8, 9. Сутнісна характеристика, переваги і недоліка Мережевих і мережоподібних п-в. Організація діяльності за принципом мережі

Перехід до сучасних м-дів упр-ня пов”язаний з мережопод-ми орг. стр-ми та п-вами.

Причини викоррис-ня мер-под принципів орг-й п-в:

Постійна зміна зовн-го серед-ща і необх-сть адаптації до нього виробників.

Постійне ускладнення в-чої і комерц-ї діял-сті п-в.

Збіл-ня значення чинника часу.

Розширення простору п-в.

Низька еф-сть загально-прийнятих норм кооперацій при рішенні складних проблем госп діял-сті.

Прагнення до автономних форм праці

Наявність міжорг-них систем інфи і комунікацій.

Особливості, які створюють умови для виникнення мережопод і віртуальних компаній:

Будь-яка людина або група осіб можуть у б-я місці і в б-я час вільно мати доступ через автоматизовані системи зв”язку до б-я необх-ї для них інфи.

Б-я людина або група осіб вміють використ-ти сучасні інф-ні технології для розв”язання проблем, що стоять перед ними.

Людина або група осіб або сус-во мають необх-ні технол-ні з-би, інфрастр-ру і соц-ну базу для в-ва і відтворення необх-ї інфи.

Мережоподібна орг-ція – орг-й тип, що хар-ся стр-рою мережі принципово рівних і незалежних партнерів. Головне зусилля м-под-ї стр-ри направлене на збереження відмінностей окремих партнерів при одночасному визнанні спільних цілей шляхом активного включення у процеси прийняття рішень. Мережоподібне п-во – коопераційна угода.

Мережі – гнучкі стр-ри, які дозволяють п-вам, що входять до них, конкурувати між собою, залучати нових партнерів і, одночасно, організовувати і координувати діял-сть своїх членів.

Мережі об”єднають 2 основних принципи: конкуренцію і кооперацію. Подібна система дозволяє зібрати воєдино та ефективніше використовувати обмежені ресурси. Мер-под модель може однаково застос-сь як для внутр-рог-го співробітництва, так і для взаємодії із зовн-ми контрагентами.

Можливі 2 орг-ні моделі розвитку мер-под форм:

М-под стр-ра великої компанії, що збирає навколо себе фірми меншого розміру, доручаючи їм виконання різноман-х спец-х завдань. Мережа є ієрархізована, велике п-во займає домінуюче стан-ще, виступаючи гол-м замовником. Великі фірми підбирають партнерів, що відрізняються гнучкістю, адаптивністю і творчим потенціалом (дослідж-ня, марк-г, конс-г)

Мережа п-в, близьких за розмірами, більшість яких самостійні, але підтримують 1 одного в госп-му плані. Подібна мережа часто діє в межах 1-го р-ну або 1-го виду діял-сті.

Переваги Мереж-под форми: 1. Адаптивність та швидка реакція на зміну кон’юктури,2. концентрація діял-сті п-ва на пріоритетних областях спеціалізації, на власних спеціальних процесах, 3. істотне скорочення витрат забезпеч-ня їх рац-ї стр-ри і підвищ-ня прибутків, 4. низький рівень зайнятості. 5. притягнення до спіл-ї діял-сті в рамках мережі найкращих партнерів.

Недоліки

Слабкість контролю над усіма процесами; сильна залежність від роботи суміжників; складність роботи з працівниками

10. Суть, переваги і недоліки Віртуальних п-в – 1)різновид мережевої структури, основним принципом роботи якого є широке використання інформаційних технологій для організації роботи розподілених робочих груп.

2) бізнес-структура, яка за допомогою мережц інет встановлює партнерські стосунки, функціонує в мережі інет, координує і поєднує діяльність партнерів за її допомогою

3) стадія розвитку мер-под орг-цій, коли п-во існує виключно на основі інф-х технологій. Вірт-ня орг-ція – мережа ділового співробітництва, що включає певний бізнес та його зовнішнє оточення ( постачальники і споживачі ) ф-онування яких координується і поєднується за доп-ю суч-х інф-х технологій і з-бів телекомунікацій.

