1. Роль довгастого мозку, моста мозку в ругуляції рухових рефлексів.

2. Режими харчування та його фізіологічне значення. Фізіологічна роль білків, жирів, вуглуводів, мінеральних солей, води.

3. Ємкісні судини, їх фізіологічні значення. Мікроциркулярне русло та його роль.

1

Рефлекторні функції

Довгастий мозок бере участь у рефлекторній регуляції вегетативних функцій організму, зокрема він пов'язаний із регулюванням дихання і артеріального тиску, також тут замикаються деякі захисні і харчові рефлекси.

Дихальний центр

У довгастому мозку розташована основна частина дихального центру: центри вдиху (інспіраторний центр) та видиху (експіраторний центр), тоді як пневмотаксичний центр та центр апное містяться у варолієвому мості. Нейрони дихального центру нерівномірно розподілені в межах довгастого мозку: найбільша їх концентрація спостерігається у ядрі одинокого шляху (дорзальна респіраторна група), де переважають інспіраторні нейрони, та у подвійному ядрі (вентральна респіраторна група), що містить як інспіраторні так і експіраторні нейрони. В обидвох групах містяться бульбоспінальні нейрони, що передають збудження дихальним мотонейронам спинного мозку, переважна більшість із яких є повними інспіраторними нейронами, решта ж нервових клітин (ранні і пізні інспіраторні та експіраторні) пропріобульбарні — тобто не виходять за межі довгастого мозку.

У стані спокою дихальні рухи забезпечує тільки дорзальна респіраторна група, що відповідає за вдих, а видих відбувається пасивно. Чинники, що активують вдих, збуджують три групи нервових клітин у цій групі: бульбоспінальні клітини передають збудження до мотонейронів спинного мозку, забезпечуючи вдих, в той час як ранні інспіраторні нейрони пригнічують пізні, проте активність перших триває недовго, і після її завершення другі розгальмовуються і пригнічують повні інспіраторні нейрони, внаслідок чого вдих припиняється і починається видих. Експіраторні нейрони задіюються тільки під час глибокого дихання.

Судинноруховий центр

У передньобічній ділянці довгастого мозку близько до його поверхні розташовані так звані зони M і S, при активації яких аретріальний тиск збільшується, а трохи нижче — зона L, що пригнічує зону S. Найважливішою із зазначених зон, ймовірно, є зона S, оскільки саме від неї нервові волокна прямують до спинного мозку, де утворюють синапси із передвузловими симпатичними нейронами, від яких починаються симпатичні судинно-звужувальні нерви.

Нейрони судиннорухового центру тонічно активні — вони постійно підтримують стан збудження, необхідний для підтримання нормального артерільаного тиску. Судинноруховий центр також відповідає за нормалізацію тиску в разі його відхилення від норми — здійснення так званих судиннорухових рефлекісів.

Інші рефлекси довгастого мозкуНа рівні довгастого мозку замикається велика кількість харчових (слиновидільний, жування, смоктання, ковтання) та захисних (кашлю, чхання, гикання, блювання) рефлексів, центри яких розташовані у ядрах черепних нервів.

2

Режим харчування включає час i кiлькiсть прийомiв їжi, iнтервали мiж ними, розподiл харчового рацiону за енергоємкістю, хiмiчним складом i масою по прийомах їжi.

Умови прийому їжi: вiдповiдна обстановка, сервiровка столу, вiдсутнiсть вiдволiкаючих вiд їжi факторiв.

Правильне харчування — перший ключ до здоров'я i доброго самопочуття, без яких важко досягнути максимальної працездатностi. Древньогрецькому фiлософу Сократу належить вислiв: «Ми живемо не для того, щоб їсти, а їмо для того, щоб жити».

Рiвновага в органiзмi, яка приводить до здоров'я, починається з їжi, яку ми їмо. Дослiдницький вiддiл Центру аеробiки сформулював вiсiм основних принципiв рацiонального харчування.

Пiдтримуйте постiйне спiввiдношення мiж основними компонен-тами харчування в пропорцiї 50:20:30. Щоденне вживання калорiй повинно розподiлятися так: 50% — на вуглеводи, 20% — бiлки i 30% — жири.

