49. Порядок анулювання свідоцтва про реєстрацію платника спеціального режиму оподаткування

Відповідно до п. 209.1 статті 209 розділу V ПКУ від 2 грудня 2010 року №2755-VI резидент, який провадить підприємницьку діяльність у сфері сільського і лісового господарства та рибальства і відповідає критеріям, установленим у п. 209.6 цієї статті (далі — сільгосппідприємство), може обрати спеціальний режим оподаткування.

У разі анулювання реєстрації платника ПДВ сільгосппідприємство — суб’єкт спеціального режиму оподаткування зобов’язане визнати умовне постачання товарів та необоротних активів, які в останньому звітному (податковому) періоді залишилися на обліку такого платника та при придбанні яких суми ПДВ були включені до податкового кредиту податкової декларації з ПДВ, за якою здійснюються розрахунки з бюджетом, та податкової декларації з ПДВ (скороченої), незалежно від того, за ініціативою платника податку чи податкового органу здійснене таке анулювання.

Нарахування податкових зобов’язань за такою операцією відображається в податковій декларації з ПДВ, за якою здійснюються розрахунки з бюджетом та яка подається за наслідками податкового періоду, протягом якого відбувалося таке анулювання.

209.12. Свідоцтво про реєстрацію сільськогосподарського підприємства як суб'єкта спеціального режиму оподаткування підлягає анулюванню в разі, якщо:

а) сільськогосподарське підприємство подає заяву про зняття його з реєстрації як суб'єкта спеціального режиму оподаткування та/або заяву про його реєстрацію як платника зазначеного податку на загальних підставах;

б) сільськогосподарське підприємство підлягає реєстрації платником податку на загальних підставах;

в) сільськогосподарське підприємство припиняється шляхом ліквідації або реорганізації;

г) сільськогосподарське підприємство не подає податкової звітності з податку протягом останніх 12 послідовних звітних податкових періодів.

У таких випадках сільськогосподарське підприємство зобов'язане повернути органу державної податкової служби свідоцтво про реєстрацію як суб'єкта спеціального режиму оподаткування.

50. Які товари не підлягають маркуванню

226.10. Не підлягають маркуванню:

алкогольні напої і тютюнові вироби, які постачаються для реалізації магазинам безмитної торгівлі безпосередньо вітчизняними виробниками такої продукції за прямими договорами, укладеними між вітчизняними виробниками алкогольних напоїв і тютюнових виробів і власниками магазинів безмитної торгівлі. При цьому переміщення алкогольних напоїв і тютюнових виробів, що спрямовуються виробниками до магазинів безмитної торгівлі, здійснюється під митним контролем із застосуванням заходів гарантування доставки;

алкогольні напої і тютюнові вироби, які ввозяться в Україну і розміщуються у митному режимі магазину безмитної торгівлі;

еталонні (моніторингові) чи тестові зразки тютюнових виробів, які не призначені для продажу вроздріб і ввозяться на митну територію України акредитованими державними випробувальними лабораторіями та/або суб’єктами господарювання, які мають ліцензії на право виробництва відповідної продукції, для проведення досліджень чи випробувань (калібрування лабораторного обладнання, проведення дегустацій, вивчення фізико-хімічних показників, дизайну).

БІЛЕТ №11