
- •Тернопільська державна медична академія їм. І.Я. Горбачевського навчальний посібник загальна тактика
- •Глава третя. Організація, озброєння і бойова техніка
- •Збройних сил основних іноземних держав.........................................................40
- •83. Завдання та бойовий порядок частин (підрозділів) у наступі.............................................................................................................................92
- •9.2. Марш
- •9.3. Перевезення полку залізницею.
- •1.1. Види збройних сил україни, їх призначення в мирний і воєнний час
- •1.2. Сухопутні війська
- •1.3. Підрозділи, частини, з'єднання та об'єднання сухопутних військ
- •Приданні та підтримуючі частини і підрозділи
- •Основи сучасного загальновійськового бою
- •Організація, озброєння і бойова техніка підрозділів механізованих (танкових) частин
- •3.1. Загальновійськова частина, її призначення і
- •3.2. Організація, призначення і озброєння основних підрозділів механізованих (танкових) частин бойові підрозділи
- •4.1. Організація та озброєння бригад і дивізій збройних сил основних іноземних держав.
- •4.2. Основи бойового застосування бригад 1 дивізій збройних сил основних іноземних держав
- •Основи управління військами
- •5.2. Методи роботи командирів і штабів при
- •7.4. Підготовка оборони
- •7.5. Ведення оборонного бою
- •Наступальний бій
- •8.1. Основи наступального бою
- •8.2. Мета наступу. Способи переходу в наступ
- •8.6. "Переслідування і зустрічний бій"
- •2. Мета і характерні риси зустрічного бою
- •3. Склад, призначення і завдання передового загону полку
- •4. Шикування передового загону
- •5. Ведення зустрічного бою.
- •6. Розміщення і переміщення тилових підрозділів у зустрічному бою
- •Пересування військ
- •9.1. Способи пересуваня військ
- •9.2. Марш
- •9.3. Перевезення полку залізницею. Принципи формування військового ешелону. Райони завантаження і розвантаження підтримка бойової готовності при перевезенні
- •Принципи формування військового ешелону
- •Райони. Призначені для завантаження і розвантаження
- •Підтримання бойової готовності при перевезенні
- •Розташування військ на місці
- •10.2. Охорона військ при розташуванні їх на місці
- •Закінчення
- •Завдання до групового заняття Навчальні питання
- •Завдання до групової вправи заняття № 1 Навчальні питання
- •Варіант завдання для самостійної підготовки студентів до групового заняття і групової вправи
- •Розділ "загальна тактика"
- •Тема 7. Наступ механізованого (танкового) полку
- •Загальні методичні вказівки
- •Література
- •Тактичне завдання до теми № 6. Оборона механізованого полку
- •1. Загальна обстановка
- •2. Детальна обстановка
- •3. Додаткові дані
- •4. Розрахунок часу (варіант)
- •Тактичне завдання до теми № 7 наступ механізованого полку
- •1. Загальна обстановка
- •2. Детальна обстановка
- •Схеми, які необхідні для самостійної підготовки студентів
10.2. Охорона військ при розташуванні їх на місці
У сучасних умовах противник може напасти на наші війська, які розташовані на великій відстані від нього. Напад він може здійснювати з повітря, наземними силами і засобами, повітряними десантами, а також закинутими в тил наших військ диверсійно-розвідувальними групами.
Щоб не допустити проникнення розвідки противника в район розташування військ, раптового нападу наземного противника, забезпечити час і вигідні умови для розгортання і вступу в бій, війська при розташуванні на місці організовують безпосередню та сторожову охорону.
Безпосередню охорону створюють у батальйонах і в ротах. У батальйоні до неї входять парне патрулювання і постійне чергування спостерігачів на командно-спостережному пункті. Крім цього, призначають черговий підрозділ у складі взводу. Він розташовується у вказаному командиром батальйону місці й знаходиться в постійній готовності до знищення диверсійно-розвідувальних груп противника і виконання інших раптово виникаючих завдань, а також до гасіння пожежі в районі розташування і поблизу нього. У роті безпосередня охорона полягає в патрулюванні навколо району розташування роти і постійному чергуванні, спостерігачів на командно-спостережному пункті. Крім цього, для охорони особового складу, озброєння і бойової техніки призначають добовий наряд.
До складу сторожової охорони входять: сторожові загони, сторожові застави, сторожові пости, секрети. Кількість, склад і віддаленість підрозділів охорони визначаються віддаленістю і характером дій противника, важливістю напрямку, що охороняється, часом, необхідним для розгортання військ, які охороняються, характером місцевості та умовами спостереження. Сторожові загони і сторожові застави виставляють за розпорядженням старшого командира, сторожові пости і секрети є основою сторожової охорони батальйону.
До складу сторожових загонів призначають посилені роти, а сторожових застав — посилені взводи. Інколи на важливих напрямках до сторожового загону може входити батальйон. У цьому випадку сторожовий загін може призначати для сторожових застав посилені роти.
Сторожові пости виставляють на небезпечних напрямках. Вони можуть складатися з відділень (танків). Сторожовий пост, як правило, займає позицію, яка забезпечує кругове спостереження і ведення вогню. Позицію обладнують окопами й обов'язково маскують.
