
- •Класифікація складносурядних речень
- •Фонетика. Звук як основна одиниця фонетики
- •Група слів у лексичному складі української мови
- •4.Історичні та позиційні звуки мови
- •5.Типи фразеологізмів у сучасній українській мові
- •6. Питання про статус службових слів у сучасному мовознавстві.
- •7. Прості ускладнені речення Ускладнені прості речення
- •Кома між однорідними членами
- •Кома та знак оклику при звертанні
- •Речення зі вставними і вставленими сполуками
- •Вставні слова, речення і словосполучення
- •Кома і тире при відокремленому означенні
- •Кома при відокремленому додатку
- •Кома і тире при відокремленій прикладці
- •Кома при відокремленій обставині
- •Відокремлені уточнюючі члени речення
- •Кома перед як
- •10.Типи речень з модальністю.
- •12.Система дієслівних форм, їх характеристика.
- •13.Історія вчення про частини мови.
- •14.Морфеміка та словотвір як суміжні мовознавчі дисципліни.
- •15.Архаїзми, історизми, загальновживані слова в українській мові.
- •16.Синоніми, антоніми, омоніми, пароніми.
- •18.Правила написання великої літери.
- •19.Дієприкметник.
- •20.Дієприслівник.
- •21.Прислівник як частина мови.
- •22.Займенник. Розряди займенників за значенням.
- •23.Головні та другорядні члени речення.
- •24.Речення з однорідними членами.
- •25. «Чорна рада» п.Куліша – перший історичний роман в українській літературі.
- •26.Поеми т.Шевченка. Аналіз «і мертвим, і живим…»
- •27. «Повія» Панаса Мирного.
- •28.Твори і.Нечуя-Левицького з життя інтелігенції («Хмари»).
- •29. І.Франко – драматург. Аналіз драми «Украдене щастя».
- •30. Поетика м.Коцюбинського. Аналіз новели «Цвіт яблуні».
- •31. Леся Українка як автор ліро-епічних жанрів. Аналіз «Лісової пісні».
- •32. Творчість поетів-неокласиків як своєрідне явище в українській літературі.
- •Я закохавсь в гучних віках, я волю полюбив державну.
- •2. Використовує ступінь найбільшої «задіяності» абстрактного персонажа у сюжеті твору, подаючи Беатріче як образ зображення:
- •Як жадібно ти ловиш, темнозора, пливке, як пух, летюче листя слів, коли дзвінкі дощі моїх рядків шумлять, немов осінні осокори.
- •Поглянь, тепер твої всі ночі й дні круг тебе дивним сяйвом заясніли і засліпили нас, мов крила білі...
- •1) Прямий чуттєвий контакт людини з явищами і предметами, доступними її спогляданню; 2) специфічна позиція людини стосовно предметів споглядання.
- •33. М.Хвильовий – новеліст. Аналіз новели «Мати»?.
- •34.М.Куліш – драматург-новатор. Аналіз «Патетичної сонати».
- •35. «Україна в огні» о.Довженка. Проблематика. Образи. Поетика. Трагедійний образ України в кіноповісті Довженка "Україна в огні"
- •36. Романи о.Гончара. Аналіз «Людина і зброя».
- •37. Ліна Костенко як авторка романів у віршах. Аналіз «Маруся Чурай».
- •38. Мотив лірики в.Симоненка.
- •39. Т.Шевченко – драматург. Аналіз драми «Назар Стодоля».
- •40. Мотиви лірики і.Франка. Аналіз однієї поезії.
- •42. Поняття про полемічну літературу. Іван Вишенський – полеміст.
- •43. Загальна характеристика творчості Остапа Вишні. Аналіз одного з творів.
- •44. Пісенність лірики а.Малишка, д.Павличка.
- •45. Поема м.Вороного «Євшан-зілля».
- •46. Мотиви лірики т.Шевченка. Аналіз поезії «Мені однаково…»
- •47. Загальна характеристика драматургії іі половини хіх століття. Аналіз комедії і.Карпенка-Карого «Мартин Боруля».
- •Морально-етичні проблеми в комедії Івана Карпенка-Карого "Мартин Боруля"
- •48. Людина й історія в прозових творах м.Старицького.
Класифікація складносурядних речень
Складносурядне речення — складне речення, в якому прості (сурядні) речення рівноправні за змістом і пов'язані суряднимисполучниками.
Змістова та граматична самостійність частин складносурядного речення має відносний характер, оскільки часто лише перша частина будується вільно, а друга певною мірою залежить від її змісту та структури. Наприклад: - Поїдемо поговоримо з лісом, а вже тоді я можу і з людьми (Ліна Костенко) - Ялинка затремтіла від низу до вершечка, і кілька зелених глиць упало на сніг (М. Коцюбинський)
Сурядний зв'язок між окремими реченнями складносурядного речення здійснюється за допомогою лексичних, граматичних, фонетичних, логічних, стилістичних і структурних засобів, як, наприклад, сполучні слова, інтонація, логічна послідовність та особлива структура речення . Зв'язок між окремими реченнями складносурядного речення може бути сполучниковим та безсполучниковим asyndetische. Безсполучниковий зв'язок здійснюється за допомогою інтонації, а на письмі – за допомогою слідування одного речення за іншим: - Матерія не зникає, вона переходить з однієї форми руху в іншу.
Сполучниковий зв'язок здійснюється за допомогою сурядних сполучників.
