12. Аутсорсінг

Аутсорсінг – форма організації БП при якій окремі функції передаються підрядникам (аутсорсерам) або зовнішнім провайдерам. Відмінність А від звичайних партнерських зв’язків полягає в тому, що стосунки між компаніями будуються на довгостроковій основі; а аутосорсінг гарантує стабільно високу якість своїх товарів або послуг.

Відмінність аутосорсінгу від виробничої кооперації полягає в тому, що підрядники виконують частини окремих БП, не пов’язаних з постачанням матеріальних цінностей.

Розрізняють такі основні види А:

1) А виробничих БП (залучені зовнішніх транспортних компаній, компаній з утилізації відходів)

2) субконтрактація – закупівля сировинних ресурсів у зовнішніх провайдерів за умови коперативного розміщення замовлення

3) фінансовий А передача ф-цій ведення обліку аудиторській компанії

1. А персоналу (HR)—(OU+STATTIHG)

а) аутстаффінг – виведення персоналу за штат (співробітники оформлені в 1 компанії, фактично працюють на іншу)

б) передача кадровим та тренінговим агенствам функцій з набору та навчання персоналу, а також кадрового діловодства

5) ІТ-аутсорсінг

а) для компаній ІТ – розробка прогрмного забезпечення та виконання інших робіт зовнішніми провайдерами

б) для компаній реального сектору – залучення спеціалізованих компаній для обслуговування корпоративних інформаційних систем.

Переваги:

1. Зовнішні провайдери забезпечують більш високу якість дорученої йому роботи внаслідок ефекту масштабу при виконанні однотипних операцій.

2. Компанія –замовник має можливість розвивати ключові компетенції, не відволікаючись на другорядні справи.

3. Компанія –замовник одержує доступ до таких ресурсів, які не можуть бути залучені іншим шляхом, внаслідок своєї рідкісності або високої цінию

4. А дозволяє поліпшити ділову репутацію компанії-замовника, внаслідок більш якісного облуговування клієнтів.

Ризики А:

1) ймовірність несанкціонованої втрати інформації і появи нового конкурента, який буде робити бізнес з її використанням

2) втрата керованості контролю над частиною власних ресурсів, усунення керівників від управління деякими бізнес-процесами і зниження якості управлінських рішень.

3) зниження продуктивності роботи персоналу внаслідок погіршення морального клімату в колективі (при застосування А персоналу або кадрового А)

4) недобросовісність аутсорсера, внаслідок якої компанії доведеться повернутись до самостійного виконання раніше делегованої делегованих функцій

5) зниження корпоративного ІQ, що зумовлені втратою частини знань та навичок при тривалому використанні досвіду чужих фахівців.

6) монополізаця ринку певних послуг одним провайдером, яка зумовлює погіршення їх якості та підвищення ціни.

Засоби зниження ризику А:

• обгрунтований вибір функцій, які делегуються

• частковий аутсорсінг, тобто встановлення коопераційних зв’язків тільки з тими провайдерами, з якими є досвід попередньої короткоспрокової співпраці.

• ведення досьє на потенційних провайдерів

• конкурсний відбір провайдерів на тендерній основі

• оптимізація умов договору між замовником та А-ром із зсувом балансу інтересів в бік замовника

• створення чіткої системи критеріїв оцінки якості роботи провайдера та контролю індикаторів та нормативів знань.

• моніторинг аутсорсінгових відносин

• наявність плану SOS (антикризового управління у надзвичайній ситуації) – розрахунок витрат, пов’язаних з відмовою від аутсорсінгу (придбання активів, навчання персоналу, контроль руху інформації) та програма дій працівників підприємства – замовника.

Для обгрутнкування передачі функцій на А викорситовуються матриці:

1) Price Waterhouse Coopers

2) Матриця “BCG”

Досвід А в Україні: