного огляду, до дисциплінарної відповідальності і зобов’язаний відсторонити його від роботи без збереження заробітної плати.

Соціальне страхування від нещасних випадків та профзахворювань.

Усі працівники підлягають обов’язковому соціальному страхуванню власником від нещасних випадків і професійних захворювань.

Страхування здійснюється в порядку і на умовах, що визначаються законодавством і колективним договором /угодою, трудовим договором/.

З фонду соціального страхування здійснюються виплати сум, що належать потерпілому працівникові за період його тимчасової непрацездатності або в порядку відшкодування шкоди та одноразової допомоги, передбаченої статтею 9 закону України “Про охорону праці”.

Навчання з питань охорони праці.

Навчання та інструктаж працівників із питань охорони праці є складовою частиною системи управління охороною праці і проводяться зі всіма працівниками у процесі трудової діяльності.

Усі працівники, які приймаються на роботу, і у процесі роботи проходять на підприємстві навчання, інструктаж із питань охорони праці, надання першої медичної допомоги потерпілим від нещасних випадків, інструктаж із пожежної безпеки, а також повинні знати свої дії та вміти правильно їх застосовувати при виникненні аварійних ситуацій.

За характером і часом проведення інструктажі з питань охорони праці поділяються на вступний, повторний, позаплановий та цільовий.

Вступний інструктаж проводиться спеціалістом служби охорони праці за відповідною програмою вступного інструктажу з усіма працівниками, яких приймають на постійну або тимчасову роботу, із працівниками інших організацій, які задіяні у виробничому процесі, учнями та студентами, що проходять виробничу практику, у разі екскурсії на підприємство.

Первинний інструктаж проводиться до початку роботи безпосередньо на робочому місці з працівником новоприйнятим /постійно чи тимчасово/ на підприємство, який переводиться з одного цеху виробництва до іншого, який буде виконувати нову для нього роботу, із відрядженим працівником, який бере безпосередню участь у виробничому процесі на підприємстві за діючими на підприємстві інструкціями з охорони праці відповідно до виконуваних робіт та переліку питань первинного інструктажу.

Повторний інструктаж проводиться з працівниками на робочому місці в терміни:

на роботах із підвищеною небезпекою - 1 раз на 3 місяці;

для решти робіт - 1 раз на 6 місяців.

Проводиться індивідуально з окремим працівником або з групою працівників, які виконують однотипні роботи, за обсягом і змістом переліку питань первинного інструктажу.

Позаплановий інструктаж проводиться з працівниками на робочому місці або в кабінеті охорони праці:

- при введенні в дію нових або переглянутих нормативних актів про охорону праці, а також при внесенні змін та доповнень до них;

- при зміні технологічного процесу, заміні або модернізації устаткування, приладів та інструментів, інших факторів, що впливають на стан охорони праці;

- при порушеннях працівниками вимог нормативних актів про охорону праці, що можуть призвести або призвели до травм, аварій, пожеж тощо;

- при виявленні особами, які здійснюють державний нагляд і контроль за охороною праці, незнання вимог безпеки стосовно робіт, що виконуються працівником;

- при перерві в роботі виконавця робіт більш ніж на 30 календарних днів - для робіт із підвищеною небезпекою, а для решти робіт - понад 60 днів.

Обсяг і зміст позапланового інструктажу визначаються в кожному окремому випадку залежно від причин і обставин, що спричинили потребу його проведення.

Цільовий інструктаж проводиться:

- при виконанні разових робіт, не передбачених трудовою угодою;

- при ліквідації аварії, стихійного лиха;

- при проведенні робіт, на які оформлюються наряд-допуск, розпорядження або інші документи.

Обсяг і зміст цільового інструктажу визначаються залежно від виду робіт, що ними виконуватимуться.

Розділ 4. Характерні особливості роботи в газовому господарстві, перелік газонебезпечних робіт і порядок їхнього виконання.

Фізичні та хімічні властивості природного та зрідженого газу.

Природний газ.

Природні гази розподіляються на 3 групи:

- газ, що добувають із чисто газових родовищ, являє собою сухий газ без важких вуглеводнів;

- газ, що добувають із нафтових родовищ разом із нафтою, являє собою суміш сухого газу з газоподібним бензином і пропан-бутановою фракцією;

- газ, що добувають із газоконденсатних родовищ, являє собою суміш сухого газу і конденсату.

