
- •35. Дигібридне схрещування. Третій закон Менделя.
- •36. Взаємодія алельних і неалельних генів.
- •37. Хромосомна теорія спадковості. Зчеплене успадкування. Успадкування ознак зчеплених зі статтю.
- •38. Мінливість організмів та її форми. Модифікаційна мінливість та її характеристики.
- •39. Мінливість організмів та її форми. Мутаційна мінливість. Мутагени. Класифікація мутацій.
- •40. Селекція як наука. Методи селекції.
- •41. Основні напрями біотехнології. Генна інженерія. Трансгенні організми.
- •42. Характеристика ембріогенезу. Зародкові оболонки. Гістогенез і органогенез.
- •43. Аномалії ембріонального розвитку. Вади розвитку.
- •44. Типи постембріонального розвитку. Прямий і непрямий розвиток.
- •45. Смерть - кінцевий етап онтогенезу. Клінічна, біологічна смерть. Реанімація.
- •46. Регенерація, її форми та біологічне значення.
- •47. Імунітет. Клітинний та гуморальний імунітет. Види імунітету.
- •48. Трансплантація органів і тканин. Види трансплантації. Імунологічні механізми тканинної несумісності при трансплантації. Штучні органи.
- •49. Характеристика еволюційних ідей додарвінівського періоду. Основні положення еволюційної теорії ч. Дарвіна.
- •Зародження і розвиток еволюційних ідей
- •50. Вид, його критерії і структура.
- •51. Основні напрямки макроеволюції. Біологічний прогрес і регрес. Ароморфоз, ідіоадаптація, дегенерація.
- •52. Вчення про мікроеволюцію. Популяція - елементарна одиниця виду. Фактори мікроеволюції.
- •53. Походження життя на Землі. Гіпотези виникнення життя.
- •54. Розвиток життя на Землі. Основні геологічні ери, їх біологічна характеристика.
- •55. Походження людини. Поняття про раси.
- •56. Екологія як наука. Предмет, завдання, методи екологічних досліджень. Екологічні фактори.
- •57. Адаптації живих організмів до існування в різних середовищах.
- •58. Біогеоценоз та його структура. Трофічні сітки і ланцюги. Правило екологічної піраміди.
- •59. Основи медичної паразитології. Тип Найпростіші. Морфологія, цикли розвитку, лабораторна діагностика, профілактика.
- •60. Поняття про гельмінти. Вчення к.І.Скрябіна. Клас Сисуни.
- •61. Клас Стьожкові черви.
- •62. Клас Власне круглі черви.
- •63. Тип Членистоногі. Клас Павукоподібні.
- •64. Тип Членистоногі. Загальна характеристика. Медичне значення. Клас Комахи.
- •65. Біосфера. Структура біосфери. Поняття про ноосферу. Вчення Вернадського.
- •66. Екологічні проблеми сучасності. Шляхи та перспективи їх вирішення.
64. Тип Членистоногі. Загальна характеристика. Медичне значення. Клас Комахи.
К омахи — вищі безхребетні. їхнє тіло чітко розділене на голову, груди і черевце. Грудний відділ складається з трьох сегментів; кожний має пару ніг. Отже, у комах 3 пари кінцівок. Другий і третій сегменти, крім того, можуть мати по парі крил. Крила є у більшості комах. У деяких комах обидві пари крил розвинені добре. У ряду двокрилих для літання використовується тільки перша пара, а друга дуже редукована (збереглися невеликі рудименти — дзижчальця, які є органами рівноваги.
Медичне і ветеринарне значення комах полягає переважно у тому, що серед них немало паразитів, які завдають прямої шкоди здоров'ю або з ними пов'язане поширення збудників трансмісивних хвороб.
До комах відносяться: мухи (кишкові інфекції, аскаридоз, балантидіаз) ,таргани, комарі (малярійний комар – збудник малярії), москіти – збудники лейшманіозу, воші тощо.
Ряд Тарганові. Багато видів живуть у відкритій природі. Медичний інтерес становлять чорний тарган і рудий, або прусак. Розміри першого 20—26 мм, другого 8—11 мм. Самці чорного таргана мають розвинені передні крила, у самок вони редуковані. У прусака обидві статі мають розвинені крила. Самки тарганів відкладають яйця у коконах. Вони нерідко живляться нечистотами і виділеннями людини (мокротиння, фекалії), тому можуть стати механічними переносниками хвороботворних організмів, цист найпростіших, яєць гельмінтів. Для боротьби з тарганами використовують інсектициди, приманки з бурою тощо.
Ряд Воші —паразитичні комахи, що втратили крила і будова яких спростилась у зв'язку з паразитизмом. Відомо близько 500 видів, які є специфічними паразитами ссавців. На людині паразитують два види вошей. Зт метою профілактики необхідно дотримуватись правил особистої гігієни (підтримання чистоти тіла, часта зміна білизни тощо). Для знищення вошей використовуються інсектициди. Заходи громадської профілактики: дотримання чистоти гуртожитків, перукарень, обов'язкова госпіталізація хворих паразитарними тифами.
Головна воша - переносить спірохет — збудників однієї з форм поворотного тифу — так званого вошивого поворотного тифу. Зараження відбувається при роздавлюванні вошей на тілі людини і втирання спірохет при розчухуванні шкіри, яка свербить. Воша поселяється на волосистих ділянках тіла, переважно на голові; яйця (гниди) вона прикріплює до волосся.
Воші - комахи сірого кольору. По боках тіла глибокі вирізки, вусики на голові короткі й товсті. Довжина самця 2— З мм, самки 3—4 мм. Задній кінець тіла самця закруглений, а самки — роздвоєний. Живиться тільки кров'ю людини 2—3 рази на добу. Тривалого голодування не витримує. Органи зору розвинені слабо, органами нюху є вусики.
Д озріле яйце (гнида) через яйцеводи потрапляє у непарний вивідний канал. Спочатку на волосину видавлюється клейка речовина, внаслідок чого яйце прикріплюється. За життя самка воші відкладає до 300 яєць. Розвиток відбувається на тілі людини на протязі 2—3 тижнів, але при несприятливій температурі розвиток може затягнутися. Тривалість життя воші 27—38 днів.
Одежна воша — переносник збудників поворотного (спірохет) і висипного (рикетсій) тифів. Зараження людини відбувається при втиранні через пошкоджені ділянки шкіри, зокрема при розчухуванні, втиранні випорожнень і гемолімфи роздавленої воші. Такий спосіб зараження називається контамінацією. Одежна воша живе у складках одягу і білизни, яйця прикріплює до їхньої поверхні. Комахи мають білястий колір. Вусики тонкі й довгі, бічні вирізки на черевці менші, ніж у головної воші. Довжина самця від 2,1 до 3,75 мм, самки — від 2,2 до 4,75 мм. Статевий диморфізм: розміри, задній кінець тіла самця закруглений, у самки — роздвоєний. Життєвий цикл від початку розвитку до початку кладки яєць самкою, яка вийшла з яйця («від яйця до яйця»), мінімально триває 16 днів.
Лобкова воша — ектопаразит. Збудників інфекційних хвороб не переносить. Поселяється на ділянках тіла, які вкриті волоссям: на лобку, повіках, під пахвами, крім волосистої частини голови. Лобкова воша менша, ніж головна і одежна: самці довжиною близько 1 мм, самки — 1,5 мм. Тіло коротке, широке, груди і черевце майже не відмежовані. Тривалість життя імаго лобкової воші 17—26 днів. За цей час самка відкладає близько 50 яєць.