[ред.]Сполучники сурядності
Частини складносурядного речення з'єднуються сполучниками сурядності. Їх є кілька типів:
Розділові |
Єднальні |
Протиставні |
Одиничні або, чи, хоч ; повторювані аби…аби, чи…чи, хоч…хоч, то…то, не то…не то. |
Одиничні і, й, та (в значенні і), також; повторювані і…і, ні…ні (ані…ані). |
А, але, та (в значенні але), проте, зате, все ж, однак. |
У таких складносурядних реченнях виражається взаємовиключення кількох подій. Наприклад: - Чи ти чула, чи ти їла? Також може виражатися чергування подій одна з одною. Наприклад: - Івасик то підстрибував на місці, то спокій змушував його всістися за партою.
[ред.]Складносурядне речення з єднальними сполучниками
У таких складносурядних реченнях виражається одночасність протікання якихось подій, певна послідовність якихось подій, а також причинно-наслідкова залежність однієї події від іншої. Наприклад: - Ми садили квіти у саду, і ми робили це на задньому подвір'ї. - Сашко зробив домашнє завдання, склав речі до портфелю, і мати полегшено зітхнула. - Випав сніг - і дахи будинків вкрились товстою білою ковдрою. Не ставиться кома у складносурядному реченні, частини якого з'єднані одиничним сполучником і,й,та,чи якщо обидві частини мають спільне слово або частину. -Вдалині хиталися дерева і синів задуманий прибій.(В.Сосюра)
[ред.]Складносурядне речення з протиставними сполучниками
У таких складносурядних реченнях може виражатися через сполучники зіставлення, поєднування двох подій між собою. А також протиставлення певних подій чи явищ. - Вже зійшло сонце, а півень ще не співав. - Івасик йшов по вулиці з розв'язаними шнурками на кросівках, однак він не впав.
Як сполучниковий, так і безсполучниковий сурядний зв'язок завжди виражає певне граматично-логічне відношення між простими реченнями складносурядного речення. За характером цього відношення в складносурядному української мові розрізняють наступні типи зв’язку: 1)при єднальному зв’язку між собою з’єднуються рівноправні речення. Вони є сумісні за смислом та доповнюють одне одного. Засобами вираження єднальних відношень є інтонація та єднальні сполучники не тільки ... а й, і (й), ні ... ні, як ... так, та, а (в значенні і), ані…ані, а там, а потім, а тому, і…і, теж, також . Наприклад:
- Заснули доли, і полонина в тиші спить (О. Олесь). - А сьогодні над Харковом зупинились табуни південних хмар і йде справжній тропічний дощ – густий, запашний і надзвичайно теплий (М. Хвильовий).
2) при протиставному зв’язку зміст одного речення протиставляється змісту іншого речення. З цієї причини порядок слів у другій частині зумовлений характером її протиставлення першій частині. Протиставний зв'язок у складносурядному реченні виражається за допомогою сполучників а, але, проте, зате, однак, та. Наприклад:
- Гарні гості, та не в пору (Прислів’я). - На гору доступитися не легко, зате з гори зручніше боронитись (Леся Українка). - Усе іде, але не все минає над берегами вічної ріки (Л. Костенко).
3) логічну основу розділового зв’язку становить роздільність зображуваних явищ, повторювана заміна одних фактів іншими або перелік таких тверджень, які взаємно виключають одні одного, бо в цей час можливе лише одне з них. Засобами оформлення сурядної роздільності є спеціальні розділові сполучники або...або, то...то, чи то…чи то, поки не, з того часу як, або, чи, хоч…хоч. Наприклад:
- Фронт мовчав, чи його не чути було за вітряницею (О. Гончар). - Не то осінні води шуміли, не то вітер бився в заломах провалля (М. Коцюбинський). Розділові знаки у складносурядному реченні
Прості речення, що входять до складносурядного, відокремлюються одне від одного комою, крапкою з комою або тире.
Кома ставиться між частинами складносурядного речення, поєднаними сполучниками і (й), та, а, але, проте, зате, однак, або…або, чи…чи, ні…ні, то…то, не то…не то, хоч…хоч (Сонечко зайшло, і надворі почало вже темніти (І. Нечуй-Левицький). Не то осінні води шуміли, збігаючи в Дунай, не то вітер бився в заломах провалля (М Коцюбинський)). Кома не ставиться, якщо перед єднальним чи розділовим сполучником у складносурядному реченні є спільний другорядний член, що стосується обох простих речень (На хвилину раптом стихли голоси і спинились тіні (Ю. Смолич)). Кома не ставиться між простими реченнями, що входять до складносурядного і тоді, коли для обох простих речень є спільним не тільки повнозначне слово, а й неповнозначне (Лише гул од копит степом котився та хліба шелестіли (А. Головко)). Також кома не ставиться між двома питальними, спонукальними або окличними реченнями, з’єднаними сполучниками і (й), та (у значенні і), або, чи (Котра зараз година і коли вже прибуде потяг?). Зазвичай не ставиться кома між двома односкладними безособовими або номінативними реченнями у складносурядному (Сумно й глухо! (П. Мирний). Ніч і тиша.).
Якщо прості речення, які є частинами складносурядного, дуже поширені, уже мають в середині розділові знаки або досить далекі за змістом, то між ними замість коми ставиться крапка з комою (Ся розмова лишила в мені якийсь гіркий несмак; але миритись, брати назад свої слова у мене не було бажання (Леся Українка)).
Тире ставиться в складносурядних реченнях перед сполучниками і, та (у значенні і), коли в простих реченнях, що входять до складносурядного, говориться про швидку зміну подій, явищ або друге речення містить у собі несподіваний наслідок чи різке протиставлення (Несподіваний ривок — і ми відриваємося від землі (А. Шиян)).