Райони. Призначені для завантаження і розвантаження

При перевезенні частини призначають вихідний район перед заванта­женням і район зосередження після розвантаження, а також основний і за­пасний райони завантаження і розвантаження, до яких входять декілька залі­зничних станцій.

Безпосередньо перед завантаженням підрозділи, що їдуть в одному еше­лоні, виходять у райони очікування, а після розвантаження в районах збору, які знаходяться на відстані 3-5 км від місця завантаження (розвантаження).

Підтримання бойової готовності при перевезенні

Управління у військовому ешелоні здійснюють, використовуючи провідні засоби зв'язку, особисте спілкування, зв’язкових, а також світлові й звукові сигнали.

У начальника ешелону повинен бути провідний зв'язок із машиністом тепловозу і постами. Радіозв'язок забороняється.

Для спостереження за повітряним противником і місцевістю у військо­вому ешелоні створюють пости і хімічний спостережний пост.

Начальник військового ешелону отримує від військових комендантів залізничних ділянок станцій дані про повітряну, радіаційну, хімічну і бакте­ріологічну обстановку, а також дані, необхідні йому при організації медич­ного забезпечення в ході перевезення:

— про санітарно-епідемічний стан маршруту руху потяга;

— про наявність і розташування військових і цивільних лікуваль­них закладів;

— про наявність і розташування протиепідемічних закладів;

— розташування туалетів і місць для вмивання, а також про час при­буття і тривалість стоянок потягів на станціях.

Повідомляють про повітряного противника, радіоактивне, хімічне і бактеріологічне зараження за допомогою сигналів, встановленими началь­ником ешелону.

За сигналом сповіщення про повітряного противника військовий еше­лон продовжує свій рух.

Двері, вікна, люки вагонів закривають, засоби захисту переводять у положення "напоготові", зенітні засоби відкривають вогонь.

За сигналом повідомлення про зараження РР, ОР і БР особовий склад Одягає протигази (респіратори), а при необхідності — інші засоби захисту.

Зони радіоактивного зараження місцевості, особовий склад долає в засобах індивідуального захисту. При проходженні військового ешелону че­рез ці зони екіпажі танків та інших броньованих машин за вказівкою началь­ника військового ешелону можуть розташовуватись у машинах.

Після проходження зони зараження за вказівкою начальника військо­вого ешелону проводять спеціальну обробку підрозділів. Повну спеціальну обробку здійснюють після розвантаження.

На шляху проходження ешелон, залежно від ситуації, яка склалася, повинен бути завжди готовий до розвантаження в непідготовлених місцях, а також до проходження маршем до місця призначення в обхід зон зараження, районів руйнувань, пожеж і затоплень, до вступлення в бій.

Глава десята

Розташування військ на місці

ВР 10.1 ОСНОВИ РОЗТАШУВАННЯ ВІЙСЬК НА МІСЦІ

В умовах бойової обстановки війська не завжди ведуть лише активні бойові дії. Вони можуть розташовуватися у відведених їм районах до отриман­ня бойового завдання або, маючи бойове завдання, готуватися до його виконан­ня. Так, при підготовці наступу війська знаходяться у вихідних районах зосеред­ження та на великій відстані від рубежу бойового зіткнення сторін; при переході до оборони війська, які знаходяться у складі другого ешелону і резервів, деякий час розташовуються в районах зосередження; під час пересування військам при­значають райони зосередження, райони відпочинку, райони очікування і райони збору. Такі дії військ прийнято називати розташуванням на місці.

Розташування військ на місці організовують за рішенням старшого командира. Район розташування призначають на місцевості, що має природні укриття (лісові масиви, гаї, яри, вирубки), які дозволяють забезпечити непоміт­не розташування частин і підрозділів. Ця вимога дуже важлива, якщо врахо­вувати можливості повітряної розвідки, а також імовірність застосування противником ядерних засобів і розвідувально-ударних комплексів. Разом із тим, район розташування повинен забезпечувати необхідне розосередження військ, можливості для проведення маневру в потрібному напрямку, зручність розташування і відпочинку особового складу, сприятливі санітарно-гігієнічні й протиепідемічні умови.

Окрім основного району, призначають запасний район розташування, в який підрозділи можна виводити у випадку безпосередньої загрози викори­стання противником зброї масового ураження або при нанесенні ним рапто­вих ударів високоточною зброєю, а також запалювальними засобами.

Механізовані й танкові роти розташовуються у вказаних їм районах, здебільшого вздовж маршрутів висування, використовуючи захисні й маску­ючі властивості. Для укриття танків, бойових машин піхоти і бронетранс­портерів використовують яри, балки, котловани розробок і кар'єрів, виїмки. У лісі танки та інші бойові машини доцільно розміщувати вздовж просік і лісових доріг під кронами густих дерев. Не можна допускати розташування підрозділів під лініями електропередач, поблизу газо - і нафтопроводів.

У районі розташування і на підступах до нього готують шляхи для виходу підрозділів із району і для маневра при відбитті нападу противника.

Із метою захисту особового складу, озброєння і техніки від усіх засобів Ураження противника здійснюють інженерне обладнання району розташу­вання. Поблизу машин особовий склад обладнує відкриті чи перекриті шпари, а при наявності часу — бліндажі й сховища. Для озброєння, бойової та 'ншої техніки, а також для боєприпасів, пального і матеріальних засобів об­ладнують окопи та укриття.

Місця розташування підрозділів, озброєння і техніки, сліди машин ретельно маскують. При проведенні заходів маскування потрібно враховувати можливість застосування противником комплексу оптичних, теплових, радіо-локаційних й інших засобів розвідки, а також автоматизованих систем високо­точної зброї. Тому війська повинні вміло використовувати табельні засоби маскування і природні маски, які дозволяють приховувати оптичний, тепловий та радіолокаційний контрасти техніки інженерних споруд із фоном місцевості.