До д. О. Хрущова

24 травня 1859. С.-Петербург

24 мая.

Во имя Божие подождите меня в Москве до 28 мая. Если не можете, то с получением сего уведомьте.

Искренний ваш

Т. Шевченко

До м. О. Маркович

25 травня 1859. С.-Петербург

25 мая.

Спасибі тобі, моя доню любая, моя единая, що ти мене хоч у Дрездені згадала. Я ще й досі тут, не пускають додому. Печатать не дають. Не знаю, що й робить. Чи не повіситься часом? Ні, не повішусь, а втечу на Україну, оженюсь і вернуся як умитий в столицю. Коли ви вернетесь до нас? Якби через рік, то дуже добре було б. З Кожанчиковим я бачився позавчора, і він мені нічого не казав про «Ледащицю». Серденько моє! Не посилайте поки що нічого отим книгарям — поки вас лихо не прискрипало. Бо вони не бачать, а носом чують наші злидні. А втім робіть, як самі знаєте. Восени буде у нас свій журнал під редакцією Белозерского і Макарова. Підождіть трошки. А поки що нехай вам Бог помагає на все добре. Тричі цілую вас і вашого Богдася, амінь.

Т. Шевченко

Як матимете час, то пишіть до мене через Камінецького, бо він знатиме, де я повертаюсь.

До в. В. Тарновського

Травень 1859. С.-Петербург

Вручителю сего вручите сало.

Т. Шевченко

На звороті:

Благородному Василию Васильевичу

малому

Тернавскому.

В доме Федорова.

До м. М. Лазаревського

10 липня 1859. Межиріч

10 июля,

с. Межиріч.

Спасибі тобі, за твоє письмо і за письмо М[арии] А[лександровны]. Я це думаю їхать у Гирівку, добре було б, якби і ти туди хоч к половині августа приїхав, а раньше, то ще лучше, лучше б. А поки те буде, пошли мій коротенький лист М[арии] А[лександровне]. Та щоб не даром німці папір возили, то напиши і ти їй на другім чистім боці, вона, я знаю, буде дуже, дуже рада.

Добре було б, якби ти побачився з Кожанчиковим та розпитав би його про ту прокляту цензуру. Як побачиш Костомарова, то поцілуй його за мене, Каменецького тож, а Александру Ивановну аж тричі. Оставайся здоров, нехай тобі Бог помагає на все добре.

Т. Шевченко

Чи граф Ф[едор] П[етрович] в Академії, чи ні?

До в. Г. Шевченка

13 липня 1859. Межиріч

Я не дождався Парчевського; то й не зробив нічого, тілько купив гербового паперу; а на папері тім пишіть вже ви, що знаєте і що вам Бог на розум пошле. Оставайтеся здорові; нехай вам Бог допомагає на все добре. Щирий брат ваш Т. Шевченко

Іюль 13, 1859.

До м. В. І м. О. Максимовичів

22 липня 1859. Мошни

Мошны,

22 июля

1859.

Мои единые други! Я опинився аж у Мошнах, а чого я тут опинився, про те скажу вам, як побачимось, а на сей раз вручителю сего вручите мои вещи і гроші, і сорочку, як пошита, і бриль. Може, я ще заїду до вас, як вертатимусь у Петербург, а може й ні, я ще й сам добре не знаю. Оставайтеся здорові! Нехай вам Бог помагає на все добре. На той рік, може, буду вашим сусідом, а поки що не забувайте щирого вашого

Т. Шевченка.

А саквояж ваш я таки трохи попом’яв. Вибачайте!

На звороті:

В Прохоровке

Ее превосходительству

Марье Васильевне

Максимович.

Или Михайлу Александровичу

Максимовичу.

До м. В. І м. О. Максимовичів

26 липня 1859. Мошни

Други мои единые!

По требованию начальства я завтра буду в Києві. Добре б ви зробили, якби й ви рушили в Киев. Помолилися б Богу і за одним заходом зо мною б побачилися, бо на Михайловій горі, не знаю, чи швидко нам доведеться бачитися. А тим часом нехай вам добре сниться.

Не забувайте Т. Шевченка.

1859.

26 июля.

Мошны.

На звороті:

Ее превосходительству

Марии Васильевне

Максимович.

В Прохоровке.