- •1.Класифікація шрифтів. Кеглі друкарських шрифтів і їх назви.
- •2. Акциденція. Види акциденції. Особливості виготовлення акцидентних форм.
- •1. Друкарська система виміру, її суть і призначення.
- •2. Правила складання заголовочної частини таблиці.
- •1. Дати визначення ремарки. Технічні правила складання авторських та режисерських ремарок.
- •1. Дати визначення репліки. Технічні правила складання реплік.
- •2. Технічні правила складання елементів формул.
- •1. Характеристика друкарських шрифтів.
- •2. Правила складання боковика таблиці виводу
- •1. Технічні правила складання переліку дійових осіб в драматичних творах.
- •2. Елементи видавничих акциденцій, правила їх складання.
- •1. Зміст. Основні елементи змісту. Технічні правила складання змісту.
- •2. Елементи фірмових бланків і правила їх складання
БІЛЕТ № 1
1. Класифікація шрифтів за призначенням.
— текстові – призначені для складання текстів від 5 до 16 пт прямого світлого накреслення.
— видільні – призначені для виділення окремих слів (від 5-16 пт)
— титульні – призначені для складання всіх видів титулів в книгах
— афішо-плакатні – призначені для складання афіш, плакатів (1 кв-10 кв)
— акцидентні шрифти – призначені для складання всіх видів акциденції.
2. Створення таблиць засобами MS Word. Форматування тесту в головці, боковику і графах.
Щоб вставити нову порожню таблицю в будь-яке місце свого документа, треба:
Вставити курсор у те місце документа, куди ви хочете вставити таблицю.
Виберіть команду Таблиця→Додати таблицю. З’явиться діалогове вікно Вставка таблиці.
У текстових полях Число стовпців і Число рядків, введіть кількість рядків і стовпців майбутньої таблиці.
Для того щоб застосувати один з видів автоформатування таблиць Word до своєї таблиці, клацніть Автоформат, виберіть потрібне форматування, а потім клацніть ОК.
У текстовому полі Ширина стовпця виберіть потрібну ширину стовпця.
Клацніть ОК. У документі з’явиться порожня таблиця, у якій буде перебувати курсор.
Заголовочна частина таблиці може бути простою і складною, а може складатися з декількох ярусів.
Тексти заголовків, якщо можливо, варто розташовувати горизонтально. При великому заголовку і вузьких графах текст розміщають вертикально, при цьому заголовки всіх решта граф, крім боковика, можна теж розставляти вертикально.
Узаголовках,які розміщені горизонтально, рядки тексту виключають посередині графи з відбивкою від вертикальних лінійок не менше ніж на 2 п. По висоті заголовки розміщають також посередині. Верхня відбивка від горизонтальних лінійок, як правило, на 2 п. більша, ніж нижня.Рядкизаголовків,розташованих вертикально, завжди починають від однієї горизонтальної лінії. Заголовочну частину таблиць переважно набирають шрифтами того ж кегля, що і хвостову. Однак, щоб уникнути вертикального розташування заголовків, їх можна набирати кеглем на ступінь нижче, ніж кегль шрифту боковика і прографки. В одноярусному заголовку текст кожної графи набирають з прописної літери. В багатоярусному самостійні заголовки набирають теж з прописної літери, а підпорядковані граматично заголовки в нижніх ярусах – з рядкових. В кінці заголовка кожної графи знаків пунктуації не ставлять (крім обов'язкових крапок у скороченнях).
Текстові і цифрові елементи боковиків в таблицях виключають переважно в лівий край. При наявності лівої лінійки обрамлення текст відбивають від неї на півкегля основного шрифту, яким набраний боковик, а цифрові дані, наприклад, в логарифмічних таблицях, виключають на середину. Багаторядкові елементи набирають з абзацним відступом першого рядка і втяжкою наступних. Кінцеві неповні рядки тексту боковиків можна доповнювати до формату колонкрапками.
1)
2)
3)
БІЛЕТ № 2
1.Класифікація шрифтів. Кеглі друкарських шрифтів і їх назви.
