До є. П. Ковалевського

23 квітня 1860. С.-Петербург

Чтимый и глубокоуважаемый

Егор Петрович!

Во имя всех святых и в особенности во имя великомученика Георгия, извините мне, что я не самолично поздравляю вас с днем вашего ангела. (Легче верблюду в игольное ухо пройти, нежели доброму художнику среди бела дня оставить свою рабочую).

По обычаю предков наших, воместо злата-серебра нетленного, посылаю вам тленное последнее дело рук моих и пребываю сердечно любящий вас

Т. Шевченко

23 апреля

1860.

До в. Г. Шевченка

15 травня 1860. Санкт-Петербург

15 мая.

Чи ти мої письма не читаєш, чи прочитавши, занехаєш? Я вже тобі тричі, і оце четвертий раз пишу, що я се літо не вирвуся із Петербурга, що не прибуду додому чи до тебе. А ти мені щораз товкмачиш, що я тебе жду, що чи будеш ти, чи ні. Знай же тепер, що я се літо і зиму не буду на Україні; а на ту весну, як Бог поможе, прибуду, а ти до того часу дбай о клапті землі, чи по сім, чи по тім боці, тілько щоб над самісеньким Дніпром. Та дбай так, щоб нам укупі оселиться. Занехай Ржищев, цур йому, тому домові, повітці, вітрякові й отим трьом грушам. Якщо тобі дуже уподобався пан Трощинський, то бери в його службу; я чув, що він пан і заможний, і не лукавий. А там, як матимеш час, то подивися сам на ті Рудяки, бо Григорович і збрехать уміє. Якщо тобі подобаються оті Рудяки, то возьми в посесію 20 десятин на 25 літ, гарненько поторговавшись з Трощинським, та захожуйся будоваться. Се літо ніколи, а на те хіба. Та ще ось що: як зробиться отак, як я оце пишу, то дбай о дубовім лісі на надвірню комору (на робочу), і якщо та придуркувата Харита не сха/201/менулась, то проси сестру Катерину і сестру Ярину, чи не накинуть вони оком у Керелівці яку огрядну та чепурну дівчину, хоч і вдовицю, аби чесного роду, та щоб не стара і доладна була. Без жінки і над самісеньким Дніпром, і в новій великій хаті, і з тобою, мій друже-брате, я буду на самоті, я буду одинокий.

Що робиться в Межирічі? Чи не бачився з Змієвським? Отой ґрунт, що ми з тобою оглядали, у печінках сидить. Одішли оцей екземпляр объявления об «Основі» П. Ф. Семеренку. Я йому після «Кобзаря» уже двічі писав, а він мені анітелень! Нехай собі сердиться, коли в його така сердита натура. На сім тижні я або Білозерський пошле Трощинському такий же екземпляр объявления.

Оставайся здоровий. Цілую твою жінку і твоїх діточок. Друг і брат твій

Т. Шевченко

Шкода, що твої хлопці написали до мене чортзна по-якому; вони хоч би у Прісі училися писать по-людському.

В половині іюня, а може, й ранше, заїде до тебе офіцер Новицький. Привітай його гарненько і найми або своїх позич йому коней до Жаботина. Йому поручено самолично торговаться з Фліорковським, а в Городище на завод сам його повези.

До ф. Л. Ткаченка

30 травня 1860. С.-Петербург

1860, 30 мая.

С.-Петербург.

А знаєш що, Федоте? Я чув, що ти вже на другій оженився. Накинь оком полтавку, кирпу чорнобривку, то на ту весну будеш у мене старшим боярином. Скажи мені, чи буде що з цього, чи ні. Якщо буде, то я на ту весну прибу[ду] в Полтаву і щиро поцілую тебе.

Дуже давній твій друг-товариш

Тарас Шевченко

Багатої мені не треба, аби була кирпатенька та чорнобрива. А мене ще лихо не взяло. Нехай тобі оцей добрий чоловік скаже.

Адрес: В Академию художеств

Т[арасу] Гр[игорьевичу] Ш[евченку].

На звороті:

Федоту Леонтьевичу

Ткаченку.