Серологічні дослідження

1. Антигени це:3)генетично чужерідні речовини що при попаданні в організм призводять до утворення специфічних білків.

2. Антитіла це: 1)високомолекулярні білки сироватки крові, що утворюються в наслідок попадання в організм чужерідних білків;

3. Антигени це:2)токсини бактерій; 3)чужерідні клітини; 4) чужерідна сироватка крові.

4. Антигени це:1)бактерії, віруси; 2)чужерідна сироватка крові;

5. Антитіла це:2)специфічна сироватка крові;

6. Серологічні реакції застосовують з метою виявлення:1)специфічних антитіл;

7. Серологічні реакції застосовують з метою виявлення:2)ідентифікації збудників;

8. Ідентифікацію антигену можна проводити з допомогою:3)специфічної сироватки крові; 5)відомого діагностикуму.

10. Суть реакції аглютинації полягає у тому, що у позитивному випадку утворюється:2)осад у вигляді пластівців;

11. Суть реакції аглютинації полягає у тому, що упозитивному випадку утворюється осад у вигляді:4)усі відповіді вірні.

12. Суть методу реакції аглютинації полягає у тому, що при взаємодії антигену з антитілом в разі їх специфічності утворюється комплекс, що має вигляд:2)пластівців;

13. Суть методу реакції аглютинації полягає у тому, що при взаємодії антигену з антитілом в разі їх специфічності утворюється комплекс, що має вигляд:2)пластівців;

14. До методів реакції аглютинації відносять:2)крапельний;3)розбенгал проба;

15. Для проведення крапельного методу реакції аглютинації використовують:2)предметні скельця;

16. Позитивний результат крапельного методу реакції аглютинації характеризується утворенням:2)осаду у вигляді пластівців;

17. Негативний результат крапельного методу реакції аглютинації характеризується утворенням:4)рідина каламутна.

18. Крапельний метод реакції аглютинації враховують з допомогою:4)безпосередньо.

19. При проведенні крапельного методу реакції аглютинації необхідно дотримуватись слідуючих умов:1)ретельного перемішування антигену з сироваткою;

20. При проведенні крапельного методу реакції аглютинації необхідно дотримуватись слідуючих умов:1)ретельного перемішування антигену з антитілом;

21. При проведенні розбенгал проби реакції аглютинації необхідно дотримуватись слідуючих умов:1)ретельного перемішування антигену з сироваткою;

22. При проведенні розбенгал проби реакції аглютинації необхідно дотримуватись слідуючих умов:3)інактивування сироватки.

23. Розбенгал пробу реакції аглютинації враховують з допомогою:4)безпосередньо.

24. Розбенгал пробу реакції аглютинації ставлять з метою:1)ідентифікації антигену;

25. Позитивний результат розбенгал проби реакції аглютинації характеризується утворенням:2)осаду у вигляді пластівців рожевого кольору;

26. Негативний результат розбенгал проби реакції аглютинації характеризується утворенням:4)рідина каламутна.

27. Для постановки розбенгал проби використовують:3)металеві пластинки з лунками;

28. Для проведення розбенгал проби реакції аглютинації в якості антигену використовують:4)пофарбовану культуру бактерій.

29. Реакцію кільцепреципітації ставлять з метою:1)ідентифікації антигену;

30. Позитивний результат реакції кільцепреципітації характеризується утворенням:4)диск сіро-білого кольору.

31. Для постановки реакції кільцепреципітації використовують:2)пробірки;

32. Для проведення реакції кільцепреципітації в якості антигену використовують:4)екстракт з тканин.

33. Суть методу реакції преципітації полягає у тому, що при взаємодії антигену з анитілом в разі їх специфічності утворюється комплекс, що має вигляд:1)сіро-білого диску;

34. Суть методу реакції преципітації полягає у тому, що при взаємодії антигену з анитілом в разі їх специфічності утворюється комплекс, що має вигляд:1)сіро-білої лінії;

35. При проведенні реакції кільцепреципітації необхідно дотримуватись слідуючих умов:4) незмішування антигену з антитілом.

36.Результат реакції преципітації враховують через: 1 – 2 хв;

37. Для проведення реакції дифузійної преципітації необхідні умови:1) волога камера3)температура 37*С;

38. Реакцію кільцепреципітації враховують з допомогою:4)безпосередньо.

39. Для постановки реакції дифузійної преципітації використовують:1)предметні скельця;5)чашки Петрі.

40. Для проведення реакції дифузійної преципітації в якості антигену використовують:2)сироватку крові; 4)екстракт з тканин.

41. Позитивний результат реакції дифузійної преципітації характеризується утворенням:3)сіро-білої лінії;

43. Реакцію дифузійної преципітації враховують через:3)6 –12 год;

44.Реакцію дифузійної преципітації враховують з допомогою: 4)безпосередньо.

45. При проведенні реакції зв*язування комплементу необхідно дотримува-тись слідуючих умов:1)ретельного перемішування антигену з антитілом;

46. Реакцію зв*язування комплементу враховують з допомогою:4)безпосередньо.

47. Для постановки реакції зв*язування комплементу використовують:2)пробірки;

48. Для проведення реакції зв*зувння комплементу в якості антигену використовують: 3)завись бактерій;

49.Суть методу реакції зв*язування комплементу полягає у тому, що при взаємодії антигену з анитілом в разі їх специфічності утворюється комплекс, що має вигляд:3)відсутності гемолізу еритроцитів;

50. Для проведення реакції зв*зування комплементу в якості антитіл використовують:2)сироватку крові;

51. Позитивна сироватка це сироватка, що містить антитіла:2)специфічні;

52. Негативна сироватка це сироватка, що містить антитіла:1)нормальні;

53. Комплемент це сироватка крові:3)морської свинки;

54. Гемолізин це сироватка крові:4)кроля.

