Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
program_economika_pidpryyevsva.doc
Скачиваний:
4
Добавлен:
28.09.2019
Размер:
303.62 Кб
Скачать

1. Принцип системності в плануванні передбачає:

  1. підтримання безперервної планової перспективи, взаємопогодження довго-, середньо- та короткотермінового планування;

  2. координація планової діяльності окремих підрозділів підприємства;

  3. забезпечення у процесі планування відповідності між взаємопов’язаними розділами і показниками плану;

  4. систематичне охоплення у процесі планування всіх сфер і тенденцій діяльності підприємства.

2. Основним недоліком реактивного планування є:

  1. неврахування впливу факторів зовнішнього середовища, неповне використання потенціалу працівників підприємства;

  2. надмірна точність прогнозування та неврахування минулого досвіду;

  3. недостатнє врахування об’єктивних обставин сьогодення та майбутнього;

  4. відсутність моделі управління суб’єктом господарювання.

3. Система спостере­ження та перевірки процесу функціонування та фактичного стану об'єкта управління з метою виявлення обґрунтованості й ефек­тивності прийнятих управлінських рішень – це:

  1. планування;

  2. контроль;

  3. ревізія;

  4. прогнозування.

4. Дослідно-статистичний метод нормування праці полягає у:

  1. визначенні норм і нормативів на основі спостережень, лабораторних дослідів та експериментальних досліджень;

  2. встановленні норм на основі фактичних даних про витрати праці чи матеріалів на одиницю продукції;

  3. ретельному вивченні технологічного і трудового процесів виготовлення продукції, а також досвіду економії ресурсів.

5. Яке з тверджень неправильне:

  1. стратегічне планування дозволяє прогнозувати можливості та проблеми підприємства у майбутньому;

  2. формування стратегії сприяє зростанню ризику при прийнятті рішень;

  3. основним завданням стратегічного планування є забезпечення нововведень та організаційних змін на підприємстві;

  4. одним із етапів стратегічного планування є аналіз зовнішнього та внутрішнього середовища підприємства.

6. Коефіцієнт напруженості виробничої програми на плановий період розраховується як:

  1. відношення планового обсягу випуску продукції до нормативного обсягу випуску;

  2. відношення нормативного обсягу випуску продукції до планового обсягу;

  3. добуток планового обсягу випуску продукції на нормативний коефіцієнт обсягу продукції;

  4. добуток нормативного обсягу випуску продукції на коефіцієнт виробничих потужностей підприємства.

7. Планомірне, систематичне і економічно ефективне встановлення зв’язків між фірмою і громадськістю з метою завоювання чи зміцнення довіри та створення відповідного іміджу – це:

  1. персональний продаж;

  2. реклама;

  3. пропаганда;

  4. стимулювання збуту.

8. Вид комерційної діяльності щодо забезпечення матеріально-технічними ресурсами процесу виробництва, яка здійснюється, як правило, до початку виробництва – це:

  1. матеріально-технічне забезпечення;

  2. матеріально-технічне постачання;

  3. техніко-економічний розвиток;

  4. ресурсно-технологічна діяльність.

9. Основними вихідними даними для формування плану матеріально-технічного забезпечення є:

  1. аналіз основних напрямків діяльності підприємства;

  2. аналіз витрат матеріальних ресурсів у звітному періоді, інформація про кон’юнктуру ринку;

  3. аналіз витрат на оплату праці управлінського персоналу підприємства;

  4. аналіз фінансових результатів діяльності підприємства.

10. На якій із стадій створення нового товару визначаються цільовий ринок підприємства, стратегія позиціонування, очікувані вигоди, а також вимоги щодо характеристики продукції:

  1. бізнес-аналіз;

  2. генерування ідеї;

  3. комерційне виробництво;

  4. тестуванні і затвердження.

11. За цільовим призначенням плани організаційно-технічного розвитку підприємства поділяються на:

  1. загальнофірмові та плани окремих підрозділів;

  2. стратегічні та оперативні;

  3. довгострокові, середньострокові і короткострокові (поточні);

  4. економічні та соціальні.

12. Розраховуючи планову чисельність персоналу підприємства за трудомісткістю виробничої програми використовують такі показники:

  1. трудомісткість виробничої програми, дійсний фонд часу роботи одного середньооблікового працівника, коефіцієнт виконання норм;

  2. кількість одиниць устаткування, норма обслуговування на одного робітника, коефіцієнт облікового складу;

  3. трудомісткість виробничої програми, дійсний фонд часу роботи одного середньооблікового працівника, годинна норма виробітку одного робітника.

13. Внутрішньоцехове планування полягає у:

  1. встановленні в цехах пов’язаних між собою виробничих завдань відповідно до виробничої програми підприємства;

  2. забезпеченні узгодженості у роботі цехів підприємства;

  3. розподілі номенклатури робіт, які задані календарним планом цеху між дільницями;

  4. забезпеченні обліку, контролю і оперативного регулювання робіт між цехами.

14. Оперативний фінансовий план, який складається у формі кошторису або балансу доходів та витрат і забезпечує контроль за надходженнями та витрачанням коштів в усіх підрозділах підприємства, що поліпшує координацію їхніх дій – це:

  1. фінансова стратегія;

  2. оперативний план;

  3. бюджет;

  4. касовий план.

15. Розділ бізнес-плану “Виробничий план” містить такі дані:

  1. характеристику джерел постачання сировини і напівфабрикатів;

  2. витрати на реалізацію маркетингової програми;

  3. методи стимулювання обсягів продажу;

  4. призначення та споживчі характеристики продукції.

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]