Поширення моделі віртуального п-ва пов*язане з дією таких чинників:

1) прискорений розвиток інформаційних технологій

2) необхідність обміну знаннями між представниками різних країн

3) проблемами пересування в мегаполісі

4) наявністю технічних можливостей для віддаленого досутупу до корпоративних сховищ інформації

Основні види віртуальних форм:

1. вірт-не робоче місце, означає віддал-й доступ до свого офісу за доп. спец прог забезпечення. Вірт-не робоче місце включає:

Робоче місце працівника;

Корпоративну мережу п-ва;

2. Віртуальний офіс – сукупність територіально розподілених компаній, які об*єднані єдиною інфомраційною системою. Корпоративний центр такої БС одержує інформацію про діяльність окремих БО в режимі ерального часу

3 Вірт команди – групи працівників, які знаходяться там, де їм зручніше.

4 Вірт п-ва – певна кіл-сть суб”єктів, які працюють як єдине ціле.

Середовище існування Вірт-х п-в включає 3 основних категорії явищ:

Віртуальний ринок – р-к товарів і послуг, що існує на основі комунікац-х та ін форм-х можливостей глобальних мереж.

Віртуальна реальність – відображу-ня та імітація реальних розробок і в-ва в кібернетичному просторі, яке одночасно є і інструментом і середовищем.

Віртуальні (мережопод) орг-ні форми.

Вірт-ні п-ва, як правило, орієнтуються не на задоволення потреб якогось сегменту ринку, а на викон-ні певних ринкових замовлень. Вірт-не п-во збільшує швидкість і якість викон-ня замовлень шляхом об”єднання ресурсів різних партнерів у єдину систему. Таке партнерство є тимчасовим.

Основні конкур-ні переваги вірт п-в:

Швид-сть викон-ня ринк-х замовлень

Можл-сть зниж-ня сук-х витрат

-//-повнішого задоволення пореб замовника

гнучка адаптація до навк-го сер-ща

можл-сть знизити вхідні бар”єри на нові ринки.

При створ-ні вірт-х п-в можуть бути п-ва, які концентрують свої зусилля виключно на упр-ні компетенціями третіх сторін. У даному випадку таке п-во повинно володіти такими здібностями: вміти ідентиф-ти і залучати ключові компетенції, необх-ні для реаліз-ї проекту. На основі залучення компетенцій організовувати процес створення і збуту п-ції.

Недоліки вірт п-в:

1. Надмірна залежність від партнерів, що пов”ізано з вузькою спеціалізацією членів мережі

2. Відсутність соц-ї і мат-ї підтримки своїх партнерів внаслідок відмови від класичних договірних форм і звичайних труд-х відносин

3. Небезпека надмірного ускладнення, яка випливає з різнорідності членів п-ва, відкритості мережі, невизначеності пл.-ня

4. Слабкість безпосереднього контролю над усіма процесами.

Основні проблеми, які виникають при

Створенні ВП: необхідність детального вивчення партнерів компанії; необхідність створення високого рівня довіри між партнерами; необхідність формування кооперацій мереж з метою координації діяльності територіально розподілених партнерських компаній.

11. Оболонкові п-ва – управляючі компанії, які виконують функцію координації передають юільшість фукнцій на аутосорсінг і виконують переважно трансакційну діяльність. Як правило, ОП займаться розміщенням замовлень на виробництво продукції в інших компаніях і забезпечують подальшу реалізацію цієї продукції, включаючи весь комплекс маркетингових комунікацій. Таке розміщення замовлень називається субконтрактація.

В якості ОВ можуть розглядатись управляючі компанії – холодинги. При чому сфера їх інтересів не обмежується рамками холдингу при необхідності. Замовлення може бути розміщене на виробничих потужностях компанії-аутсайдера.

Оболонкове п-во -- це п-во, яке частину бізнес-ф-й, насамперед в-во, передає на контрактній основі стороннім підрядникам, а само зосер-ся на трансакційній складовій бізнесу, тобто визначає кому скільки робити і що як реалізовувати.

Недоліки: 1. Висона ймов-сть конкур-ї з боку власних підрядників. 2. Неможливість повністю від слідкувати якість в-ва. 3. відномна слабкість бізнесу заснованого виключно на володінні брендом