Природний газ складається з насичених вуглеводнів, загальна формула гомологічного ряду яких C_nH_2n+2. Це є - метан CH₄, етан C₂H₆, пропан C₃H₈, бутан С₄H₁₀ і пентан C₅H₁₂, а також домішки двоокису вуглецю СО₂, сірководню H₂S, азоту N₂, водяні пари та ін.

Орієнтовний склад природних газів.

Таблиця 1.

__________________________________________________________________

Склад газів /в об’ємних % /

__________________________________________________________________

СН₄ С₂Н₆ С₃Н₈ С₄Н₁₀ С₅Н₁₂ СО₂ N₂ H₂S

метан етан пропан бутан пентан і вуглекис- азот сірко-

гомологіч- лий газ водень

ний ряд ви-

щих алканів

__________________________________________________________________

90- 0,2- 0,1- 0,1- 0,1- 0,1- 0,2- 0-

98,9 2,2 0,8 0,2 0,3 0,3 3,6 2

__________________________________________________________________

Очищений і осушений газ для комунально-побутових потреб відповідає вимогам ГОСТ 5542-78. Він надходить із магістральних газопроводів і транспортується по газорозподільних мережах населених пунктів міст і сіл нашої області.

Основним компонентом природного газу є метан СН₄ . Властивості метану є основними для властивостей природного газу, так як його вміст коливається в межах 90-98%.

Природний газ без кольору, запаху і смаку, легший за повітря майже в 2 рази /Молекулярна маса повітря становить 29 в.о., а молекулярна маса метану - 16 в.о./.

Густина його коливається в межах 0,72 - 0,75 кг/м³, відносна по повітрю - 0,60 - 0,62. Температура спалаху 550-650⁰ С. Нижча теплота згорання 8400-8500 ккал/м³. Природний газ вибухонебезпечний. Вибухонебезпечна концентрація в повітрі в межах 4-15% об’ємних.

Так як газ без запаху, то його одоризують, тобто надають йому різкий специфічний запах, по якому його легко визначити навіть при незначних концентраціях у повітрі приміщення. В якості одоранту служить етилмеркаптан, який містить до 50% сірки і має різкий запах. Його добавляють до газу в такій кількості / 16г на 1000 м³ /, щоб запах відчувався при концентрації газу в повітрі не більше 1/5 частини нижньої межі вибухової небезпечної концентрації. Ця кількість забезпечує відчуття наявності газу в повітрі при його вмісті біля 1%.

Для повного згоряння 1 м³ газу необхідно витратити 2 м³ кисню О₂, або 9,5 м3 повітря. У процесі горіння при неповному згоранні газу виділяється дуже отруйний газ - окис вуглецю /чадний газ/ СО.

1. СН₄ + 2О₂ = СО₂ + 2Н₂О - повне згорання СО₂ - двоокис вуглецю.

2. СН₄ + 1,5О₂ = 2Н₂О + СО - не повне згорання СО - чадний газ.

Чадний газ без кольору і запаху, а по питомій вазі майже однаковий з повітрям. /Молекулярна вага повітря - 29 в.о., Мсо - 28 в.о./. Концентрація його в повітрі більша встановленої норми небезпечна для здоров’я і життя людини. За санітарними нормами вміст окису вуглецю в повітрі робочої зони не повинна перевищувати 0,02 мг. на 1 літр повітря. При більшій концентрації роботи повинні виконуватись у спеціальних протигазах.

У відповідності з ГОСТ 5542-78 газ, який подається в міста і села, повинен задовольняти наступним вимогам:

а) вміст шкідливих домішок /у грамах на 100 м³ газу/ не більше: сірководню H₂S - 2, аміаку NH₃ - 2, ціаністих сполук у перерахунку на синильну кислоту - 5, смоли і пилу - 0,1; нафталіну - 10 (літом) та 5 (взимку);

б) вміст кисню О₂ - не більше 1%;

в) запах газу повинен відчуватися при наявності його в повітрі не більше 1/5 частини нижньої межі вибуховості.