55.Комплемент в РЗК виступає у ролі;3)зв*язує антиген з антитілом;

56. Гемолізин в РЗК виступає у ролі;1)антитіл в гемсистемі;

57. Еритроцити барана в РЗК виступають у ролі;3)антигену в гемсистемі;

58. Еритроцити в РЗК виступють у ролі; 4)антигену в гемсистемі.

59. Позитивна сироватка в РЗК виступають у ролі;4) антитіл в баксистемі.

60. Завись бактерій в РЗК виступає у ролі; 2)антигену в баксистемі;

61. Гемолізин містить антитіла до:2)еритроцитів барана;

63. Позитивна сироватка містить антитіла до:1)зависі бактерій;

64. Сироватки в РЗК інактивують з метою: 3)руйнування власного комплементу;

65. Сироватки в РЗК інактивують: 1)нагріванням до температури 56 – 60*С;

66. Антигеном в бактеріолітичній системі РЗК являється:3)завись бактерій;

67. Антигеном в бактеріолітичній системі РЗК являється:3)завись бактерій;

69. Антитілом в бактеріолітичній системі РЗК являється:1)позитивна сироватка;2)нормальна сироватка;

70. Антитілом в бактеріолітичній системі РЗК являється:1)позитивна сироватка;

71.Антитілом в бактеріолітичній системі РЗК являється:1)позитивна сироватка;

72.Антитілом в гемолітичній системі РЗК являється:2)гемолітична сироватка;

73. Антитілом в гемолітичній системі РЗК являється: 2)гемолізин;

74. Антигеном в гемолітичній системі РЗК являється:4)еритроцити барана.

75. Антигеном в гемолітичній системі РЗК являється: 3)еритроцити барана;

76. Гемолізин отримують шляхом:2)гіперімунізації кролів;

77. Бактеріолітична система в РЗК являється: 1)основною;

78. Гемолітична система в РЗК являється: 4) допоміжною.

79. Комплекс антиген-антитіло в реакції імунофлуоресценції має вигляд:4)жовто-зелених бактерій.

80. У прямому варіанті реакції імунофлуореценції використовують:3)люмінісцуючу сироватку;

81. Реакція імунофлуоресценції триває:3)40 – 50 хв;

82. При постановці реакції імунофлуоресценції використовують:2)предметні скельця;

83. Постановка реакції імунофлуоресценції включає слідуючі етапи: 1)фіксація антигену в ацетоні;2)нанесення люмінісцуючої сироватки;4)розміщення у водяній бані.

84. Реакція нейтралізації за Ерліхом ставиться на:2)у пробірках;

85. Реакція нейтралізації за Ерліхом продовжується: 2)1 – 2 год;

86. При реакції нейтралізації за Ерліхом відбувається:1)нейтралізація токсинів;

87. Результат реакції нейтралізації за Ерліхом враховується з допомогою:2)лабораторних тварин;

Лекційний курс

1. Мікрофлора кисло-молочних продуктів.

2. Мікрофлора сиру та масла.

3. Мікрофлора грунту.

4. Мікрофлора води.

5. Мікрофлора повітря.

6. Мікрофлора кормів.

7. Мікрофлора гною.

Інфекція

1. Поняття «інфекція», «інфекційний процес» та форми інфекційного процесу.

2. Стадійність інфекційної хвороби Періоди).

3. Види інфекцій в залежності від розповсюдження збудника в організмі.

4. Ворота інфекції, види інфекційної хвороби в залежності від локалізації збудника в організмі.

5. Поняття екзо- ендогенна інфекція, реінфекція, суперінфекція, ремісія та рецидив.

6. Види інфекційної хвороби в залежності від тривалості перебігу.

7. Типи біотичних взаємовідносин між макроорганізмом та мікрооргані-змами.

8. Методи зниження та підвищення вірулентності мікроорганізмів.

9. Особливості інфекційної хвороби. Тріада Генле-Коха.

10. Фактори вірулентності мікроорганізмів.

Лабораторний курс

1. Механізм дії та одиниці виміру активності антибіотиків.

2. Визначення чутливості мікроорганізмів до антибіотиків.

3. Методи санітарної оцінки грунту.

4. Методи санітарної оцінки води.

5. Методи санітарної оцінки повітря

6. Методи санітарної оцінки молока.

Контрольні питання серологічних досліджень

1. Дати визначення «антиген» та «антитіло». Роль антитіл та фази серологічних реакцій.

2. Мета застосування серологічних реакцій.

3. Суть реакції аглютинації та методика крапельного методу.

4. Суть реакції аглютинації та методика пластинчатого методу роз-бенгал проби.

5. Суть, постановка та врахування результатів реакції кільцепреципітації.

6. Суть, постановка та врахування результатів дифузійної реакції преци-пітації.

7.Суть та постановка реакції нейтралізації токсинів.

8.Суть реакції зв’язування комплементу.

9.Призначення компонентів РЗК та їх отримання.

10. Суть реакції імунофлуоресценції та методика постановки прямого варіанту.

11.Суть реакції імунофлуоресценції та методика постановки непрямого (двоступеневого) варіанту.