32. Політика захисту конкуренції, основа взаємодії держави і ринку.

Антимонопольний комітет України – державний орган зі спеціальним статусом, який захищає та розвиває в Україні економічну конкуренцію.

Економічна конкуренція в Україні стала реальністю, тому на сучасному етапи, головною задачею антимонопольного комітету є неформальне зменшення монополізму, а також створення ефективної конкурентної середи, здатної забезпечити стабільний економічний ріст та збільшення життєвого рівня людей.

В рамках своїх повноважень комітет контролює діяльність підприємств усіх форм власності, органів влади та місцевого самоврядування , а також діяльність в Україні іноземних підприємств.

Комітет має право приймати обов’язкові для виконання підприємствами та органами влади рішення про припинення порушень конкретного законодавства, може дозволяти чи забороняти узгоджені дії на ринку, накладати на порушників правил чесної конкуренції штрафи чи інші санкції.

Основною задачею антимонопольного комітету України є участь у формуванні та реалізації конкурентної політики України, котра здійснюється за наступними напрямками:

Здійснення державного контролю за дотриманням законодавства про захист економічної конкуренції.

Попередження , виявлення та припинення порушень законодавства про захист економічної конкуренції.

Контроль над концентруванням та погодженням дій суб’єктів господарювання.

Контроль над регулюванням цін на товари суб’єктів природних монополій.

Сприяння розвитку добросовісної конкуренції.

Методичне забезпечення застосування законодавства про захист економічної конкуренції ( складається з узагальнення та аналізу практики застосування законодавства про захист економічної конкуренції, здійсненні офіційного толкування нормативно-правових актів та наданні рекомендаційних роз’яснень по питанням застосування законодавства про захист економічної конкуренції.

33.Інституційні чинники розвитку не.

Стабильное эк развитие нац. Экономики зависит от трех основных факторов:1Технологического уровня(уровня инновационной активности и степени развития информац компьютерных технологий).2состояние общественных институтов(законодательной базы,борьба с конкуренцией).3Состояние макроэк окружения(макроэк стабильности,кредитного рейтинга страны,затрат правительства).

Стабільний економічний розвиток національної економіки залежить від трьох основних чинників:

o технологічного рівня (рівня інноваційної активності й ступеня розвитку інформаційно-комп'ютерних технологій);

o стану суспільних інститутів (законотворчої бази, боротьби з конкуренцією);

o стану макроекономічного середовища (макроекономічної стабільності, кредитного рейтингу країни, витрат уряду).

При цьому важливу роль відіграють чинники інноваційного розвитку країни, серед яких - мотивація й бажання інновацій, техніко-економічна трансформація виробництва, характер і структура ринку.

Модифікації соціальних цінностей (тобто змінення ідеологій) є одним з головних чинників інституціональних змін. Успішні інституціональні зміни означають як виникнення нових інститутів, так і трансформацію старих, передбачають наявність відповідного інституціонального підґрунтя, яке можна трактувати як готовність суспільства до ухвали й використання відповідних інститутів.

Формування інституціонального середовища розвинутого ринкового господарства означає змінення системи соціальних цінностей і, в першу чергу, спонукальних мотивів поведінки частини суспільства. В ринковій трансформації це означає змінення мотиву споживання на мотив отримання прибутку.

Ключовими характеристиками ринкової системи є пріоритет приватної власності як основи господарської діяльності й координація економічної діяльності за допомогою механізму конкуренції й ринкових цін. Саме ці інститути, як вважають економісти, забезпечують створення умов для реалізації економічної свободи людини, яка, в свою чергу, неминуче приведе до зростання багатства й процвітання країни.

34.Класифікація інституційних підходів:1)Інституциональное направление.Предмет изучения: привички,традиции,обычаи,нормы,стереотипы поведения,институты.Характерные признаки:Взаимосвязь института и соц структуры эк отношений в системе,причиняя обусловленность использования механизмов адаптации.Использоваемые методы:Дисциплинарный подход,эволюционный метод.2)Новая институциональная экономика.Предмет изучения :институциональная структура государства,реальные институты,хоз сисмемы.Характерные признакии:отделение формальных и неформальных правил.Использ.методы:эволюционно-социологический интегри трансакционных затрат 3)Неоінституціональна економіка.Предмет изучение :право собственности,организации в политическом режиме. Характерные признаки:методологический индивидуализм,рациональное поведение эк отделенного субьекта,анализ прав собстености.Использ.методы:микроэк анализ,анализ трансакционных затрат. 4)Еволюционная экономика.Предмет изучения :информация,вопрос по формированию фирмы,технологический процес.Характерные признаки: оптимальная стратегия поведения фирмы,взаимосвязь технолог и соц. процес сов.Использ методы: природно-научные,синергетический поход.5)Технологічна парадигма.Предмет изучения: технологические эволюционные изменения.Характерные признаки:взаимосвязь технологических и институциональных процесов.Использ.методы: эволюционый и функциональный.

35. Фактори ,які вказують на невизначеність інституційного вибору. 1Внешнее окружение.Содержание основных групп факторов:-состояние экономики страны и степень её интегрированности в мировую экономику и международные эк институты;-обьем институциональных инвестиций;-характер институциональных барьеров;-механизмы исп институциональных инноваций;-характер полит системы;-соотношение полит сил и партий.2Внутренне окружение. Содержание основных групп факторов:-влияние групп спец интересов;-степень влияния институц новаторов;-изменения в поведении индивидов;-степень активности организации и её способность отстаивать свои интересы;-действующий порядок изменения институтов;-стратегия участников институц изменений;-степень соответствия нового института соц-культ окружению.3Мотивация субьектов институциональных изменений. Содержание основных групп факторов:-ожидаемые выгоды от изменений;-ценность созданных институтов по соответствию эк интересов;-ожидаемые потери направленные на изменения институциональных норм;-потери на мониторинг и введение новых институтов.4Информированность про альтернативы. Содержание основных групп факторов:-доступность информармации про основыне альтернативыне пормы и правила;-информация о приемуществах внедренных институтов;-уровень мониторинга результатов введения нового института;-степень конфликтности в процессе введения нового института;-возможность адаптации новой нормы к существующему институциональному окружению.