Отже 50% калорiй, якi ми вживаємо, щоденно приходиться на вуглеводи. Саме вони заряджають нас енергiєю в найбiльшiй мiрi. Вуглеводи дiляться на моносахариди, дисахариди i полiсахариди. Наприклад, моносахариди — глюкоза, дисахариди — цукор (сахароза), молочний цукор (лактоза), полiсахариди — крохмаль, глiкоген, клiтковина, пектиновi речовини.

Вуглеводи складають основу наших харчових продуктiв, таких, як свiжi фрукти, овочi, боби, горох, картопля, кукурудза, хлiб, вiвсяна каша, рис.

Жири вiдкладаються в жировiй тканинi i утворюють запас енергетичного матерiалу. Жири пiдшкiрножирової клiтковини оберiгають органи вiд переохолодження, а жирова тканина оточує внутрiшнi органи, фiксує їх i попереджує вiд змiщень i травм.

Надлишок жиру в рацiонi часто пов'язують iз виникненням раку кишечника, грудей, пiдшлункової залози, яєчникiв i прямої кишки. Вмiст жирiв у щоденному рацiонi бiля 30%. Тут основна проблема полягає в тому, щоб зумiти обмежити щоденне вживання жирiв до цiєї цифри.

Бiлковi продукти повиннi складати бiля 20% калорiй, якi ми щоденно вживаємо. До них вiдносяться риба, телятина, пiсна яловичина, баранина, свинина, твердий сир, молоко, молочнокислий сир, яйця.

Бiлки складають основу структурних елементiв клiтин i тканин тiла людини, входять в склад ферментiв, беруть участь у виробленнi iмунiтету. Зараз добре вiдомо, що розпад i синтез бiлка проходить безпосередньо за участю ферментiв, при цьому всi бiлки обновлюються на протязi 5-7 днiв.

Мінеральні солі. Відома їх роль у кроветворенні (залізо,мідь,кобальт,марганець,нікель),і навіть їх у її формуванні та регенерації тканин організму,особливо кісткової,де

фосфор і кальцій є головними структурними елементами. Важливу роль грають мінеральні речовини у розвитку й зростанні зубів. Фтор,наприклад,робить зубну тканину особливо міцної. Однією з найважливіших функцій мінеральних речовин є підтримання в організмі необхідного кислотно-лужного рівноваги. Входячи у складі білкових фракцій,мінеральні речовини повідомляють їм властивості живої протоплазми. Мінеральні солі беруть участь у функції ендокринних і ферментних систем,неоціненна їх роль нормалізації водного обміну.

Нині вважатимуться,що людина потребуємо забезпеченні щонайменше ніж 20 мінеральними речовинами. Задоволення потреби у них здійснюється з допомогою продуктів харчування з допомогою води.

Добова потреба у деяких мінеральних речовинах дорослих людей наступна:

Кальций-800-100 мг

Залізо-2 мг

Фосфор-1600-2000 мг

Мель-2 мг

Магний-500-600 мг

Йод-100-150 мг

Калий-2-3 мг

Натрий-4-6 мг

Цинк-12-16 мг

Хлор-4-6 мг

Марганець-4 мг

Сірка-1 мг

Алюміній-12-13 мг

Фтор-0,8-1,6 мг

3

Ємнісні судини - венозний відділ серцево судинної системи. Їх стінки тонше і м'якше стінок артерій, також мають у просвіті судин клапани.

Кров у них рухається від органів і тканин до серця. Ємнісними ці судини називають тому, що вони вміщають приблизно 70-80% усієї крові.

. Ємнісні судини—це головним чином вени. Завдяки своїй високій розтяжності вени здатні уміщати чи викидати великі об'єми крові без істотного впливу на інші параметри кровотока. У зв'язку з цим вони можуть відігравати роль резервуарів крові.

Мікроциркуляція об'єднує сукупність дрібних кровоносних судин (артеріол, капілярів, венул), а також лімфатичних капілярів і процесів руху крові і лімфи вздовж судин та обміну речовин між мікроциркуляторних руслом (МЦР) з одного боку і клітинами тканин, міжтканинної рідиною з іншого.

Якщо мікроциркуляція не забезпечує адекватно запитом тканин поставку кисню і речовин розвивається ішемія (недокрів'я) або гіпоксія (кисневе голодування тканин). Якщо мікроциркуляція не забезпечує адекватного відведення метаболітів і рідини з тканин розвивається набряк або самоотруєння аутоинтоксикация).