6. Зміст концепції орп

Сучасні п-ва різних галузей функціонують за умов невизначеності і динамічності соц.-ек. середовища.

Становлення електронного світового ринку з миттєвим доступом до інформації про будь-які товари і послуги викликало різке зростання конкуренції між виробниками.

Кардинально змінилася роль і значення клієнта п-в: масового споживача змінив індивідуальний замовник.

Впровадження сучасних інфокомунікаційних технологій зменшує організаційну стабільність п-в і націлює їх на пошук або формування організаційних структур, що дозволяють перебудувати їх діяльність. За таких умов п-во повинно ефективно протистояти змінам зовнішнього середовища і за допомогою відповідної реакції зберігати свою життєздатність і досягти поставлених цілей.

Компоненти зовнішнього середовища, які можуть викликати зміни:

1. Економічні ( глобалізація ринку, його регіональна диференціація);

2. Технологічні (швидке розповсюдження нових технологій);

3. Політико-правові (зміни в законодавстві);

4. Соціально-культурні (зміни в системі цінностей);

5. Фізико-екологічні.

Зміни у розвитку п-ва можуть здійснюватись поступово або радикально.

Відповідно виділяють еволюційні і революційні (ре інжиніринг) моделі змін.

ОРП – це план-ня, ініціювання та здійс-ня процесів зміни п-ва із залуч. великої кіл-сті учасників. Це довготерміновий і все об”ємлюючий процес зміни і розвитку організацій (п-ва) і працюючих в ній людей.

Організаційний розвиток має 2 основні аспекти :

1. Структурний, який передбачає розгляд між співвідношеннями елементами-бізнес-системи та їх оптимізацію. Зокрема, це означає, що ОСУ має бути адаптована до стану зовнішнього середовища та його галузевої специфіки.

2. Кадровий, який розглядає кадровий потенціал компанії як основний ресурс, що визначає її перспективи щодо досягнення довгострокової конкурентоспроможності. В процесі своєї еволюції організаційний розвиток як теоретична концепція здійснив зсув в бік кадрового аспекту.

Значною мірою це пов’язано з становленням постмодерністської парадигми управління.

Сучасні тенденції орп.

1. Розвиток інтегрованих операційних систем:

   • Гнучке в-во

   • Реінженіринг бізнес-процесів

   • Зниж-ня запасів

   • Зменш-ня розмірів п-ва

2. Розвиток орг. стр-р:

• Розвиток дивізіональних стр-р

• Мережоподібні стр-ри

• Робочі групи

• Внутрішні ринки

• Центри відповідальності(прибутків, доходів, інвестицій)

3. Розвиток системи упр-ня якістю:

   • Орієнтація на бездефектну роботу (ISO)

   • Активізація відповідності персоналу

   • Партнерство з постач-ми

4. Розвиток системи стимул-ня:

   • Участь у прибутках

   • Розвиток не матеріал-го стимул-ня

5. Стабілізація складу працівників:

   • Перекваліфікація прац-ів

   • Самостійність і покращення складу прац-в

6. Залуч-ня прац-в до упр-ня:

   • Створення робочих груп і комітетів

   • Демократизація упр-ня.

Сучасні основні напрямки модифікації п-в і стр-р упр-ня:

Перехід від вузької функціональної спеціалізації до інтеграції у змісті і характері управлінських рішень

Де бюрократизація – відмова від ієрархії і формалізації, від обособлення функціональних і штабних підрозділів

Скороченя кіл-сті ієрархічних рівнів

Трансформація орг. стр-ри п-в з пірамідальних у плоскі.

Децентралізація ф-й упр-ня (насамперед в-чих та збутових). (Для цього створ-ся автономні центри в рамках єдиної орг. стр-ри п-ва, перед якими ставл-ся однорідні завд-ня).

Підвищ. ролі інновац-ї діял-сті, створ-ня в рамках великих стр-р самост-х малих в-чих комерц-х підрозділів, орієнт-х на освоєння та збут нових товарів.

Підвищ-ня статусу ін форм. та кадрових з-бів інтеграції, що дозволяє досягти оптимальних пропорцій у ек. ситсемі п-в.

Створення автономних (проектних) груп співробітників задля вирішення епізодичних проблем.