Секрети виставляють на прихованих підступах до району розташування батальйону. Склад секрету — два-три чоловіки.
Механізовані підрозділи, які призначені для охорони, можна підсилювати танками, артилерією, підрозділами протитанкових засобів, інженерно-саперними хімічними підрозділами. Танкові підрозділи, які діють в охороні, — механізованими, інженерно-саперними і хімічними підрозділами. Для підтримання бою сторожової охорони призначають артилерійські батареї чи дивізіони.
Сторожовому загону (заставі) вказують рубіж оборони і смугу охорони й розвідки.
Віддаленість сторожових загонів (застав) від військ, що охороняються, повинна забезпечити останнім у випадку виявлення переважаючих сил противника можливість своєчасного висування і розгортання для вступу в бій. Сторожовий загін у призначеній йому смузі охорони займає і готує до оборони вказаний йому рубіж, прикриваючи сторожовими заставами найбільш важливі напрямки (схема 15). Рубіж, який займає сторожовий загін (застава), повинен бути зручним для оборони і при можливості прикриватися природними перешкодами, а також забезпечувати хороший огляд у бік противника.
Крім сторожових застав командир сторожового загону створює резерв у складі від взводу до роти. Резерв розташовується в глибині району оборони сторожового загону на напрямку ймовірного руху противника в готовності до маневру на небезпечні напрямки. Для цього йому призначають на флангах або в проміжках між заставами два-три рубежі розгортання.
Сторожові застави на зайнятому рубежі готують основні позиції, які обладнують окопами та укриттями. При наявності часу створюють також і запасні позиції, їх розташовують ближче до одного з флангів смуги охорони сторожової застави чи в тилу. Підрозділи займають їх під час бою або у випадку обходу основної позиції з флангу.
Для ведення розвідки перед фронтом і на флангах організовують спостереження, висилають бойові розвідувальні дозори і дозорні відділення (танки). На шляхах імовірного руху противника придані сторожовому загону інженерно-саперні підрозділи встановлюють міни, готують до підриву мости. Вони також готові прикрити мінно-вибуховими загородженнями фланги сторожового загону і напрямки, де визначився успіх наступаючого противника. Відділення хімічної і радіаційної розвідки визначає ступінь зараженості повітря і місцевості.
Для розпізнавання охороною і розвідкою своїх військовослужбовців кожної доби призначають пароль. Він відомий усьому складу охорони і розвідки, а також особам, які передають усні накази.
Усіх осіб, які не знають пароля, сторожові застави затримують. Командири застав допитують затриманих особисто і направляють до командира сторожового загону або командира, який вислав заставу. Командир сторожового загону, залежно від обставин, дозволяє затриманим рухатися далі чи направляє їх під конвоєм до командира, який вислав охорону.
Про підхід або прорив наземного противника в напрямку району розташування командир батальйону дізнається від вищестоящого штабу. При Цьому батальйон може отримати бойове завдання. Підрозділи при необхідності приводять у готовність сигналом бойової тривоги.
Командир сторожового загону, отримавши дані про противника, негайно інформує про це командирів застав і підрозділів розвідки. Застави готуються до бою і посилюють спостереження. Виявивши підхід противника до рубежу оборони, командири бойових розвідувальних дозорів (дозорних відділень) доповідають про це командиру сторожового загону. Продовжую чи спостереження за противником, вони визначають склад і напрямок його дій. Командир сторожового загону доповідає про противника командиру який вислав охорону, й інформує сусідів.
Невеликі групи противника, які намагаються проникнути у війська що охороняються, сторожові застави підпускають якомога ближче і захоплюють у полон або знищують. Головні сили противника на дальніх підступах уражаються вогнем артилерії, а при розгортанні і підході — вогнем мінометів, танків, протитанкових засобів і механізованих підрозділів.
Стійко утримуючи рубіж, сторожовий загін наносить ураження противнику, що веде наступ, і забезпечує розгортання та вступ у бій військ, що охороняються.
При глибоких обходах противником позицій сторожового загону командир загону вживає заходи для організації кругової оборони і ведення бою в оточенні. Сторожовий загін може відходити тільки за наказом старшого командира. Командир сторожового загону, отримавши такий наказ, залишивши на рубежах, які займають застави, частину сил і засобів для прикриття, відводить головні сили на запасні позиції або на призначений рубіж. При відході військ, що охороняються сторожовим загоном, командир загону забезпечує їхні дії, а потім виконує нові завдання, поставлені старшим командиром.
Розвиток засобів розвідки, особливо повітряної, подальше вдосконалення засобів масового ураження в значній мірі ускладнили забезпечення прихованого розташування військ, посилили їхню вразливість від вогневих ударів противника. Тому особовий склад, особливо командири і штаби, повинні знати бойові властивості й можливості розвідки противника, його засоби ураження, можливості різних маскувальних засобів, вміло їх застосовувати та вишукувати нові способи введення противника в оману, а також ефективні засоби інженерного обладнання місцевості.