- •Предмет історії економіки та екон думки.
- •Методи наукових економічних досліджень.
- •3. Періодизація історії економіки та економ думки.
- •Характеристика господарського розвитку за первісної доби.
- •Особливості східного рабства.
- •8. Античний Рим: економічні причини розквіту й занепаду
- •10. Загальна характеристика господарства Європи в V- XV ст.
- •11. Особливості розвитку сільського господарства. Агрокультура і сільськогосподарська техніка 5-15ст.
- •12. Розвиток ремесел і міст у Середньовіччі
- •15. Основні аспекти розвитку господарства країн Західної Європи (16-17ст)
- •16. Особливості економічного розвитку країн Центральної, Південно-Східної, і Східної Європи(16-17ст)
- •17. Меркантилізм та його історичне значення
- •18. Суть промислового перевороту
- •19. Характеристика промислового перевороту у провідних країнах світу. Особливості промислового розвитку
- •20. Особливості промислового розвитку (17-19ст)
- •21. Класична школа політичної економії
- •22. Еволюція класичної політичної економії в першій половині 19ст.
- •23. Формування соціалістичних ідей
- •24. Основний зміст процесу індустріалізації
- •25. Аграрний розвиток провідних країн світу в період індустріалізації(19-20ст)
- •26. Формування світового ринку та перетворення сша у провідну індустріальну державу світу
- •27. Передумови виникнення та методологічні принципи маржиналізму й неокласичної теорії.
- •28.Формування і розвиток історичної школи.
- •29. Виникнення інституціоналізму і його розвиток на початку 20ст.
- •30. Промисловий переворот.
- •32. Суть індустріалізації в Україні.
- •33. Столипінська аграрна реформа, її прогресивне значення зрушення в сільському господарстві
- •34. Зародження і розвиток української кооперації.
- •35. Розвиток фінансово- кредитних відносин в Україні
- •36. Економічна думка в Україні (др. Пол. Хіх – поч. Хх ст.)
- •37. Подолання економічних наслідків першої світової війни.
- •38. Світова економічна криза («Велика Депресія») 1929-33 рр.
- •39. Історичні передумови виникнення і сутність кейнсіанства
- •41. Економіка країн світу в роки другої світової війни. Економічні наслідки другої світової війни
- •43. Індустріалізація сільського господарства
- •44. Основні форми і напрями розвитку міжнародних економічних відносин
- •45. Економічні концепції монетаристів
- •46. Теорії «економіки пропозиції» та «раціональних очікувань»
- •48. Неокейнсіанство та посткейнсіанство.
- •49. Динаміка світового господарського розвитку другої половини хх - початку ххі ст.
- •50. Економічний розвиток країн, що розвиваються. Основні риси стратегії їхніх економічних програм
- •51. Характерні особливості сучасних міжнародних економічних відносин
Особливості східного рабства.
Історія стародавніх цивілізацій охоплювала період з IV тис. до н.е. до падіння Західної Римської імперії у V ст. н. е.
Склалися два типи господарської організації - східне і античне рабство (4 тис. до н.е. – 5 ст.н.е.).
Східне рабство виникло в IV тис. до н. е. у Стародавньому Єгипті.
Специфіка географічного положення Стародавнього Єгипту визначила основу економічного життя стародавніх єгиптян – землеробство.
Впровадження штучного поливу землі забезпечувало високий валовий збір зерна у країні. Але культура землеробства в Єгипті була досить простою і зводилася у Верхньому Єгипті до примітивних заходів запобігання солончакам, а в Нижньому Єгипті зерно висівали прямо в мул і відразу ж виганяли на засіяне поле домашню худобу.
Єгиптяни займались тваринництвом та птахівництвом.
Періодом найвищого господарського розквіту країни стала епоха Нового царства (1580-1085 рр. до н.е.). У цей період найбільш швидко стали розвиватись ремесла. Виникли нові методи обробки золота. Єгиптяни значно удосконалили виробництво скла, ливарництво, суднобудування. Ще в І тис. до н.е. вони навчилися виробляти з фарфороподібної маси фаянс, який користувався значним попитом на міжнародному ринку. Єгиптяни вперше розробили технологію виготовлення матеріалів для письма – папірусу.
Як підсумок особливостей східного рабства можна визначити наступне:
Головна сфера економіки - сільське господарство - залишилась поза рабовласницьким виробництвом.
Раби належали в основному державі.
Праця рабів використовувалася непродуктивно, тобто, для обслуговування рабовласників, будівництва пірамід, каналів тощо.
Східне рабство не є класичним, у ньому переплітаються громадські й рабовласницькі елементи.
6.Економічна думка стародавнього світу.
7. Господарство стародавньої Греції.
Криза рабовласництва на Близькому Сході призвела до занепаду Вавілонського царства і Єгипту. Режим рабовласництва відроджується в нових країнах Середземномор'я. Це виявилося в економічному розвитку Греції і Риму. У світовій історії розпочався новий період - античний (давній).
Він охоплював першу половину I тис. до н.е. – першу половину I тис. н.е. У цей період рабовласництво досягло повного розквіту. Була знищена община, рабська праця використовувалась різнобічно й продуктивно. Рабство перетворилося на класичне.
У VIII - VI ст. до н.е. прогрес у землеробстві (іригація) привів до відокремлення ремесла від сільського господарства й розвитку торгівлі між окремими районами Греції. Розвиток обміну зумовив появу грошей, торгового капіталу, купців. Розвивалося будівництво житла, ткацтво, суднобудування, виготовляли кераміку. Продуктивність праці була високою, зростали міста. Сільське господарство розвивалось повільно, в ньому панувало двопілля.
Суспільство розпалося на два стани: вільних громадян і невільників.
У VIII - VI ст. до н.е. формувалися грецькі рабовласницькі міста - держави, або поліси.
Найяскравішим прикладом рабовласницької держави була Спарта. Фізична праця для спартанців була принизливою, їхня справа - війна. Господарство Спарти було відсталим, грошовий обмін не набув розвитку.
У V - IV ст. до н.е. праця рабів стала продуктивною, вона активно використовувалась у ремеслі. Були й державні раби.
У V ст. до н. е. рабовласництво в Греції набуло найвищого рівня розвитку, хоча економіка прогресувала дуже нерівномірно. Ремесло і торгівля розвивалися в незначній частині країни, на більшості ж територій переважали сільське господарство, землеробство і тваринництво. Зберігалася складна форма оренди землі.
У IV ст. до н.е. частково вводилося трипілля, удобрювались вапном поля, застосовувалась борона з дерев'яними зубами, молотильна дошка тощо. З'явились наукові трактати з сільського господарства.
. У 338 р. до н.е. Грецію завоювала Македонія, а в II ст. до н.е. Балканський півострів став здобиччю Рима.