Класифікація шрифтів:
1. За розміром
2. За малюнком
3. За накресленням вічка:
а)За положенням вічка (Прямі, похилі, курсивні)
б)За насиченням вічка (Світлі, напівжирні, жирні)
в)За шириною (Нормальні, широкі, над широкі, над вузькі, вузькі)
Назви шрифтів різних кеглів
Бріліант – кегль 3 п. Цицеро – кегль 12 п.
Діамант – кегль 4 п. Боргес – кегль 9 п.
Перль – кегль 5 п. Корпус – кегль 10 п.
Нонпарель – кегль 6 п. Міттель – кегль 14 п.
Міньон – кегль 7 п. Терція – кегль 16 п.
Петит – кегль 8 п. Текст – кегль 20 п.
½ квадрата – кегль 24 п. ¾ квадрата – кегль 36 п.
1 квадрат – кегль 48 п.
2. Акциденція. Види акциденції. Особливості виготовлення акцидентних форм.
Акциденція – (accident – випадковий). Це замовлення (крім видавничої акциденції), які не відображені в тематичному плані видавництв, а часто потрапляють від підприємств, фірм, фізичних осіб нерегулярно, тобто випадково.
Акциденція досить специфічна як по оформленню, так і по відтворенню. Складність набору – четверта.
Акциденція поділяється на три групи:
Видавнича акциденціяс всі. види титулів, графічні елемента палітурок, обкладинок, суперобкладинок, книжкові і журнальні оголошення, заставки і кінцівки, а також проспекти, буклети, листівки; специфіка видавничої акциденції, яку оформляють в видавництві і поступає для відтворення разом або дещо раніше основного оригіналу конкретного видання, полягає в тому, що оформлення оригіналів, набір, друкування проводиться окремо від основної частини видання, часто з інших друкарських форм і іншим способом.
Акциденція малих форм включає: бланки, програми, запрошення, дипломи, атестати, грамоти, свідоцтва, театральні квитки, меню ресторанів, візитні карточки, посвідчення і тому подібну малотиражну аркушеву продукцію: Використовуються всі,способи друку і оздоблення.Афішно-плакатна акциденція (аркушева продукція): афіші, плакати, оголошення, призови, аншлаги і тому подібне, можуть бути в вигляді самостшаих екземплярів, серійних видань, тематичних підбірок. Використовуються всі способи друку і комбінований друк, фарбовість 1-6 і всі види оздоблення. Афішно-плакатна акциденція призначена дни-розклеювання на афішних вітринах і стендах.
БІЛЕТ № 3
1. Друкарська система виміру, її суть і призначення.
Друкарська система вимірів в основі своїй має пункт (нім. punkt – крапка).
Один пункт дорівнює 0,376 мм. Ця одиниця застосовується в країнах, які раніше входили в СРСР. Іншою одиницею виміру (американською), особливо часто використовуваною в DTP-системах, є «пойнт» (від англ. point – крапка). Один пойнт дорівнює 0,35 мм. Ця «тонка» відмінність у вимірах, до того ж при такій тотожності термінів, може бути причиною різних непорозумінь. Аби уникнути цього, необхідно при користуванні американською системою вимірів замість терміну «punkt» вживати термін «didot-punkt» (друкарська система мір була введена Дідо в 1785 році).
Інша часто вживана одиниця виміру «сісего» (4,5 мм) відповідає 12 пунктам. Аналогічна міра в американській системі називається «ріса-point». Побудований на її основі вимір «ріса» (4,2 мм) відповідає 12-ти point. Один pica-point дорівнює 0,935 мм або один dido-punct.
Ця відносно невелика різниця при великих розмірах літер суттєво впливає на зображення.
Основні одиниці друкарської системи Дідо:
1 пункт = 1/2660 мм = 0,3759 мм ≈ 0,376 мм
1 цицеро = 4,512 мм ≈ 4,5 мм
1 квадрат = 18,048 мм ≈ 18 мм
Крім цього, застосовуються:
Діамант – кегль 4 п. Боргес – кегль 9 п.
Перль – кегль 5 п. Корпус – кегль 10 п.
Нонпарель – кегль 6 п. Міттель – кегль 14 п.
Міньон – кегль 7 п. Терція – кегль 16 п.
Петит – кегль 8 п. Текст – кегль 20 п.